Німецький політолог: Майбутнє людства залежить від Криму і Донбасу

Радикалізація населення Росії становить військову загрозу для всього світу
07 березня 2017, 19:52

Deutsche Welle опублікувала інтерв"ю з Андреасом Умландоом – німецький істориком і політологом, який вже більше 10 років мешкає в Україні.

Йдеться про те, що в Україні, в Запоріжжі, неподалік від зони бойових дій на Донбасі, розташована найбільша АЕС у Європі. В цьому можна переконатися в будь-якому атласі, але ніхто не хоче говорити про це. "Це прикра річ для України, але з нами вона не має нічого спільного".
Проте, якби там, де розташована ця електростанція, дійшло би до війни, і якби трапилося щось подібне до катастрофи в Чорнобилі в 1986 році, тоді наслідків аварії не зупинити на кордоні між Європейським Союзом і Україною. Щось таке мусить насправді цікавити усіх людей на світі. Але оті фундаментальні ризики залишаються без належної уваги! Цей когнітивний дисонанс слід ліквідувати.

Пропаганда зумовила, що росіяни впали в своєрідну параною. Радикалізація населення Росії становить військову загрозу для всього світу, – каже Андреас Умланд.

DW: Чому Росія намагається показати Україну як недієздатну державу?

Andreas Umland: Щоб вижити самій, система, створена Путіним, представляє росіянам Україну, як країну, яка хотіла демократизуватися, європеїзуватися, а стала недієздатною державою. Це мав би бути інструмент, який його [путінізм] виправдовує й узаконює.

DW: Ми знаємо, що російську пропаганду у світі представляє телебачення Russia Today і портал Sputnik. Ви ж стверджуєте, наче існує ще потужна російська пропаганда, спрямована на самих росіян. Який її сенс?

Andreas Umland: Саме ця пропаганда зумовила, що росіяни впали в своєрідну параною. Процвітають теорії змов і мало не маніхейський дуалізм, згідно з яким світ ділиться на друзів і ворогів. Це стабілізує режим, але радикалізація населення Росії становить військову загрозу для всього світу.

DW: Можна ще зрозуміти, коли під впливом режимної пропаганди опинялися мешканці Радянського Союзу, якщо згадати про тодішню ізоляцію. Проте, як вона може бути ефективною сьогодні, в часи Інтернету?

Andreas Umland: Сьогодні пропаганда набагато вигадливіша. Вона послуговується психологічними зразками, дуже ефективними інструментами генерування відчуття безпорадності, страху, а також переслідування і небезпеки. Совєтська пропаганда не була такою рафінованою, хоча й сьогодні тиражують зразки, які існували вже в Радянському Союзі.

DW: Чи можна якось протидіяти цій пропаганді?

Andreas Umland: Одним із найважливіших інструментів було би поширення інформації серед російських емігрантів...

DW: Ви хочете сказати, що росіяни не конче мусять жити в Росії, щоб перебувати під впливом російської пропаганди?

Andreas Umland: Це дивно, але пропаганда діє не лише на росіян у Росії, але й на багатьох осіб у діаспорі. Це можна добре побачити в Німеччині.

DW: Себто, варто було би переробити Радіо Свобода на телебачення?

Andreas Umland: Є вже кілька таких проектів, скажімо, телевізійні станції RTVi [Russian Television International] і RTVD [Russisches TV Deutschland], або відеопрограма Deutsche Welle та аналогічні проекти в країнах Балтії. Але цього досі занадто мало, адже то суто інформаційні програми. Занадто мало в них розваг, бо їх занадто скромно фінансують.

DW: Чи існують ще якісь можливості?

Andreas Umland: Іншим інструментом має стати використання російських соціальних мереж ВКонтакте і Одноклассники. Бо не на фейсбуці чи твіттері, а саме там зареєстровані мільйони росіян. Проте західні організації досі використовували їх занадто рідко, щоб представити альтернативні точки зору.

DW: Себто, треба наслідувати росіян і практикувати там тролінг?

Andreas Umland: Ні, ні, навпаки! Жодної контрпропаганди, жодного тролінгу! Лише правдива інформація. І російською мовою. А також твори мистецтва й документальні фільми, які зображують історичні події.

DW: Але, чи правда не занадто нудна?

Andreas Umland: Це питання грошей. Якщо будуть гідні гонорари, то знайдуться також телеведучі, продюсери, драматурги й документалісти, які зможуть показати правду привабливим чином.

DW: Ви думаєте, що західні суспільства справді цього хочуть? Ви бачите якісь ознаки такого мислення в Німеччині?

Andreas Umland: Є ті, хто це розуміють. Але досі переважує переконання, що ці події, чи то в Україні, чи в Росії, відбуваються дуже далеко, мало не на іншій планеті. Ми маємо тут справу з когнітивним дисонансом. Географія і такі очевидні факти, як ядерний арсенал Росії, просто ігнорують.

DW: Ви хочете сказати, що майбутнє ЄС залежить від Криму і Донбасу?

Andreas Umland: Можна піти ще далі. Від Криму і Донбасу залежить майбутнє всього людства. У 1994 році Україна відмовилася від [успадкованої від Радянського Союзу] ядерної зброї, а натомість отримала гарантії безпеки за Будапештським меморандумом. Її територіальна цілісність стала додатком до угоди про нерозповсюдження ядерної зброї. Водночас із порушенням її територіальної цілісності була похована й ця угода.
Або ще інакше: В Україні, в Запоріжжі, неподалік від зони бойових дій на Донбасі, розташована найбільша АЕС у Європі. В цьому можна переконатися в будь-якому атласі, але ніхто не хоче говорити про це. "Це прикра річ для України, але з нами вона не має нічого спільного".
Проте, якби там, де розташована ця електростанція, дійшло би до війни, і якби трапилося щось подібне до катастрофи в Чорнобилі в 1986 році, тоді наслідків аварії не зупинити на кордоні між Європейським Союзом і Україною. Щось таке мусить насправді цікавити усіх людей на світі. Але оті фундаментальні ризики залишаються без належної уваги! Цей когнітивний дисонанс слід ліквідувати. Тоді в людей з’явиться природне бажання, щоб проекти, про які я казав, фінансувалися з їхніх податків.

Розмовляв Авреліуш М. Пендзівол

Розмова відбулася 28 січня 2017 року на 10. Форумі Європа-Україна в Ряшеві, організованому варшавським фондом Інститут східних досліджень (Instytut Studiów Wschodnich).


Андреас Умланд (нар. 1967 в Єні) – німецький історик і політолог, від 2002 року мешкає в Києві. Працював викладачем DAAD в Києво-Могилянській Академії та університеті ім. Тараса Шевченка. Тепер він науковий співробітник Київського інституту євроатлантичної співпраці (IEAC).

Переклав Андрій Павлишин

"Висновки"

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Люстратор

Валентин Наливайченко Екс-голова Служби безпеки України

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Олександра Фацевича Керівник патрульної поліції Києва

Запитання до:

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

Чому Мін’юст не організує масове подання позовів до ЄСПЛ від українських громадян до Росії за збитки, завдані внаслідок подій на Донбасі та у Криму?