Крок до електронного документообігу, повноваження - на місця, але... Реформи тижня

Чи опиниться українська наука у світовому тренді розвитку, коли реформується держслужба та як юридично легалізують нові "об'єднані громади", яким вже передали частину повноважень у рамках "децентралізації" - аналіз реформ тижня 21-27.11.2015 від Українського кризового медіа-центру
28 листопада 2015, 20:05

  Децентралізація

Заяви попередніх років про те, що спроможні громади після об’єднання отримають реальні інструменти для покращення життя своїх мешканців, потроху наповнюються реальним змістом. Парламент ухвалив низку законопроектів, якими передав місцевим органам влади обов’язки з надання адміністративних послуг, а також закріпив джерела фінансування цих нововведень. Йдеться, насамперед, про реєстрацію речових прав на нерухомість та державну реєстрацію бізнесу (законопроект «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (№ 2983), «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (N2982), «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування» (№2981).

Ці законопроекти – лише початок. Найближчим часом парламент має врегулювати низку проблемних питань фінансової спроможності громад, а також розпорядження земельними ресурсами. Також на часі – наведення ладу у питанні юридичного підґрунтя для здійснення повноважень новими об’єднаними громадами, що стане можливим лише після державної реєстрації. У який спосіб має відбутися реєстрація – питання до законодавців. Щоправда, відповідний законопроект – «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб» (№3106) – парламент ухвалив у першому читанні. До другого документ готуватимуть за скороченою процедурою. Відтак на голосування з ухвалення у цілому його планують винести за тиждень.

  Реформа освіти

Зміни у сфері науки – поки все ще єдине підтвердження того, що консенсусне рішення може втілюватися в життя в Україні з першої спроби, на виконання всіх домовленостей, попри непростий процес перемовин. Парламент ухвалив в цілому проект Закону  «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відтак, шанси розпочати масштабні зміни вже у 2016 році, які дозволять українській науці опинитися у світовому тренді розвитку, дуже високі. Серед запропонованих новацій – докорінні зміни у стратегічних підходах до планування та фінансування наукової сфери.

  Прозорість влади

Цього тижня народні депутати вирішили відмовитися від паперової бюрократії у Верховній Раді й перейти на електронний документообіг, а також запровадити поіменне голосування  у місцевих радах. Щоправда, відповідні документи ухвалені лише у першому читанні. Тож у активістів є гарний привід взяти ці обіцянки на контроль.

  Реформа державної служби

Спроби реформувати систему державної служби поки що виявляються безуспішними. Парламент не підтримав проект нового Закону «Про державну службу». Експертне середовище переконане, що проблема з ухваленням цього документу знаходиться виключно у політичній площині. Відкладання реформи державної служби є своєрідною індульгенцією для зволікання з рештою реформ через неможливість забезпечення нової якості управління. Крім того, на думку експертів, об’єктом політичної гри є фінансова допомога Україні (800 млн. євро), надання якої прямо пов’язане з ухваленням нового Закону «Про державну службу». Враховуючи ці особливості, законопроект планують ще раз винести на розгляд депутатів наступного тижня.

  Приватизація

Ще одна поразка у царині реформ минулого тижня  – спроба змінити правила продажу державного майна. Парламент відмовився залучати радників до продажу об’єктів, вводити заборону на подрібнення пакетів й продаж 5-10% акцій на біржі: відповідний проект закону не отримав мінімально необхідних 226 голосів. Відтак під загрозою не лише наповнення державної бюджету, а й впровадження решти реформ, адже, не секрет, що більшість новацій у царині реформ потребує додаткових фінансових ресурсів – надходженнями від приватизації стали б у нагоді. Щоправда, роз’яснювальні бесіди з парламентарями, схоже, таки подіяли: наступного тижня законопроект винесуть на голосування ще раз, з урахуванням того, що радників залучатимуть лише до приватизації великих стратегічних об’єктів.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Люстратор

Айварас Абромавичус Екс-міністр економічного розвитку і торгівлі

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Олександра Фацевича Керівник патрульної поліції Києва

Запитання до:

Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана

Чи не означатиме ухвалення змін до Конституції восени 2015 порушення конституційних прав тих громадян, які проживають на непідконтрольних Україні територіях?