"Так вам потрібна дипломатія під час війни, чи ні?"

Богдан Яременко вважає, що США, Велика Британія, Швеція та інші країни можуть розцінити нашу тяганину з призначенням послів як образу
15 червня 2015, 10:00

Антоніна Бажан

Антоніна Бажан"Висновки"

Уже понад рік Україна не має своїх послів у 23 країнах, де безпосередньо є наші посольства. Серед них США, Австралія, Велика Британія, Білорусь, Молдова, Угорщина, Швеція, Швейцарія та інші. Через це також не працюють повноцінно наші диппредставництва у 30 державах, де посли виконують обов'язки за сумісництвом. Водночас Україна перебуває в надзвичайній ситуації — в умовах війни. Тому міжнародна підтримка для неї є надважливою.

Заступник голови Адміністрації Президента України Валерій Чалий напередодні повідомив, що найближчим часом у тринадцяти державах послів буде призначено. Проте коли саме це станеться і чи будуть вдалими ці призначення — поки що невідомо.



Богдан Яременко,
український дипломат. У різні роки працював віце-консулом та консулом в Генеральному консульстві України в Нью-Йорку (США), Генеральним консулом України в Единбурзі (Велика Британія), начальником протоколу Прем’єр-міністра України, директором Четвертого територіального департаменту МЗС (країни західної півкулі), першим заступником директора Департаменту міжнародної політики Адміністрації Президента України.

У 2010 році Б.Яременка було призначено на посаду Генерального консула України в Стамбулі. Але після того як 30 листопада 2013 висловився у своєму Facebook проти розгону студентського Майдану в Києві, його було звільнено. З 2014 року — голова правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ".

Про причини і наслідки відсутності послів в США, Великій Британії та інших країнах Vysnovky.com запитали в експерта з міжнародних відносин, голови "Майдану закордонних справ" Богдана Яременка. 

Призначають лише лояльних послів

Чому Україна досі не призначила послів?

- Гадаю, що немає ніякої закономірності в тому, де в нас бракує послів, а де вони є. Це загалом не спрацьовує кадрова система зовнішньополітичної служби. Адже МЗС не готове швидко пропонувати найвдаліші кандидатури. А президент та його адміністрація мають певні особисті вимоги, які, очевидно, полягають у тому, щоб кандидат був особисто знайомий із Петром Порошенком, був лояльний до нього тощо. Тобто є набір певних критеріїв, які не дають змоги швидко вирішити питання з призначеннями послів. Через це ми вже бачили досить дивні рішення.

Що це за призначення, і в чому їх незвичність?

- Зовні складається враження, що основний принцип відбору на ключові посади - особиста лояльність до президента. А на решту посад призначають бюрократів, які просто роками просиджують в кабінетах і не є фігурами ані в аспекті їхнього бачення зовнішньої політики, ані з погляду їхніх навичок чи того, наскільки добре їх знають в Україні чи за кордоном. Ці дипломати не відповідають вимогам, зумовленим особливостями нинішнього періоду. Формально вони не підпадають під люстрацію, але не підходять із якихось політичних мотивів. Під час призначення ніхто не бере до уваги їхню позицію щодо Революції гідності тощо.

Тому невідповідним, як на мене, стало вже одне з перших призначень — посла України в Фінляндії (Андрій Олефіров – ред.), який був заступником міністра закордонних справ за президента Януковича. Цей дипломат під час Революції переконував іноземних послів у тому, що на Майдані терористи та екстремісти.

У лютому 2014 року під час другого Майдану, саме Андрій Олефіров, який тоді обіймав посаду керівника апарату МЗС, висловлював протест німецькому послу з приводу того, що глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр заявив, що ФРГ застосує до України санкції, якщо тодішній президент Янукович не порозуміється з опозицією.

То, можливо, під час відбору кандидатур на посади послів бракує публічності?

- Тут не можна робити публічним усе. Але, гадаю, мають бути якісь слухання в комітетах Верховної Ради, де прізвища майбутніх послів будуть оголошуватися. У такий спосіб вони проходитимуть якусь чистку громадською думкою. Адже нині громадськість хоче значно більшого, ніж просто бюрократичних процедур, які існували роками і які не дають жодного ефекту для держави.

Така ситуація свідчення так званого кадрового голоду в державі, чи чогось іншого?

- Думаю, відповідні кандидатури просто не хочуть шукати. Зараз такий період, що послами доречно призначати політичні фігури, а не кар’єрних кабінетних дипломатів, без жодних досягнень і розуміння того, що відбувається. Наразі можна було би пожертвувати бюрократичними навичками послів і призначати на ці посади людей яскравих, які викликають довіру українців. Тоді представникам України також довірятимуть і за кордоном. Людей, які хочуть працювати і в яких за це болить душа. Тих, хто довів це своєю успішною діяльністю десь в іншій сфері державного управління.

Але в діях МЗС та адміністрації президента наразі не відчувається ані креативності, ані відповідальності. Яскравими за останній час можна назвати лише одне-два призначення, які цілком себе виправдовують.

Іноземні країни можуть сприйняти це як образу

Що втрачає Україна через відсутність послів у інших державах?

- У країнах, де досі немає українських послів, громадськість отримує менше правдивої інформації про те, що діється в Україні. Відповідно, страждають інтереси нашої держави.

Крім того, якщо ми тривалий час не призначаємо нового посла в якійсь державі, це може сприйматися як пониження рівня відносин, дипломатичний демарш, образа. Як бажання України послати сигнал, що її щось не влаштовує у відносинах. Така ситуація зазвичай складається, коли між державами загострюються відносини, виникають якісь військові, політичні, торговельні складні конфлікти. І взагалі сама собою тривала відсутність посла в державі є незвичайною і навіть скандальною річчю. Тому цього допускати не можна, незалежно від того, наскільки впливовою є країна.

Крім того, без посла дипломатична установа працює не так ефективно, як могла б. Тож виходить, що гроші на її утримання витрачаються неефективно.

Я переконаний, що уряди деяких країн, куди досі не призначено нових українських послів, вже висловлюють стурбованість тим, що ми так затягуємо з призначеннями. Будь-яка нормальна людина, якій не чужа логіка, не може цього ані пояснити, ані зрозуміти. Тим більше не можуть зрозуміти іноземні уряди і дипломати, які дивляться на Україну і здивовано питають: "Так потрібна вам дипломатія під час війни чи ні? Якщо потрібна, то чому в нас немає вашого посла?"

Серед тих держав, де Україна досі не призначила нових послів, які для нас нині є ключовими?

- "Не ключових" посольств не повинно бути. Навіщо вони потрібні, якщо вони не важливі або не мають особливого значення? Якщо держава відкриває посольство, вона має ставитися до нього, як до важливої ключової точки.

Чи є в дипломатії якийсь стандарт щодо терміну відсутності посла в країні?

- Послів треба призначати регулярно. Це процес, який ніколи не переривається і не може перериватися через зміну президента. Він може загальмуватися ненадовго, поки адміністрація нового Глави держави прийме справи, розбереться в тому, «що, де ї хто». Але якщо посла немає вже рік, то це переходить будь-які межі здорового глузду! Бажано, щоб період, коли немає керівника дипустанови, не перевищував місяць-два, у крайньому разі - три. Цього часу більш ніж достатньо, щоб нова команда чітко відпрацювала із МЗС всі кадрові питання. І те, що у нас вже рік немає посла у Великій Британії… це задовго навіть для стандартної ситуації, але зараз вона - нестандартна!

Команді президента треба опанувати себе

І як швидко нам треба було би замінювати послів у ситуації, яку ми маємо сьогодні?

- Україна потерпає від збройної агресії. Тому запити на дипломатів зараз надзвичайно великі. Я вважаю, нам треба було би скоротити до нуля період, коли десь немає посла. Тим більше, що в нас у цілому попередню систему було змінено не шляхом звичайних демократичних виборів, а шляхом революції. Тому було б логічним швидко замінити цілком весь посольський склад. Або заявити, що жодних претензій до чинних послів немає, що вони всі викликають довіру і замінювати ми їх будемо у звичайному режимі з мінімальним періодом відсутності посла. Але в нас не спостерігалося ані звичайного, ані надзвичайного режиму. Є лише дезорганізація і хаос.

Як, на вашу думку, ситуація з призначеннями послів буде розвиватися далі?

- Гадаю, все може значно погіршитися. Із фінансуванням в країні стає дедалі складніше. Критики зазнає кадрова політика президента. Скоріше за все, адміністрація президента та МЗС не зможуть опанувати себе і провести "розбір польотів" не для покарання, а для того, щоб зрозуміти, які є проблеми. Взагалі не зрозуміло, чи вважають вони проблемою те, що відбувається з призначеннями. Складається враження, що вони вважають це нормальним.

Антоніна Бажан

ТЕГИ: МЗС

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Павло Клімкін Міністр закордонних справ України

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Назара Холодницького Керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Запитання до:

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

Чому Мін’юст не організує масове подання позовів до ЄСПЛ від українських громадян до Росії за збитки, завдані внаслідок подій на Донбасі та у Криму?