Хто платитиме більше. Чому фіскальні ініціативи від Кабміну не тягнуть на податкову реформу

Міністерство фінансів презентувало зміни до Податкового кодексу, які, начебто, мають стимулювати розвиток бізнесу. Насправді ж податкові новації можуть ще більше загнати його у тінь
21 вересня 2015, 13:48

Юрій Федчишин

Юрій Федчишинексперт з питань податкової політики Інституту суспільно-економічних відносин

Що пропонують змінити

ПДВ

Сама ставка ПДВ залишається незмінною - 20%. Нововведення натомість зачіпляють лише аграріїв, для яких планується скасування спецрежиму оподаткування та заміна його прямою підтримкою з бюджету. Запропонована уніфікація ставок не відображає інших реальних змін.

По-перше, ставка 0 відсотків залишиться і на далі, оскільки у європейській моделі ПДВ, до якої належить Україна, нульова ставка обов’язково має застосовуватись до експорту, і тому не може бути зміненою. По-друге, ставка 7% була введена цим же урядом лише рік тому у ході «податкової реформи 2014 року» та стосується лише фармацевтичної продукції. Скасування ставки 7% поверне розподіл податкових ставок до стану 2014 року (однак фармацевтичним компаніям тепер доведеться сплачувати ПДВ за основною ставкою).

Основна ж ставка у 20% вже давно є традиційною для України, але пропонується підвищити  поріг для обов’язкової реєстрації платником ПДВ — з 1 млн обороту на рік до 2 млн гривень.

Основні ж нарікання бізнесу щодо функціонування ПДВ нині пов’язані із порядком його адміністрування. Наразі не задекларовано кардинальних змін, окрім певних послаблень в  електронному адмініструванні (збільшення у півтора рази овердрафту по ПДВ-рахунках) та підняття граничного порогу для реєстрації в якості платника ПДВ до двох мільйонів гривень. Натомість саме через ускладненість адміністрування ПДВ в Україні держава вдається до такого кроку, як підняття порогу для реєстрації платником ПДВ. Для прикладу у деяких державах ЄС, наприклад у Іспанії, взагалі відсутня гранична межа для реєстрації, тобто всі підприємці є платниками ПДВ, однак саме адміністрування значно легше, ніж в Україні, що відкриває можливості для оподаткування ПДВ малого бізнесу.  В Україні ж електронне адміністрування не під силу малим платникам через необхідність відволікання кадрових ресурсів для цього.

 

Оподаткування юридичних осіб

Негативний вплив на малий і середній бізнес і на держбюджет може матиме ініціатива Міністерства фінансів закрити спрощену систему оподаткування для юридичних осіб.

По-перше, це стимулюватиме компанії оформлювати найманих працівників в якості спрощенців і вести діяльність по деяких напрямках від їхнього імені.

По-друге, це сприятиме і зумовить закриття власниками невеликих фірм та ведення бізнесу в якості фізичних осіб, однак це несе для них чимало ризиків.

Діяльність в статусі  юридичної особи дозволяє обмежити відповідальність підприємців та дає можливість об’єднуватись, розподіляючи між собою власність та прибутки. Ведення ж діяльності в якості фізичних осіб наражає підприємців на небезпеку, оскільки в такому різі несуть відповідальність всім своїм майном. В Україні відсутнє законодавство про банкрутство фізичних осіб, тому підприємець-фізособа, який не може виконати свої зобов’язання, відповідає в т.ч. власним житлом та ризикує стати довічним боржником.

Також, за нових обставин, малі підприємці замість створення юридичних осіб будуть домовлятись між собою про порядок розподілу власності та прибутків за допомогою цивільних договорів, або ж тіньових схем. Діяльність також буде оформлюватися для оподаткування лише на одного із партнерів, а вирішення спірних ситуацій буде ускладнено. Відтак не зрозуміло, якого позитивного ефекту  очікує влада від запропонованих змін. Якщо запропоновані зміни щодо спрощеної системи оподаткування наберуть чинності у малих платників податку не буде стимулу створювати юридичну особу, оскільки у них не з’явиться більше ресурсів для сплати податків. Тож малі юридичні особи повинні оподатковуватись на тих же підставах, що й фізичні особи.

Встановлення основної ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 20% викликає подив, оскільки дотепер було передбачене поступове зниження ставки. Лише нещодавно податок було знижено до 18%, а зараз, всупереч очікуванням, пропонується його знову збільшити.  Щоправда, в якості компенсації підвищення ставки може стати нова політика щодо розрахунку амортизації та інвестиційних витрат.  Задекларовані наміри ввести з 2016 року інвестиційний  податковий кредит, тобто, надати  можливість із суми податку на прибуток направляти інвестиції в основні виробничі засоби, а Кабінетом Міністрів буде визначено пріоритетні галузі і напрями для їх залучення.

Обидві ініціативи можна належно оцінити лише після їх законодавчого втілення, однак за умови якісного оформлення вони цілком можуть стати стимулом для проведення переоснащення та розвитку підприємств, хоча їх ефект і буде обмеженим в умовах зростання ставки податку. 

Зменшення єдиного соціального внеску з 41% до 20% є однозначно позитивними. Звичайно, працедавці очікували більш значного зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати, однак владою принаймні продемонстровано намір поступово зменшити його.

Утім, є великий ризик для держбюджету. Надходження від великих платників податків (вони перераховують найбільші суми ЄСВ) зменшаться, а нові потенційні платники так і не виведуть із тіні зарплати своїх працівників. Отже, зменшуючи податкове навантаження на фонд заробітної плати варто, паралельно із реальним реформуванням податкової системи в цілому, відслідковувати чи реагує бізнес на це виходом з тіні та збільшенням інвестицій.

Оподаткування фізичних осіб-підприємців 

Міністерство фінансів пропонує не лише відмінити спрощену систему оподаткування для юридичних осіб, але й існуючий принцип поділу на групи платників єдиного податку. Спрощену систему (єдиний податок) хочуть залишити лише для мікро-платників податків – фізичних осіб.Зміни у спрощеній системі для фізичних осіб-підприємців передбачають утворення нових критеріїв поділу на групи:Група А — фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих працівників і здійснюють торгівлю на ринках або надають послуги населенню. Ставка єдиного податку — до 20% мінімальної заробітної плати та 20% ЄСВ.Група Б — фізичні особи-підприємці, які використовують працю до 10 найманих працівників і річний обіг у яких становить до 2 млн грн. Ставка єдиного податку - 20% від різниці між доходами і видатками. Таким платникам не треба вести облік і не будуть нараховувати дохід непрямими методами. Але фактично для таких платників вводиться податок з обігу. Який у 2016 році хочуть встановити на рівні 4%, а потім збільшити на 2% на наступні два роки, зрештою податок становитиме 12% від обігу. Враховуючи, що альтернативою для таких платників буде підрахунок доходу із використанням реєстраторів розрахункових операцій, з часом вони будуть змушені перейти на касові апарати.Група В — сільськогосподарські виробники з обігом до 2 млн грн. Ставка: 0,09 -1,35% нормативної грошової оцінки1 га землі.

Оподаткування фізосіб

Ставку податку на доходи фізосіб (ПДФО) пропонується встановити на рівні 20% для всіх трудових доходів понад мінімальну зарплату 1378 грн є неоднозначним. (При  цьому військовий збір на 2016 рік не відміняється).

У Мінфіні, аргументуючи підвищення  ставки, наводять приклади інших держав, де номінальні ставки ПДФО значно вищі. Однак, слід відзначити суттєву відмінність між номінальними та ефективними ставками у провідних країнах. У цих державах існує значна кількість стимулів та можливостей віднесення до витрат при розрахунку податкового зобов’язання. Таким чином, ефективна ставка податку для платників, які заробляють менше 18000 євро на рік, у Ірландії становить 4,88%, у Швейцарії - 6,45%, у Великій Британії – 12,33%, у США - 14,7%, а у Швеції - 17,24%. Ефективна ставка у Швеції, Ірландії, США, Великій Британії та Швейцарії сягає близько 20% лише у випадку отримання середнього по країні доходу (до 35000 євро на рік). При цьому треба враховувати неспіврозмірність середнього та мінімального рівня доходів в Україні і в цих країнах.

Натомість однозначно прогресивною є пропозиція не оподатковувати мінімальний обсяг заробітної плати.

Податки на майно

Задекларовано наміри оподатковувати комерційну нерухомість сільськогосподарських виробників за ставкою до 3% мінімальної заробітної плати за 1 кв. м., при цьому надаючи право для встановлення пільг з цього податку місцевим органам влади.

Для оподаткування житла вводиться фіксована ставка у 25 000 грн на рік для квартир із загальною площею від 300 кв.м і будинків - від 500 кв.м. Для меншого житла максимальна ставка підвищується до 3% від мінімальної заробітної плати за квадратний метр (за рішенням місцевих рад).

Пропонується  також стягувати податок у розмірі 25 000 грн з авто класу «люкс» вартістю понад 1 млн грн. Кабінет міністрів ще має затвердити остаточний список марок автомобілів, які підпадатимуть під дію «податку на розкіш».

 

Загальні висновки

На жаль, деталей податкових змін наразі немає. Більшість з них поки відображаються лише деклараціями. Однак напрошується кілька загальних висновків. Податкові ставки, які пропонується змінити, сьогодні не є визначальними показниками податкового навантаження на бізнес – воно формується через плани та показники, які доводяться до Державної фіскальної служби, а та, своєю чергою, зобов’язана їх виконувати. Відповідно, якщо для контролюючих органів певного району залишать показники на старому рівні (обсяги наповнення бюджету, відкриття кримінальних справ, «донарахування податку» і т. ін.), то працівники ДФС будуть змушені ці плани виконувати. Відтак шляхом оскарження господарських операцій, витрат та розрахунків реальне податкове навантаження на платників податків залежатиме від рівня планів та показників ДФС, а не від результатів господарської діяльності бізнесу чи встановлення номінальних податкових ставок. Саме характер розрахунку бази оподаткування та здійснення податкового адміністрування в цілому найбільше позначається на фінансах значної кількості платників податків. Великих змін у цих важливих напрямках, які формують всю податкову систему, урядом поки не задекларовано.

Тому, звичайно, розмір податкових ставок впливає на розвиток бізнесу, однак їх зменшення чи збільшення не зачіпає корупційний податок, часовий податок, підрахунок самого податкового зобов’язання, недоліки роботи державних інститутів, недоліки неподаткового законодавства. Зрештою будь-яка податкова реформа не може досягти мети абстрактно від реформування усієї держави.

 

Юрій Федчишин

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Віктор Муженко Начальник Генерального штабу ЗСУ

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Юрія Терентьєва Голові Антимонопольного комітету України

Запитання до:

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

Чому Мін’юст не організує масове подання позовів до ЄСПЛ від українських громадян до Росії за збитки, завдані внаслідок подій на Донбасі та у Криму?