2016-й навряд чи стане роком виходу з економічної кризи

Урядовий проект держбюджету на наступний рік подовжує тенденцію, яка спостерігається з 2011 року - «бюджет споживання» зростає за рахунок «бюджету розвитку»
17 грудня 2015, 18:55

Світлана КовалівськаІнститут суспільно-економічних досліджень

Негативні тенденції у інвестиційній сфері, які спостерігаються в України упродовж останніх років, а також суттєве зниження питомої ваги валового нагромадження основного капіталу – з 25,9 % ВВП у 2008 році до 9,38 % ВВП у 2015 році та до 8,26% ВВП у 2016 році (експертні очікування), свідчить про кризу інвестиційної діяльності та неминучу стагнацію економіки. Відтак навряд чи можна буде очікувати на прогнозоване зростання ВВП (2%), на якому базуються розрахункові показники дохідної та видаткової частини бюджету.

Україні, як країні, що задекларувала шлях реформ та модернізації, потрібно насамперед зосередитися на стимулюванні такої складової ВВП, як інвестиції, а в контексті бюджетного процесу це стосується державних інвестицій. Особливо це важливо, коли вітчизняні інвестори відчувають брак власних коштів для здійснення капіталовкладень, а іноземні інвестори не розуміють чи варто вкладати гроші у цю країну. Держава, своєю бюджетною політикою, спрямованою на розвиток, мала б давати учасникам інвестиційного ринку свідомий сигнал про можливість вкладати кошти в економіку. Водночас, що ми спостерігаємо? Замість нарощення інвестиційної складової в бюджетних видатках уряд пропонує скорочувати видатки розвитку.

Тенденція, яка спостерігається від 2011 року, коли «бюджет споживання» зростає за рахунок «бюджету розвитку», залишилася незмінною й у проекті бюджету на наступний рік. Частка видатків розвитку в загальному обсязі видатків держбюджету-2016 становить – 6,3% проти 7,8% у 2015-му році та скоротилась майже вчетверо у порівнянні з 2007 роком (24,6%).

Законопроектом про бюджет на 2016 рік передбачені видатки на суму 674,1 млрд грн, тобто на 15,9% більше, ніж у цьому році. Водночас збільшились видатки на оплату праці на 14,6 млрд грн (на 24,1%).  Проте номінальний обсяг видатків розвитку порівняно з 2015 роком скоротився на 2,7 млрд грн, й становить 42,6 млрд грн. Такий рівень видатків розвитку відповідає номінальному рівню 2007 року, при цьому загальний обсяг видатків за цей період (з 2007 по 2016 рік) зріс в 3,6 рази.

Водночас видатки споживання збільшились в порівнянні з 2015 роком на 17,8%, їхній обсяг становить 629,9 млрд грн, що становить 93,5% від загального обсягу видатків державного бюджету (проти 91,9% у попередньому році та 75,2% у 2007 році). Це означає, що кошти платників податків знов пропонують направити в основному на «гасіння пожеж» та проїдання.

Низький рівень та значне зменшення видатків розвитку державного бюджету свідчить про те, що роль держави в інвестиційної діяльності у 2016 році дорівнюватиме практично нулю.

Так, в проекті бюджету-2016 жодної копійки не передбачено на фінансування капітальних вкладень за програмою «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабміном», хоча цьогоріч за цією програмою було передбачено витратити 961,8 млн грн. Слід зауважити, що за даними Казначейства, станом на 1 листопада 2015, навіть ці кошти уряд не спромігся використати. З іншого боку, в проекті бюджету-2016 відбулося заміщення цієї  програми фінансуванням 10-ти інвестиційних проектів на суму 1 млрд грн,  серед яких немає об’єктів обробної промисловості, інноваційної діяльності, які здатні генерувати додану вартість, можуть забезпечувати зростання ВВП, забезпечувати експорт тощо.

В умовах браку коштів, доцільно було б використати мізерні обсяги державної підтримки на фінансування частини необхідних інвестицій в рамках державно-приватного партнерства, чи компенсації відсоткової ставки за залученими приватним інвестором кредитами – таким чином частка загальних інвестицій була б в рази більшою. Проте, на жаль, зазначених програм підтримки інвестиційної діяльності у проекті бюджету на 2016 рік не передбачено, за виннятком державних гарантій та фонду регіонального розвитку.

Щодо державних гарантій, то слід зауважити, що у порівнянні з минулим роком їхній обсяг зріс на 3,5 млрд грн. й становить 28,2 млрд грн. Проте, держава не користується цим механізмом у 2015 році, так само як і не здійснює видатки за програмою з державних капітальних вкладень (за даними Казначейства про виконання бюджету-2015 станом на 01.11.2015).

Недосконала процедура відбору проектів для держпідтримки, відсутність довгострокової стратегії залучення інвестицій, корупційні інтереси впливових гравців – наслідки затягування відбору проектів та надання таких важливих інструментів державної підтримки як капітальні видатки,  державні гарантії та розподіл коштів фонду регіонального розвитку.

І, схоже, наступного року ситуація погіршиться, оскільки факти щодо фонду регіонального розвитку також невтішні. Незалежно від того, що обсяг фінансування цього фонду у 2016 році планують значено збільшити (у 1,6 разів), проте використання цих коштів знову під загрозою зриву. І не тільки через те, що за прикладом цього року Міністерство регіонального розвитку, відповідальний за розподіл коштів цього фонду, зміг розподілити лише 16,6% від запланованих коштів (483,9 млн грн з 2,9 млрд запланованих станом на 01.11.2015). Джерело фінансування фонду пропонують прив’язати до «примарного» джерела поповнення спецфонду – коштів від реалізації конфіскованого майна, які були привласнені корупційними методами, на противагу минулим рокам, коли цей фонд фінансувався з загального фонду державного  бюджету. Натомість, якщо торік планували зібрати 1,5 млрд грн від реалізації конфіскованого майна, то по факту – отримали лише 94,7 тис. грн, тобто поточне недовиконання цього плану становить – 99,9%.

Ймовірно, що така тенденція збережеться і 2016 року. З яких коштів планує уряд фінансувати проекти регіонального розвитку? Абсурдним є план з реалізації конфіскованого майна в умовах відсутності рішень суду, і взагалі – в умовах економічної кризи чи знайдуться покупці на конфісковані активи корупціонерів? 2016 року уряд планує зібрати таких коштів на суму 13,4 млрд грн та фінансувати за ці кошти не тільки фонд регіонального розвитку, а й витрачати на інші цілі. Таким чином можна сказати, що 2016 року такі важливі напрямки як, проекти територіального розвитку, оборони, інновацій та інфраструктури уряд усвідомлено пропонує «злити».

Зрештою, запропонований проект бюджету-2016 не є реформаторським та майже не передбачає фінансування на виконання визначених Національною радою реформ заходів. В умовах відсутності фінансових планів реформ, здійснення фінансування цих заходів забезпечуватиметься через основну діяльність відомств, відповідальних за їх виконання. Відтак такий проект бюджету не забезпечуватиме необхідних темпів реформ.

Без переорієнтації бюджетних видатків в інший бік – зі споживання на розвиток – економіка не зможе вийти з кризи. На 2016 рік конче необхідно було задати вектор розвитку на майбутні роки, натомість урядовий проект бюджету на роки консервує відсталість економіки.

Світлана Ковалівська

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Давід Сакварелідзе Екс-заступник Генерального прокурора України

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Тетяни Козаченко Директора Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України

Запитання до:

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

Чому Мін’юст не організує масове подання позовів до ЄСПЛ від українських громадян до Росії за збитки, завдані внаслідок подій на Донбасі та у Криму?