Знеструмлення Криму. Україна підтвердила: стратегії щодо півострова досі немає

Її відсутність поставила український Олімп у цугцвангову ситуацію: аплодувати поваленню опор – вітати незаконні руйнування на власній території; засуджувати – ставати на позицію Росії.
24 листопада 2015, 09:45

На знеструмлення Криму, яке трапилося через падіння опор ліній електропередач на Херсонщині 20 листопада 2015, зреагували одразу всі зацікавлені сторони: Росія, кримські татари і навіть Німеччина. Їх реакція чітко розставила крапки над «і»: хто як ставиться до події і чого домагатиметься в ситуації надалі.

Найбільш дивним виглядало те (і виглядає досі, на четверту добу після події), що не прозвучала лише позиція... України як держави. Структури і посадові особи висловлювалася окремо, в різний час і різним чином: «хто в ліс, хто по дрова». Цей розбалансований оркестр чітко доніс лише один лейтмотив: Україна не має ніякої стратегії щодо Криму. Уже 1,5 роки.

Далі докладніше – чого хочуть у цій ситуації її учасники і спостерігачі. 

 Чого хоче Росія

Відновити постачання енергії

За інформацією міністерства надзвичайних ситуацій (МНС) Росії, резервні джерела живлення Криму та міста Севастополя забезпечені паливом на три доби. У відомстві "Інтерфаксу" уточнили, що "запаси палива для резервних джерел живлення регулярно поповнюються".  Енергосистема півострова працює в ізольованому режимі. Через припинення постачання електроенергії у Криму і далі триває режим надзвичайного стану, - повідомляє DW.

Зранку у понеділок, 23 листопада, прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков висловив сподівання, що «буде вжито енергійних заходів (з відновлення енергопостачання Криму)», повідомив «Інтерфакс». Водночас Пєсоков відзначив, що російська сторона вживає заходів, аби компенсувати дефіцит електроенергії в Криму.

Відповідаючи на уточнююче питання, чи є якісь часові рамки, за підсумками яких «російська сторона зрозуміє, що Україні необхідна її допомога у налагодженні енергопостачання Криму», Пєсков повідомив, що таких термінів немає. Така відповідь може означати, що Кремль не сумнівається: Київ відновить енергопостачання анексованої території. (про те, чому ця впевненість має підстави – далі).

 Чого хоче Крим

Відновити постачання електроенергії та допомоги з Росії

У Міністерстві енергетики РФ прогнозують, що в Криму через 10 діб може початися дефіцит бензину. Про це повідомили 23 листопада "Вести". За даними видання, запас палива для мобільних газотурбінних електричних станцій - понад 29 діб, а для інших споживачів такі: бензин АІ-92 - 10 діб; бензин АІ-95 - 13; дизпаливо - 26 діб.

Мешканці Криму відчувають дискомфорт через неможливість приготувати їжу, обігріти приміщення, неосвітлені вулиці та проблеми з електрикою у школах, дитсадках та лікарнях. Ялтинський блогер опублікував відео, з якого видно, що на генераторах працювали лише лікарня та пологовий. Автора відео обурило, що жодних проблем з освітленням не було в будівлі ФСБ та військовій частині. 

"Глава" окупованого Криму Сергій Аксьонов прогнозує, що режим надзвичайної ситуації через відключення електроенергії в Криму може тривати «до моменту введення в експлуатацію першої черги енергомосту через Керченську протоку, тобто до 22 грудня. Але це не 100%", - сказав він. Аксьонов повідомив про підготовку схеми підключення сіл, де зараз немає світла, з допомогою мобільних дизель-генераторних установок. Там також сподіваються на поставки резервних джерел енергії з РФ.

Щодо запасів продовольства, лікарських засобів, товарів першого вжитку, то він запевнив, що їх запаси на території півострова достатні, оскільки «транспортна схема працює в повному обсязі», а запаси палива повністю забезпечують потреби Криму, повідомляє ua.112.

 Чого хоче Німеччина

Відновити постачання електроенергії і покарати винних

Ось як перекладають висловлювання Шефера одіозні РИА Новости, яких своєю чергою цитують «Весті»:"Нападения на объекты инфраструктуры на Украине, которые в том числе были направлены на отключение Крыма от электроэнергии, - это преступления", - заявил Шефер. Он добавил, что надеется на расследование инцидентов компетентными органами Украины. 

Федеральний уряд Німеччини закликав Україну розслідувати пошкодження опор ліній електропередачі (ЛЕП), що спричинило зупинку електропостачання до анексованого Росією Криму. Про це заявив речник міністерства закордонних справ Німеччини Мартін Шефер, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на Reuters.

Офіційний Берлін очікує, що електропостачання буде відновлене і такі атаки не будуть повторюватись, цитує Шефера DW. За його словами, політичний конфлікт не повинен вирішуватися за рахунок жителів Криму. 

 Чого хочуть кримські татари та переселенці 

 Привернути увагу до деокупації Криму

Позиція кримських татар найбільш структурована й послідовна, хоча формально вимоги дещо й різняться: з одного боку – лідерів (Джемілєва та Чубарова), з іншого – учасників Громадянської блокади Криму.

Очевидно, що внесення питання Криму до Мінських угод робить їх виконання неможливим, а, відтак, віддалить на невизначену перспективу скасування санкцій проти Росії. Винесення кримського питання за рамки Мінська у вересні 2014 експерти називали частиною сепаратних домовленостей між Порошенком і Путіним; такими чином, реакція президента на пропозицію Джемілєва та подальший розвиток подій до певної міри будуть відповіддю на ці закиди)

Учасники блокади готові допустити ремонтні бригади для робіт з відновлення електропостачання – але за умов звільнення Росією політичних в’язнів, передовсім Ахмета Чийгоза та Надії Савченко. Про це заявив в ефірі одного з телеканалів Ленур Іслямов.  

Кримськотатарські лідери говорять про необхідність допуску ремонтних бригад до пошкоджених ліній електропередач, але за двох умов:

1) звернення на міжнародному рівні до партнерів України щодо створення на найвищому рівні контактної групи, яка б до списку питань, пов’язаних з агресією Росії проти України, включила питання деокупації Криму. Вони допускають створення підгрупи в рамках Мінської групи;

2) необхідність розірвання договору про постачання Україною електроенергії на окупований півострів.

«Давайте почнемо з того, що є причиною нинішньої ситуації – окупація Росією Криму. А потім перейдемо до повалених опор».                                                                                                                                  Рефат Чубаров, ICTV. 23 листопада 2015

Як відомо, причиною Громадянської блокади Криму була вимога до Верховної Ради скасувати Вільну економічну зону «Крим» й ухвалити натомість адекватний закон щодо окупованої території. Позиція організаторів блокади була чіткою: треба повертати все в правове поле України. Ще на початку жовтня 2015 співкоординатор Координаційної ради вимушених переселенців з Криму Андрій Щекун висловив переконання, що питання блокади Криму треба вирішувати на законодавчому рівні, а не на громадському, оскільки останній шлях веде до анархії.

Однак бізнес-інтереси депутатського корпусу, у тому числі – й представників коаліції, не дозволили й досі законодавчо визначити Крим окупованою територією, а відтак – і визначити державну стратегію щодо неї.

«Не маючи стратегії, ми легітимізуємо анексію Криму. Неприпустимо, що через рік після окупації Криму Україна не має цілісної стратегії щодо повернення півострова до складу України» .                                                                                                                       Рефат Чубаров, Vysnovky.com, 10 липня 2015

«Від неї (стратегії) залежить дуже багато практичних рішень, які ми ухвалюємо щодня… Кабінет міністрів без стратегії не зможе управляти переміщенням людей, вантажів, торгівлею. Відсутність стратегії призводить до помилок і в інших напрямках – зокрема, у переговорах на міжнародному рівні. Питання окупованого Криму та територій, зайнятих терористичними угрупованнями й російськими військовими на Сході України, мають бути взаємопов'язані і не повинні випадати із жодного формату переговорів.

Саме стратегія має бути первинною, а визначення тактичних кроків на її виконання – логічно випливати з неї. У нас усе робиться навпаки», - писав у Чубаров у «Висновках» понад 4 місяці тому.

І ще. Кримськотатарські лідери звертають увагу на те, чого чомусь не бачать українські високо посадовці: окрім мирних мешканців півострова Україна постачає електроенергією російських військових, які розташовані на окупованій території.  

«Хтось у Києві сильно переживає за те, що військові гарнізони російських окупантів в окупованому Криму і ракетно-зенітні комплекси, направлені проти України і її сусідів, залишаться без електрозабезпечення… Але їм немає діла до того, що окупанти цілеспрямовано переслідують тисячі й тисячі кримських татар, українців, мешканців Криму інших національностей…», - написав 21 листопада у фейсбук Рефат Чубаров.

 Чого хоче Україна

                      ???

Інтереси держави Україна поки що не проартикулював ніхто. Оскільки стратегії щодо анексованого Криму немає, відтак, відсутні відповіді на всі ключові питання: чи має Україна торгувати з окупованою територією, якщо вимагає не робити цього від інших країн; чи має відбуватися транспортне сполучення між Україною і Кримом; чи має Україна підтримувати життєдіяльність анексованого півострова – зокрема, постачати електроенергію? Відтак, ким є ті, хто підписують і виконують угоди про «співпрацю» з анексованою територією: державними службовцями чи державними злочинцями?

Утім, відповідь є: Крим – це вільна економічна зона у складі України, тому торгувати з нею можна і потрібно. Попри те, що така відповідь перебуває у правовому полі, вона більше скидається на знущання – знущання з боку парламенту, який породив таке правове поле.

Відсутність адекватної відповіді на ключове запитання – «яка наша стратегія щодо Криму» - призводить до дивовижно розмаїтої реакції на нинішні події з боку структур, які мали б, за всім правила, говорити «одним голосом». Отож, на сьогодні маємо.

 Чого хоче МВС

Як повідомляє прес-служба відомства, полиція порушила низку кримінальних проваджень. Одне з них відкрито за фактом умисного пошкодження об’єктів електроенергетики, ще два – за заподіяння тілесних ушкоджень двом працівникам поліції. Крім того, відкрито кримінальне провадження за перешкоджання професійній діяльності журналістів. Також вирішується питання про порушення кримінальної справи за перешкоджання з боку мітингуючих діяльності журналістів одного з херсонських сайтів «Херсонские вести».

Чого хочуть ремонтні бригади «Укренерго»

Виконуючий обов'язки директора "Укренерго" Всеволод Ковальчук запевнив, що ремонт пошкоджених електроопор на Херсонщині триватиме не більше тижня. Про це він заявив 23 листопада 2015 під час брифінгу "Укренерго" щодо енергоблокади Криму, передає depo.ua. Але це лише в разі, якщо працівників допустять до місця пошкодження учасники блокади.

Чого хоче Міненерговугілля

Вигідно торгувати з Росією

22 жовтня 2015 глава Міненерговугілля України Володимир Демчишин не схвалив пропозицію призупинити електропостачання Криму та виступив проти відповідної петиції, зареєстрованої на сайті президента. Як повідомив «Інтерфакс-Україна», він заявив: "Я персонально не підтримую позицію про відключення. Вважаю, що все повинно вирішуватися в переговорному процесі". При цьому не уточнивши, за підсумками яких переговорів Росія включила до свого складу Крим.

Свою прихильність до продовження енергопостачання Криму Демчишин аргументував вчасними розрахунками за електроенергію з анексованого Криму за тарифом 3,95 руб за кВт, і цю вартість він назвав «великою», а ініціативу енергоблокади – передвиборчими ходами.

23 листопада Демчишин заявив, Договір про постачання електроенергії до окупованого Криму приніс Україні з початку року понад 300 млн грн., передає depo.ua. За словами міністра, "договір підписано в інтересах держави Україна, державним підприємством, яке отримало відповідне доручення від Кабміну» і «приніс прибуток в маржі 3%, але, враховуючи великий обсяг – це понад 300 млн грн при обороті у 8 млрд грн.»

Чого хоче керівництво Уряду

 Довести, що винні Міненерго та РНБО з президентом

Ще 19 листопала на сайті прем’єрського «Народного фронту» з’явилася інформація за підсумками прес-конференції, де нардепи з фракцій НФ і партії БПП Георгій Логвинський і Мустафа Джемілєв вимагають розірвати контракт на постачання електроенергії до окупованого Криму – того, який назвав вигідним міністр Демчишин, але який, за даними депутатів, лобіював російський олігарх Григоришин.

Депутати зазначили, що договір про поставки електроенергії до Криму, підписаний 29 грудня 2014 року між компаніями "Укрінтеренерго", "Крименерго" та російською енергетичною компанією "Інтер РАО", фактично легітимізує окупаційну владу на півострові та так званий "Кримський федеральний округ".

"Уявіть, що під час Другої світової війни якийсь радянський міністр запропонував би передавати гітлерівцям на окуповану територію продукти та електрику, тому що там наші громадяни. Уявіть, що з ним було б", - сказав Мустафа Джемілєв.

За словами депутатів, згідно з результатами службового розслідування Кабінету Міністрів, цей контракт лише за січень поточного року спричинив збитки Державному бюджету на суму близько 100 млн грн через постачання електроенергії за явно заниженими цінами.

Ініціатором цього розслідування щодо контракту на постачання електроенергії до Криму виступив прем’єр Арсеній Яценюк. Як повідомляє Урядовий портал, він і направив у правоохоронні органи отримані матеріали. А 23 листопада на засіданні Кабміну висловив сподівання, що Генпрокуратура «завершить розслідування і притягне осіб, винних у підписанні даного контракту, до відповідальності».

Арсен киває на Петра. Утім, навіть покарання винних членів Кабміну не розв’язує питання стратегії стосунків України та окупованого Криму, і це також розуміє Яценюк. Однак апелює не до парламентської коаліції (чиїм виконавчим органом є Кабмін), яка мала б задати законодавчі рамки для розв’язання проблеми. А до президента, причому – лише обіцяє це зробити:  

"Я звернусь до президента України, щоб Рада нацбезпеки і оборони прийняла остаточне рішення щодо формату наших стосунків і тих заходів, які українська влада повинна робити як по поверненню АРК до складу України, так і побудові  економічних, соціальних і будь-яких інших стосунків, і щодо боротьби з російськими окупантами, які захопити територію Криму", - заявив Яценюк  на засіданні уряду 23 листопада. 

Чого хоче президент

Не сказати чогось такого, що б образило Росію

Про реакцію Порошенка, яка хоч якось проливає світло на мотивацію дій (точніше, мовчанки) президента, відомо лише з інтерв’ю Мустафи Джемілєва для Лига.нет. Там ішлося про таке:

"Говорили про те, що буде, якщо ми цілком відключимо, яка шкода для України. Такі ось підрахунки. Позиція Порошенка така: звичайно, розірвати повністю торгівельні стосунки з Росією нам дещо накладно. Вони вже припинили постачання антрациту, а в нас приблизно сім таких електростанцій, які можуть зупинитися. Але нам давно треба було переходити від антрациту на інші джерела. Зараз треба буде швидко переформатувати нашу базу", - розповів Джемілєв.

За його словами, передає «Обозреватель», Порошенко пообіцяв, що Кабмін визначить перелік товарів, які можна пропускати у Крим і їх обсяги.

Президент справді спрямував 23 листопада до Уряду такого листа. Однак викликає подив, що цей лист був датований аж 4-м листопада – тобто Порошенко з якихось причин не міг його відправити майже три тижні.

Порошенко-Яценюку. Як повідомила прес-служба глави держави, президент звернувся до прем'єра з пропозицією невідкладно утворити робочу групу для всебічного аналізу питання щодо припинення вантажного транспортного сполучення та припинення товарообігу з тимчасово окупованою територією АР Крим (в обидва напрями) та підготовки проекту відповідного рішення.

Однак ще більше, ніж затримка із відправкою, дивує, що лише в цьому листі «президент наголошує, що одним із пріоритетних завдань органів державної влади на сьогодні є визначення моделі подальших відносин України з тимчасово окупованою територією АР Крим». Тобто те, що мало бути зроблено у перші дні після окупації.

Але і це ще не все: причиною необхідності розробити нарешті таку модель Порошенко називає… «загострення протистояння між громадськими активістами і окупаційною владою»!!! Тобто: якби арештів не було, ні про яку стратегію не варто було б і думати.   

А причиною появи свого листа до Кабміну президент називає… вимоги ініціаторів безстрокової акції блокування поставок українських товарів на Кримський півострів «повністю припинити торговельні відносини з окупованою територією». Складається враження, що таким чином Порошенко наче знімає з себе відповідальність за таку ініціативу та наче каже: «Ну, ви ж бачите, я не хотів, але мене змусили».    

Цікаво, що на зустрічі з міністрами МЗС країн Бенілюксу 23 листопада Порошенко навіщось повідомив, що направив Кабмінові цього листа 4 листопада, хоча на його офіційному сайті повідомлення про лист висить як новина за 23 листопада.  

На цій зустрічі президент України заявив: «Крим – це територія України. Ми будемо захищати законні інтереси кримськотатарського народу і всіх українців, які проживають на окупованій території. І сподіваємось, що наші міжнародні партнери і надалі будуть дотримуватись політики невизнання окупації Російською Федерацією Криму», - цитує офіційний сайт президента. Однак глава держави не уточнив, коли сама Україна законодавчо визначить Крим окупованою територією. Не факт, що таке питання не ставили подумки міністри закордонних справ країн Бенілюксу.

 Висновки

Складається враження, що всі структури в казковому Українському королівстві живуть окремо одне від одного. Тобто в одній «державній голові» існує безліч думок, від чого кожна частина державного тіла рухається в своєму власному напрямку. Такий от «державний аутизм». Або – «організований хаос». Результат, як не називай, один.

Причина його виникнення – «голова» не згенерувала плану дій. А причиною, чому не змогла згенерувати, є та проста обставина, що на законодавчому рівні речі не названі своїми іменами. У данному випадку: Крим не названо окупованою териорією. І це призводить до збою всієї системи.

Збій викликаний тим, що порушена система координат: з точки зору здорового глузду і з точки зору законодавства вони абсолютно різні. І тому ніхто з посадовців толком не знає, що треба говорити в таких екстрених ситуаціях і як до них ставитися.   

Ця подія могла б стати приводом для завтредження стратегії щодо Криму, причому в найстисліші терміни. Власне, до цього і закликають кримські татари та українці-переселенці з Криму. І так виглядає, що зараз це єдина сторона, зацікавлена в деокупації Криму.

"Висновки"

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Павло Жебрівський Голова Донецької обласної державної адміністрації

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Василя Грицака Голови СБУ

Запитання до:

Голови Національного банку України (НБУ) Валерії Гонтаревої

Як ви поясните західним партнерам, від яких Україна вимагає санкцій проти Росії, чому в умовах війни НБУ збирається підтримувати російські банки?