Що він говорить, і що ми бачимо

Аналіз дисонансів меседжів президента у інформаційному та реальному світах
18 лютого 2016, 00:55

Директор Інституту психолінгвістичних досліджень, кандидат психологічних наук Юлія Крилова-Грек проаналізувала для "Висновків" меседжі президента, що він декларував на зустрічі з журналістами ще місяць тому. Події у Верховній Раді підтверджують висновки фахівців - розрив між суттю сказаного та зробленого збільшується.

На тлі падіння рейтингу довіри до влади, Петру Порошенку доводиться частіше самому доносити до суспільства інформацію про те, що відбувається в країні та про свою роль у її успіхах.  

Психолінгвістичний аналіз відповідей на запитання журналістів 14 січня 2016 року (коли президент вперше цьогоріч вийшов на відкриту розмову з представниками ЗМІ), показав, що образ президента, який нам підноситься інструментами інформаційного простору, далеко не завжди відповідає реальному. І навіть враховуючи «повну бойову готовність» Петра Олексійовича, у відповідях «не за планом» він таки виходив за рамки створеного образу.

Варто зазначити, що промови виступів президента зазвичай прописані та зрежисовані майже бездоганно. Реакція на непідготовлені ситуації, на кшталт журналістських запитань, дозволяє проаналізувати те, що виходить за рамки прописаного «сценарію».


У промові та відповідях на запитання президент наголошує на наступних тезах:

- «Народний президент». Підкреслює, що керується волею народу, а не олігархів: «Буду домовлятися з українським народом»

- «Головне країна, а не особисті інтереси». Наголошує, що для нього головним є розвиток країни, а не рейтинг.

- «Буду домовлятися будь з ким для повернення заручників та полонених». Декларування дипломатичних здібностей.


На основі психолінгвістичного аналізу частини відповідей ми визначили наступні невідповідності:

П.П. міцно тримає руку на пульсі кадрових призначень.

У відповіді на запитання видання «Новое время» щодо бездіяльності прокуратури, яка призвела до зняття санкцій з осіб, яких звинувачують у корупції, було використано фразу «за інформацією, яка може частково і відповідає дійсності, я пропонував Сакварелідзе» (про посаду голови Національного антикорупційного бюро).

Слова-маркери «може», «частково», «і відповідає дійсності» демострують намагання приховати наміри впливати на кадрові призначення. Але поруч з цим ми бачимо як він впевнено захищає свої кадри: Гонтарева, Шокін. П.П. не просто оберігає «своїх», а намагається надати їм позитивних характеристик,   переконуючи у цьому інших: «За 25 років суспільство було не задоволено жодним генеральним прокурором» (Пам'ять, загалом, у народу коротка та емоційна, тому цей посил, озвучений, місяць тому вже підзабувся. Але президентський заклик до Шокіна подати у відставку, наводить на думку про домовленості щодо такого демонстративного кроку), «Я підтримую дії голови Нацбанку», «… висунули Гонтареву на позицію найкращий банкір…».

В риториці Порошенка - «суспільство все одно будете незадоволено гнеральним прокурором, тому немає сенсу його змінювати» - присутня істотна логічна помилка.

П.П. начебто дає зрозуміти, мовляв, якщо попередні прокурори не задовольняли суспільство, то і цей також не може бути бажаною кандидатурою, але при цьому опускаються такі важливі чинники, як професійна діяльність та її наслідки для країни. Таким чином П.П. не тільки свідомо робить логічну помилку, але й порушує власні декларації про якісні зміни у системі державного менеджменту. Якщо ми будуємо модель кращу від попередньої, то і діяльність генерального прокурора повинна якісно відрізнятися від його попередників. Окрім того таке висловлювання суперечить стратегічній меті боротьбі з корупцією.

Окрім логічної помилки у даній відповіді проглядається чітке протиставлення «суспільство» та «Я».

Незважаючи на несприйняття громадянами зазначених кадрових призначенців, дія відбувається така: «Я - президент» і підкоряюся своїй волі і не буду робити зміни на цих посадах, хоча кількома хвилинами пролунала заява: «Я керуюся волею народу, а не олігархів», «буду домовлятися з Українським народом».

«Бог з машини» - прийом в античній драматургії; латинська фраза, що означає несподіваний поворот у фабулі завдяки втручанню сторонніх могутніших сил чи обставин. Фраза бере свої витоки у театрі Стародавньої Греції, де для виходу «богів» на сцену застосовувалися механічні пристрої.

Підписання закону про державне бюро розслідування прямо під час виступу нагадує театральний прийом «Бог з машини», що кидає підозру на експромт у питаннях-відповідях та наводить на думку про створення штучних умов для підтримання інформаційного образу. Що в свою чергу суперечить постулату «Головне країна, а не особисті інтереси», яким президент наголошує на тому, що для нього головним є розвиток країни, а не рейтинг.


У відповідях на запитання ми бачимо звичну для промов президента тезу про «налаштування на краще у майбутньому». Це стосується і антикорупційних розслідувань, і економічного зростання, і безвізового режиму.   Але на відміну від минулих виступів увага вже не акцентується на далекі перспективі. В промові використовуються образи більш короткострокових перспектив: образ посіяного врожаю, якого треба почекати або дитини, яку треба виносити перед тим як народити (щодо антикорупційних заходів): «ми посіяли… і ми чекаємо врожай… потрібен час», «давайте спільно допоможемо дитині антикорупційній народитися». Такий короткостроковий орієнтир може свідчити про те, що президент впевнений у виконанні своїх обіцянок.

П.П. постійно слідкує за власним образом, створеним у інформаційному просторі. Будь-яка ситуація або запитання, що можуть спровокувати відхилення від створеного політичного образу, викликають напругу та навіть погано приховане роздратування. Це видно з тону відповіді на деякі запитання та жестів, які підсилюють намагання П.П. протиставити свою діяльність керівництва державою та діяльність журналіста. Пряма мова: «… Ми всього не бачимо… не давайте поради, а заходьте та наводьте порядок». Така позиція може привести до поступового зниження рівня самокритики у П.П. Така позиція є серйозним сигналом для рефлексії та тверезого погляду ззовні.

фото з сайту http://today.in.ua

"Висновки"

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Айварас Абромавичус Екс-міністр економічного розвитку і торгівлі

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Романа Насірова Голови Державної фіскальної служби України

Запитання до:

Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана

Чи не означатиме ухвалення змін до Конституції восени 2015 порушення конституційних прав тих громадян, які проживають на непідконтрольних Україні територіях?