Stratfor: Конфлікт у Донбасі може загостритися наприкінці серпня

У той час, як затягується протистояння між українськими військовими й проросійськими сепаратистами на Сході України, є ознаки того, що конфлікт може загостритися наприкінці серпня
11 серпня 2015, 12:00

У той час, як затягується протистояння між українськими військовими й проросійськими сепаратистами на Сході України, є ознаки того, що конфлікт може загостритися наприкінці цього місяця.

Останні переговори Мінської контактної групи, спрямовані на створення буферної зони між двома сторонами, закінчилися без помітного прогресу. Є два фактора, які можуть спровокувати дії обох сторін: з одного боку – поява свіжопідготовлених проросійських сепаратистів після ротації, а з іншого – поява в країнах Східної Європи, уздовж кордону з Росією, підрозділів інтегрованих сил НАТО.

Ці дві обставини - лише останні серед багатьох ознак того, що лютневі Угоди про припинення військових дій між Україною і сепаратистами діють тільки на папері. Політичний аспект конфлікту далекий від розв’язання, і, оскільки існує глибока прірва, що відділяє Київ і його західних покровителів – від Москви і сепаратистів у поглядах на майбутнє України, зберігається висока ймовірність подальшої військової ескалації конфлікту.

Попри активні дискусії в декількох переговорних форматах, включаючи обговорення як тактичних аспектів, так і стратегічних вимірів конфлікту, протиборчі сторони розділяють дві основні проблеми. Перша – це політичний статус територій, зайнятих сепаратистами. Україна хоче, щоб сепаратисти виконали Мінські угоди і склали зброю до того, як українська влада змінить Конституцію України, надавши східним регіонам більше автономії. Сепаратисти вимагають спочатку конституційних змін, до того ж вони хочуть брати участь у визначенні, якими ці зміни мають бути. Тільки тоді, кажуть вони, можна повною мірою виконувати угоду про припинення вогню. Загалом, США і ЄС підтримують українську позицію, в той час як Росія підтримує сепаратистів.

Друга, серйозніша, проблема виходить за межі власне України: роль Росії як регіонального лідера. З геополітичних причин Москва бачить територію колишнього Радянського Союзу сферою свого впливу. Захід, і, зокрема, США, демонструють незгоду з таким підходом. Ці суперечливі імперативи були важливим фактором кризи в Україні, яка розпочалася з Євромайдану, а в минулому – причиною розбіжностей між Москвою і Заходом на всій території колишнього СРСР, від країн Балтії та Східної Європи до Кавказу та Центральної Азії. Саме в Україні ці розбіжності стали настільки інтенсивними, що спричинили відкриту війну.

Нині існує кілька факторів, які можуть спричинити ескалацію конфлікту. Перший – це тепла погода в серпні, яка полегшує ведення бойових дій, зменшує логістичні та транспортні труднощі, з якими війська стикаються взимку і навесні. Наступний – це суперечки з приводу конституційної реформи в Україні, коли сепаратисти заявляють, що заходи з децентралізації, вжиті урядом України, не відповідають Мінським угодам; окрім того, керівництво так званих «ДНР» та «ЛНР» заявляє про наміри провести вибори в жовтні та листопаді, що не визнає Київ. Ще однією проблемою є крах надій Росії на скасування санкцій проти неї, - США їх посилили, а ЄС продовжив до кінця року. Тож Москва не бачить причин не нагнітати конфлікт, якщо Захід продовжує їй лише погрожувати.

Але ще більш конкретне попередження – це те, що вже цього місяця нарешті будуть створені підрозділи інтегрованих сил НАТО (NATO Force Integration Units), ідею яких було запропоновано торік. Присутність цих нових передових частин, зосереджених у Східній Європі, поблизу кордонів Росії, також може спровокувати Москву.

Все це неозначає, однак, що Росія хочеабоготоварозширитивійськову операцію доповномасштабноговторгнення. Москва рахується із можливими діями у відповідь – як-от катастрофічніекономічнінаслідкита перспективавідповідноївійськовоїескалаціїз боку Заходу, якщо російськівійська увійдутьвУкраїнуабо на територію інших країн колишнього РадянськогоСоюзу.

Однак відчутного прогресу в дипломатичних переговорах досі катастрофічно бракує. У цій ситуації, маючи мало позитивних сигналів від Заходу, Росія, не виключено, обмірковує свій власний меседж, який збирається надіслати на Сході України в найближчі кілька тижнів.

Джерело

 

Stratfor

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Люстратор

Айварас Абромавичус Екс-міністр економічного розвитку і торгівлі

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Артема Ситника Директора Національного антикорупційного бюро

Запитання до:

Голови Національного банку України (НБУ) Валерії Гонтаревої

Як ви поясните західним партнерам, від яких Україна вимагає санкцій проти Росії, чому в умовах війни НБУ збирається підтримувати російські банки?