Війна війною, а торги за розкладом

Як почуваються акції підприємств, розміщених на окупованій території, на фондовому ринку України
14 грудня 2015, 12:54

Катерина Уваровафінансовий аналітик

Ось уже скоро два роки як в нашій країні йде війна під назвою АТО. Частина територій Донецької та Луганської областей знаходяться під контролем терористичних банд формувань. Так історично склалося, що на непідконтрольних нині Україні територіях знаходиться чимало потужних промислових підприємств, акції яких досі торгуються на фондових біржах України – ПФТС та «Українській біржі». Серед них:

Українська біржа:

ПТФС:

Слід наголосити на тому, що підприємства розташовані у зоні АТО, тобто на територіях самопроголошених ДНР та ЛНР, знаходяться під загрозою повного або часткового руйнування через активні бойові дії. А чи правомірні в такій ситуації операції з цінними паперами таких підприємств? Хто отримає з цього зиск?

У зв’язку із воєнною та соціально-політичною ситуацією території населених пунктів Донецької та Луганської областей, а також незначна кількість населених пунктів Ізюмського району Харківської області були визначенні окупованими зонами. В таких скрутних умовах головним регулятором фондового ринку (НКЦПФР) було затверджено Рекомендації щодо запобігання порушень прав інвесторів та вжиття заходів з уникнення ризиків при провадженні професійної діяльності на території проведення АТО (Рішенням від 03.03.2015 р. №282). На підставі цих Рекомендацій, Комісія сформувала електронний Перелік учасників фондового ринку із зони проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території, який оприлюднений на веб-сайті НКЦПФР http://www.nssmc.gov.ua/.

При цьому Регулятор заборонятиме і торговцям цінними паперами, і КУА, які не змінили свого місцезнаходження з зони АТО на підконтрольну українській владі територію, вчиняти будь-які дії щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів до тих пір, поки вони не змінять своєї реєстрації та не нададуть Комісії відповідні документи. Також КІФам на території АТО заборонятиметься вчиняти будь-які правочини, крім тих, що пов’язані зі зміною місцезнаходження. Торговцям цінними паперами, Розрахунковому центру і депозитарним установам з території поза межами зони АТО, АР Крим і м. Севастополя пропонується заборонити провадити діяльність за участі профучасників з підготовленого комісією Переліку.

Також НКЦПФР рекомендувалося виконання зобов’язань торговців цінними паперами щодо провадження діяльності в частині прийняття та виконання разових замовлень за договорами на брокерське обслуговування, укладання договорів на придбання за договорами андеррайтингу та договорів купівлі-продажу цінних паперів за договорами, а також зобов’язання КУА, які включені до Переліку, при здійсненні такими КУА ІСІ, що укладені до дня набрання чинності рішенням, зупинити на строк до виключення такого учасника фондового ринку з цього Переліку.

Дозволено все, що не заборонено законом

Саме таким принципом керується більшість учасників національного фондового ринку. Якщо є постійна активність з боку інвесторів стосовно цінних паперів, обіг яких дозволено в Україні, то вони мають право бути в індексі (індекс - середній показник біржової активності, який узагальнює динаміку цін на цінні папери і свідчить про зміни в рівні цін за певний час). Звичайно, хотілося, щоб емітенти індексних паперів, які активно торгуються, не мали ризиків для своєї діяльності, але це фантазії та мрії для українських фондових бірж.

Якщо зважати на постійну активність цінних паперів підприємств зони АТО, обіг яких законодавчо не заборонений. Адже в Україні відповідно до статті 43 Господарського кодексу визначено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюють законодавчі акти. Також статтею 3 Цивільного кодексу в якості принципів цивільного законодавства вказані свобода договору і свобода підприємницької діяльності. Окремий спеціальний закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII не містить будь-якого заборони на ведення підприємницької діяльності в зоні АТО або підприємствами, які там зареєстровані. Даний закон не визначає обов'язків з перереєстрації або зміни місцезнаходження юридичних осіб, які зареєстровані в зоні АТО. В той же час Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» дозволяє реєструвати юридичних осіб які розташовані в зоні АТО, у будь-якого реєстратора в Україні. Заборонено ж підприємствам із зони АТО міняти дані про керівника і про власників (засновників).

Виходячи з вище викладеного описаного принципу ведення підприємницької діяльності на теренах України, її суб'єкти не обмежені територією її здійснення. Незалежно від того, в якій області зареєстрований суб'єкт, він може вести підприємницьку діяльність на всій території України та за її межами.

Таким чином, виходячи з законодавчих та нормативно-правових норм України підприємницька діяльність підприємств із зони АТО дозволена. Таким підприємствам дозволено працювати на всій території України, незалежно від місця реєстрації - мають право бути в індексній корзині біржі. А в результаті на практиці не заборонено законом, а значить дозволено.

Хто сидить у блакитному кошику

Сьогодні головним критерієм перебування цінних паперів в індексному кошику Українських фондових бірж підприємств зони АТО за оцінками аналітиків та фахівців НКЦПФР є їх висока ліквідність. Нагадаємо, що інтернет-торгівля на Українській біржі здійснюється тільки з найбільш ліквідними акціями нашого ринку. Саме за динамікою «блакитних фішок» судять про стан фондового ринку та економіку країни в цілому.

А чому саме в них висока ліквідність, адже в індексній корзині Української біржі на сьогоднішній день серед 10 емітентів є як і потужні компанії (Райффайзен Банк Аваль (м. Київ), Мотор Січ (м. Запоріжжя)), так і звісно компанії з зони АТО. Це питання ставить собі кожний інвестор особливо в рамках реформи фондового ринку та з метою ефективного контролю за «цікавими» учасниками ринку є досить актуальне питання створення єдиного центру ліквідності.

Через воєнний перебіг подій виробнича діяльність деяких компаній в зоні АТО фактично зупинена. Проте частина підприємств все ж таки працює навіть під час хаотичних обстрілах. Істотно зруйнованих фундаментів заводів немає. Акції багатьох компаній на Донбасі не те, що дешевше бруду, а дешевше повітря. Особливо, з урахуванням стрімкої загрози формування інфляційно-девальваційної «спіралі».

То, як провадяться торги цінними паперами підприємств, які знаходяться безпосередньо знаходяться в зоні АТО? Приміром Українська біржа за останній рік вже неодноразово говорила про виключення з індексу українських акцій (UX), який розраховується на підставі котирувань цінних паперів 10 підприємств-емітентів, чотири компанії групи АТО, серед яких: («Алчевський меткомбінат» (м. Алчевськ), «Авдіївський коксовім (м. Авдіївка)», «Єнакіївський метзавод» (м. Єнакієво) і нарешті «Донбассенерго» (юридична адреса наразі перереєстрована в м. Києві однак електростанції, розміщенні в м. Слов’янськ)).

Так подивившись на торги Української фондової біржі, бачимо, що лише 27 серпня 2015 року на засідання Індексного комітету, зваживши всі «за» та «проти», було прийнято спільне колегіальне рішення затвердити лист очікування на виключення з Індексу UX «блакитні фішки» в наступному складі: ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» (тікер - ENMZ); ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (тікер - ALMK); ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (тікер - AVDK); ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ((тікер - KVBZ) та провести перерахунок параметрів індексу. Серед компаній, які увійшли в список кандидатів на включення стали: MHP S.A, ПАО «Северний ГОК», Укртелеком. Нові параметри індексу набрали чинності з 15 вересня 2015 року.

Індекс однією з найбільших фондових бірж у країні - «Українській біржі» -17 листопада 2015 року знизився на 4,48% в порівнянні з рівнем закриття торгів 16 листопада – до 685,58 пунктів, що є найнижчим значенням за останні 5 років.


Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів вважають, що причиною зниження індексу є переважання пропозиції над попитом. Крім того, невеликі обсяги торгів на біржі дозволяють навіть невеликого продавцю цінних паперів негативно впливати на індекс під час фіксації прибутку. Подібна негативна динаміка буде продовжуватися найближчим часом через загострення ситуація на сході України. Динаміка тренду — однозначна, на жаль. І навіть позитивна новина про покупку акцій УБ ніяк не вплинула. А ось загострення на Донбасі грає набагато сильніше.

Інформація про торги акціями з індексного кошика Української біржі (UX) станом на 30.11.2015 рік відображена в таблиці 1.

Таблиця 1

Інформація про торги акціями з індексного кошика Української біржі (UX) станом на 30.11.2015 рік

За даними офіційного сайту : http://www.ux.ua/ua/marketdata/

 Цікаво, але, навіть виключивши акції з кошика, ми все одно можемо бачити їх котировки на біржі, тому логічним постає питання: ЧОМУ, акції цих підприємств у вогні не горять і у воді не тонуть? Інша відповідь лежить на поверхні - в кошику української біржі та першої фондової торгівельної системи (ПФТС) акції підприємств належать крупному олігарху Рінату Ахметову.

УБ була заміна акцій підприємств АТО «Єнакіївського металургійного заводу», «Алчевського металургійного комбінату» і «Авдіївського коксохімічного заводу» на акції інших емітентів. Ключові позиції цінних паперів – замінників-субститутів на противагу «блакитним фішкам» Сходу у корзині стали Північний гірничо-збагачувальний комбінат, «Укртелеком», а також «Миронівський хлібопродукт, тобто акції підприємств належать крупному олігарху Рінату Ахметову замінено на акції його ж підприємств та на цінні папери компаній Юрія Косюка.

ПФТС також не цурається наших неодноразово згадуваних «золотих яєчок», а саме ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (м. Авдіївка), ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (м. Авдіївка), ПАТ «Харцизький трубний завод» (м. Харцизьк), ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» (м. Маріуполь), ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» (м. Єнакієво), ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод» (м. Стаханов), ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (м. Алчевськ), ПАТ«Концерн Стирол» (м. Горлівка), ПАТ «Донбасенерго» (перереєстровано в м. Києві електростанції в м. Слов’янськ) (табл.2). Так, станом на 1 жовтня 2015 року Індекс ПФТС склав 301,62 пункти, тобто зріс на 0,18%, при цьому об’єм торгів склав 99123684,18 грн.

В рамках проведення політики очищення вітчизняного фондового ринку від неякісних цінних паперів НКЦПФР було зупинено торги цінними паперами ряду фондових бірж.

Зазначимо, що станом на 22.10.2015  в Україні функціонувало 10 фондових бірж. Відповідно до постанови НКЦПФР про накладання санкції за правопорушення на фондовому ринку від 01.10.2015 р., було анульовано ліцензію фондовій біржі ПрАТ «УМВБ» (дана постанова набрала чинності 01.11.2015).

Протягом майже шести місяців дана фондова біржа діяла на підставі внутрішніх документів, які не відповідали вимогам законодавчих та нормативних актів. Крім того, УМВБ навіть після попереджень з боку НКЦПФР не виконувала вимоги нормативних актів, що регулюють діяльність на фондовому ринку. Тому Комісія при визначенні санкції прийняла доволі жорстке рішення, «не дотримавши принципу пропорційності», тобто «балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача».

Наголосимо, що порушення у формі невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності, є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії відповідно до статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Такі порушення є грубими і мали систематичний характер, тому вважаємо застосовані санкції обґрунтованими.

Однак 24 листопада 2015 року Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України на своєму засіданні, розглянувши скаргу ПАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», скасувала постанову (НКЦПФР) від 01.10.2015 р. про накладення санкції за порушення на ринку цінних паперів в частині анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку. Експертно-апеляційна рада визнала, що НКЦПФР застосувала до УМВБ надмірно жорстку санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

На черговому засіданні, що відбулося 17 листопада 2015 р., НКЦПФР прийняла рішення про анулювання ліцензії ПАТ «Українська біржа» на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку.

На запит Комісії, «Українська біржа» надала інформацію про структуру власників, згідно якої 22,44% акцій ПАТ «Українська біржа» належать ВАТ «Московська біржа ММВБ - РТС» (Російська Федерація), 20,64% акцій належать ПрАТ «Український біржовий холдинг», 100% акціонером якого є «Московська біржа ММВБ – РТС».

Рішення прийняте у відповідності до вимог статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно яких підставою для анулювання ліцензії є документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) над діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.

Раніше потенційні покупці акцій «Української біржі», які належать російському акціонеру, компанії «Драгон Капітал» та «Універ Капітал», надали Комісії інформацію щодо можливості викупу цих пакетів акцій. Протягом шести тижнів Комісія очікувала конкретних результатів щодо зміни структури власників «Української біржі», але сторони не продемонстрували відповідного прогресу.

Також за рішенням НКЦПФР від 06.10.2015 р. відповідно до вимог закону «Про ліцензування» була анульована ліцензія фондової біржі ПАТ «ПФТС».

Раніше Комісія отримала інформацію щодо планів купівлі пакету ПФТС, який належить також «Московській біржі ММВБ - РТС», компаніями «Фондова компанія «Фаворит» та «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU). Проте компанія «Інвестиційний капітал Україна» (ICU) не змогла надати Комісії попередню згоду продавця акцій «Московської біржі ММВБ - РТС», а «Фондова компанія «Фаворит» не надала інформації щодо наявності у них коштів на придбання пакету акцій ПФТС та інформації щодо майбутніх кінцевих бенефіціарів біржі. Комісія, не маючи достатніх підтверджень щодо можливості дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування з боку ПФТС, вирішила анулювати ліцензію біржі.

За результатами розгляду скарги ПАТ «Фондова біржа ПФТС» Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування визнала дії Комісії правомірними, але вирішила відкласти розгляд скарги та дозволити біржі виконати вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно яких підставою для анулювання ліцензії є документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) над діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.

Окрім того, на черговому засіданні, яке відбулося 3 листопада 2015 року, НКЦПФР зареєструвала зміни до правил ПАТ «Фондова біржа «Перспектива», ПрАТ «Придніпровська  фондова біржа», ПрАТ «Фондова біржа «Іннекс». На розгляді у Регулятора також знаходяться зміни до правил, подані ПАТ «Східно - Європейська фондова біржа», ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа». Зміни до правил були внесені фондовими біржами у зв’язку з необхідністю приведення їх  у відповідність до рішень НКЦПФР від 06.08.2015 року № 1217 «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж» та від 03.07.2015 року № 933 «Про затвердження Порядку визначення біржового курсу цінного папера».

Відзначимо, що зазначеними рішеннями Комісії серед іншого також було посилено вимоги щодо входження цінних паперів до біржового реєстру. Крім того, рішеннями було змінено норми щодо визначення порядку розрахунку біржового курсу цінних паперів; змінено мінімальні вимоги щодо внесення та перебування цінних паперів у біржовому реєстрі; доповнено вимоги щодо діяльності маркет-мейкера. Змінами було передбачено також створення окремого сегменту позалістингових акцій нових інвестиційно привабливих компаній, куди можуть бути включені акції емітентів, що існують не менше року і середнє значення ринкової капіталізації яких становить не менше 20 млн. грн..

Незважаючи на те, що фондова біржа - вкрай важливий елемент інфраструктури фондового ринку, жодна українська біржа не зосереджує на собі критичного обсягу ліквідності, тому втрата декількох бірж не є катастрофою для ринку. При цьому, вважаємо, що на вітчизняному ринку цінних паперів має працювати лише одна фондова біржа з прозорими механізмами ринкового ціноутворення.

В рамках вищевикладеного підкреслимо пункт 3.1. «Розвиток інфраструктури фінансового сектору» Розділу Х «Реформа фінансового сектору» Угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», який наголошує на створенні сучасної біржової інфраструктури із залученням провідних іноземних біржових операторів та удосконалення розрахункової інфраструктури, що зменшить ризики учасників та дозволить сконцентрувати торги валютою, деривативами, акціями, облігаціями та іншими фінансовими інструментами на біржовому ринку тощо.

Сьогодні НКЦПФР також активно працює у напрямку проведення активної системної боротьби із маніпулюванням цінами на вітчизняному фондовому ринку. Комісія порушила справи у відношенні низки торговців цінними паперами щодо маніпулювання акціями емітентів, зокрема, ПАТ «КОД - Інвест», ПАТ «ОСТ-Інвест», ПАТ «Імпульс плюс», ПАТ «Агрохімремонт», ПАТ «БКІ «КРЕДИТ СЕРВІС», ПАТ «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 20» та ПАТ «Київський завод газового устаткування та приладів» тощо [10].

Особливо виділяється в цьому списку компанія «Код Інвест», яка із початку 2014 року зросла у ціні з 3,4 млрд. грн. до 111 млрд. грн. У рейтингу дана компанія обійшла більшість «блакитних фішок» українського ринку акцій, наприклад «Мотор Січ», капіталізація якої становила лише 5,1 млрд. гривень, а капіталізація, скажімо, «Укрнафти» – 10,79 млрд. грн.

Так, цінні папери зазначених емітентів торгувалися на фондових майданчиках ПрАТ «Придніпровська фондова біржа», ПАТ «КМФБ» та ПАТ «Фондова біржа ПФТС», і наразі біржові торги по ним призупинені для проведення подальших перевірок. Якщо говорити про судові справи, що пов’язані з маніпулюванням цінами на фондовому ринку, то судами як першої, так і другої інстанцій переважна більшість рішень була винесена на користь НКЦПФР. Так, по трьом з виграних справ профучасниками ринку цінних паперів сплачені штрафні санкцій у розмірі 510 тис. грн.

Зокрема, 02.06.2015 р. Київський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ТОВ «Таргет Трейд» без задоволення, а 24.06.2015 р. компанія сплатила штраф у розмірі 170 тис. грн. Також 10.08.2015 р. Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні адміністративного позову ПрАТ «ІФК «Арт Капітал», а 28.08.2015 р. товариство сплатило штраф у розмірі 170 тис. грн. також очікується, що до кінця поточного року будуть сплачені два штрафи, накладені на ПрАТ «ФК «Сократ» та ТОВ «ФК «Сократ», кожен у розмірі 170 тис. грн. Зауважимо, що станом на 16 листопада 2015р. НКЦПФР було ще відкрито 93 справи за фактом маніпулювання цінами акцій відносно ряду учасників фондового ринку.

Також НКЦПФР анулювала ліцензії на здійснення окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку п'яти російським банкам у зв'язку з російською структурою власності. Відповідне рішення прийнято щодо ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «БМ Банк», ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Промівестбанк, ПІБ) і ПАТ «ВТБ Банк». З цієї ж причини НКЦПФР позбавила також ліцензії також ТОВ «Алор Україна» і ТОВ «Р.О.С.Т. України.

НКЦПФР має намір і надалі очищувати фондовий ринок та запроваджувати на ньому європейські стандарти у відповідності із Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС.

Таблиця 2

За даними офіційного сайту : http://investfunds.ua/markets/stocks/?pfts#quotes_top

Водночас на Придніпровській фондовій біржі активну позицію станом на 21.09.2015р.займають акції підприємства Дмитра Фірташа (ПАТ «Концерн Стирол»). І це не зважаючи на те, що чистий збиток за даними Української біржі ПАТ «Концерн Стирол» в 2014 р склав 16 млрд. 462 млн. 699 тис грн., тоді як місяцем раніше компанія повідомила про збиток 12 млрд. 699 млн. 223 тис грн. за звітний період. Вартість активів ПАТ «Концерн Стирол» в 2014 р. знизилася в порівнянні з попереднім роком на 6% - до 10 млрд. 457 млн. 558 тис. грн. Сумарна дебіторська заборгованість за минулий рік склала 5 млрд. 672 млн. 647 тис грн., що в 11 разів більше показника попереднього року.

Хоча під час літнього брифінгу головою Фонда Держмайна Ігорем Білоусом все-таки було заявлено про реприватизація Ахметовського «Укртелекому», та про зобов'язання передати у державну власність урядову мережу спеціального призначення.

На початку вересня народний депутат Дмитро Тимчук на своїй сторінці у Facebook написав про можливість дозволу для українського олігарха Рината Ахметова відновлення роботи підконтрольних йому підприємств. Наразі вирішено питання про відновлення на території Донецька, Макіївки і Єнакієвого роботи мережі АЗС "Паралель" і відділення банку "ПУМБ" (входять до складу «СКМ»). Також обговорюється питання відновлення до кінця нинішнього року роботи одного з підрозділів ДТЕК, яке нібито буде зареєстровано на підконтрольній українській влади території і займатися експортом електроенергії в РФ. Крім того, урядовцями ДНР пропонується посилити співпрацю с фінансово-промисловими групами з підприємствами «Донецькспецсталь», «Донецький металопрокатний завод», «Норд», «Шахти ім. Засядька» та іншими великих ахматівськими підприємствами.

 

Махінації в Криму або Пекарі Примор’я

Однією з проблем фондових бірж залишається проблема торгівлі акціями підприємств, які знаходяться на окупованій території - АР Крим. Нагадаємо, що ще 5 листопада 2014 року з метою дотримання вимог постанови Правління Національного банку України №699 від 3 листопада 2014 «Про застосування окремих норм законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони» Крим», згідно з яким забороняються інвестиції резидентів в об'єкти інвестиційної діяльності, розміщення (зареєстровані) на території Криму ПАТ «Фондова біржа ПФТС» прийняла рішення про припинення торгів акціями 44 емітентів, розташованих на території Криму. Дане рішення набуло чинності 6 листопада 2014 року.

Однак лише 21.08.2015р., через 8 місяців після Постанови НБУ, котирувальна комісія ПАТ «Українська біржа» прийняла рішення про виключення з біржового списку акцій семи емітентів. Рішення щодо виключення цінних паперів з біржового списку сталося лише через зупинку НКЦПФР та внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, а також у зв’язку з тривалою неможливістю проведення за ними біржових торгів. Дане рішення набуло чинності 25.08.2015 р. З біржового списку було виключено акції 5 компаній, зареєстрованих в Криму, зокрема, «Бром», «Кримський содовий завод», суднобудівний завод «Затока», готель «Ялта-Інтурист», «Кримхліб» тощо. До речі останнє запідозрене в фінансуванні антитерористичної операції на сході України. Про це не одноразово продовж тяжкого минулого року у своїх інтерв’ю наголошував начальник управління з антикорупційних перевірок Комітету з протидії корупції Криму Дмитро Простаков. Ним до Комітету було представлено документи, які побічно свідчать про те, що гроші компанії конкретно виводилися з України. Згідно відомостей антикорупціонера з України було виведено 75 млн. рублів, призначених для закупівлі борошна. Грошові кошти були направлені в конвертаційний центр, переведені в готівку, обміняні  на долари і виведені до Києва. Так було виявлено численні порушення, у тому числі витрачання коштів підприємства, які не мають документального підтвердження, а також неутримання з співробітників податків на доходи фізичних осіб. За всіма фактами слідчими було складено акти перевірки. На сьогодні в жахливій і пригніченій ситуації перебуває бідне підприємство, керівництво не вклало жодного цента в його реструктуризацію, а у урядовців є пропозиції щодо його швидкої націоналізації.

Мабуть час закладати фундамент ефективної роботи фондових бірж в Україні ще не прийшов. Замість невідкладного тотального «перезавантаження» фондових бірж і встановлення інвестиційно привабливих умов відбувається бюрократія повзуча консервація «системи». На превеликий жаль сьогодні ми не бачимо суттєвого збільшення обсягів торгівлі на ринку акцій, які будуть вимірюватись десятками мільйонів доларів, а пересічний громадянин може лише почути з інформаційних джерел та переконатися ще раз у появі нового міліонера в країні. Але для того, щоб це не відбувалось повинно бути реальне перезавантаження системи, необхідно дуже багато чого зробити як учасникам фондового ринку, так і головним реформатором країни Верховній Раді, Кабінету міністрів, Національному банку України та регулятору.

Катерина Уварова

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Люстратор

Павло Жебрівський Голова Донецької обласної державної адміністрації

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Юрія Терентьєва Голові Антимонопольного комітету України

Запитання до:

Голови Національного банку України (НБУ) Валерії Гонтаревої

Як ви поясните західним партнерам, від яких Україна вимагає санкцій проти Росії, чому в умовах війни НБУ збирається підтримувати російські банки?