Виборчі права переселенців чи політичні інтереси – що переможе на місцевих виборах?

Чому переселенців з Донбасу і Криму не пускають на місцеві вибори
26 серпня 2015, 18:13

Тетяна Дурнєваексперт з питань внутрішньо переміщених осіб Інституту суспільно-економічних досліджень

21 серпня групою народних депутатів було зареєстровано законопроект за №2501а-1, який має на меті забезпечити виборчі права внутрішньо переміщених осіб. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб" розроблявся спільно депутатами та експертами громадських організацій, які опікуються виборчими питаннями та правами переселенців. Зокрема, до написання законопроекту долучились такі громадські організації, як Громадянська мережа ОПОРА, Донецька обласна організація ВГО "Комітет виборців України", Інститут суспільно-економічних досліджень, "Восток SOS" та "Крим SOS".

Конституція України та міжнародні стандарти однозначно визначають рівність прав всіх громадян, зокрема в питаннях виборчого права. У статті 24 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" зазначається, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їхня дискримінація на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Керівні принципи ООН з питань переміщення осіб у межах країни, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, Рекомендації ПАРЄ визначають зобов’язання держав щодо забезпечення на законодавчому рівні прав переміщених осіб під час виборів, у тому числі, і місцевих, однак, ці норми раніше не були враховані Верховною Радою.

"В Україні вже зареєстровано 1 437 967 внутрішньо переміщених осіб, які мають ті ж самі права, що й інші громадяни України та потребують забезпечення рівноправних умов участі у життєдіяльності тих територіальних громад, де вони оселилися. Надавши можливість обирати та впливати на прийняття рішень місцевими органами влади, ми зможемо не проігнорувати, а інтегрувати наших співвітчизників в ті громади, в яких вони фактично проживають", - вважає народний депутат Ганна Гопко, співавтор нового законопроекту.

Після прийняття нового Закону "Про місцеві вибори" представники громадськості неодноразово заявляли про необхідність внесення окремого проекту закону для забезпечення права голосу для осіб, які внаслідок російської агресії були вимушені покинути свої домівки. Відповідне занепокоєння щодо виборчих прав ВПО відобразилося навіть у звіті ОБСЄ з оцінки потреб щодо організації моніторингової місії за виборами 25 жовтня. Зокрема, співробітники місії ОБСЄ, мета якої полягала в оцінці передвиборчої ситуації та підготовки до місцевих виборів, зауважували, що "право голосу цих людей (внутрішньо переміщених осіб. - Авт.) повинні поважатися і забезпечуватися".

Можливість переселенців голосувати на місцевих виборах передбачалась в альтернативному законопроекті "Про місцеві вибори" (№2831-2), який не пройшов перше читання. До другого читання до проекту закону "Про місцеві вибори" (№2831-3) також вносились відповідні правки, однак всі вони були відхилені профільним Комітетом ВР з питань правової політики та правосуддя і не відобразились в тексті нового закону.

Тепер у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які мають забезпечити виборчі права внутрішньо переміщених осіб, однак у різний спосіб. Основний законопроект за №2501а, внесений 12 серпня 2015 року депутатами групи "Партія "Відродження" Віктором Бондарем та Віталієм Хомутинником, передбачає надання можливості участі переселенців у чергових місцевих виборах шляхом зміни місця голосування. На думку експертів, даний законопроект "сирий", а пропоноване рішення проблеми є необґрунтованим та, найголовніше, - не регулює частину процедур, що є вкрай важливим для уникнення маніпуляцій.

"Одноразова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси, дає можливість на наступних виборах (наприклад, позачергових, після об’єднання громад) виборцю знову проголосувати. Це буде некоректно з точки зору природи місцевого самоврядування. Не може одна людина належати одночасно до декількох територіальних громад", - заявив аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Клюжев під час прес-конференції "Рівні виборчі права громадян – понад політичні мотиви".

Натомість законопроект "від громадськості" пропонує дозволити внутрішньо переміщеним особам не пізніше ніж за 15 днів до дня голосування на загальнонаціональних чи місцевих виборах змінити свою виборчу адресу шляхом особистого подання заяви до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем фактичного проживання. Нову виборчу адресу переселенця пропонується визначати за місцем його фактичного проживання, зазначеного у довідці про взяття на облік такої особи як внутрішньо переміщеної.

Органи ведення Держреєстру виборців проводитимуть перевірку наявності підстав для зміни виборчої адреси ВПО через звернення до органу, уповноваженого вести облік внутрішньо переміщених осіб.

Заявний принцип зміни виборчої адреси не створить організаційних труднощів для виборчого процесу та унеможливить потенційні маніпуляції, - вважають ініціатори законопроекту №2501а-1.

Крім того, автори законопроекту пропонують передбачити встановлення обмежень щодо зміни виборчої адреси тими виборцями-внутрішньо переміщеними особами, які вже змінили виборчу адресу на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

"Виборець-внутрішньо переміщена особа, який вже змінював виборчу адресу  може звернутися із новою заявою до органу ведення Реєстру про зміну виборчої адреси не раніше, ніж через 365 днів після дати внесення до Реєстру попередньої зміни щодо виборчої адреси такого виборця.  При цьому виборча адреса такого виборця може бути змінена лише у випадку, якщо довідка про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи, в якій зазначена адреса його фактичного проживання, отримана не пізніше, ніж за шість календарних місяців до дня голосування на чергових загальнонаціональних чи місцевих виборах", - уточнюється в тексті законопроекту.

У разі наявності офіційних рішень про призначення позачергових, проміжних чи повторних загальнонаціональних чи місцевих виборів на момент звернення такого виборця із заявою до органу ведення Реєстру про зміну виборчої адреси  виборча адреса даного виборця не може бути змінена.  Ці обмеження будуть стосуватися і виборців, які плануватимуть повернути виборчу адресу, віднесену на поточний момент до тимчасово окупованих територій.

"Коли у нас під час кожної виборчої кампанії є маніпуляції, підкуп виборців та інші порушення виборчого законодавства, ми на цій підставі не відміняємо вибори, а боремося з порушеннями. У нашому законопроекті є нівелювання маніпуляцій – це заявний принцип і певний мораторій на повторну зміну виборчої адреси", - вважає виконавчий директор Донецької обласної організації «Комітет виборців України» Сергій Ткаченко. 

Отже, громадськість та депутати запропонували оптимальні механізми для уникнення маніпуляцій з голосами внутрішньо переміщених осіб, водночас наполягаючи: не можна дискримінувати цю категорію громадян.

"Політична доцільність, електоральні очікування, розрахунки деяких політичних сил не повинні бути вищими ніж права людини. Парламент зобов'язаний надати право виборцям-внутрішньо переміщеним особам обирати місцеву владу в громадах, де вони проживають. В іншому випадку, це буде явна дискримінація, яка не сприятиме інтеграції цих людей - повноправних громадян України, чиї долі були зруйновані військовим конфліктом, у місцеві спільноти", - вважає співавтор законопроекту, народний депутат України Остап Єднак.

Але, на жаль, у певних політиків немає внутрішнього переконання в тому, що права громадян стоять вище за політичні інтереси та страхи. Доля законопроекту, який забезпечить рівність конституційних прав та максимально унеможливить маніпуляції, поки що не відома.

За словами ще одного співавтору законопроекту, позафракційного депутата Сергія Тарути, "нам потрібен загальний тиск, бо на сьогодні все залежить від однієї людини – від президента. І президент повинен для себе прийняти дуже важливе рішення – або він як гарант Конституції забезпечить ці гарантії, або він повинен чесно сказати, що бачить якісь обставини і тоді треба змінювати Конституцію у цьому плані".

Отже, що переможе – основоположні права чи тимчасові політичні інтереси.

Тетяна Дурнєва

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Ігор Білоус голова Фонду державного майна

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Зоряна Шкіряка колишнього в.о. голови Держслужби з надзвичайних ситуацій

Запитання до:

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

Чому Мін’юст не організує масове подання позовів до ЄСПЛ від українських громадян до Росії за збитки, завдані внаслідок подій на Донбасі та у Криму?