Великодні акценти Філарета та Онуфрія

Як висвітлювалися світські проблеми у пасхальних привітаннях предстоятелів двох українських православних церков
14 квітня 2015, 14:51

Знайома днями відвідала службу у церкві Московського патріархату і була дуже здивована, що священик не молиться за українських воїнів, які воюють на Сході, та за упокій душ тих, хто там загинув. Адже для церков Київського патріархату практика згадувати захисників України є звичною.

Після служби вона запитала в священика, чому той цього не робить. "Треба молитися за свої гріхи", - відповів він. "Отак вони з’їжджають із теми", - прокоментувала слова священика жінка.

"Корупція", "неоголошена війна на Донбасі", "біженці", "захисники України", "перемога над агресором", "українство в усіх країнах світу" - ці слова та словосполучення прозвучали у Великодньому посланні глави УПЦ Київського патріархату Філарета.

Побажання "усім здоров’я, щастя" та "щоб ми простили один одного" - у посланні предстоятеля УПЦ МП Митрополита Онуфрія.

Чи має церква реагувати на події в суспільстві – відповідь на це питання, здається, остаточно дали ще події на Майдані. Або молитися за своїх вірних, які обстоюють власні права, рятувати поранених у монастирі, - або ні. Третього не дано.

Зважаючи, яка кількість людей ходить до церкви, вплив цієї інституції можна співставити з медіа. Тому теми, на які говорять священики у храмах (значна частина з яких, до речі, передана церкві державою), не можуть залишатися без уваги.

Як правило, у Пасхальних посланнях переважна частина тексту присвячена суто богословським аспектам – мирянам роз’яснюють зміст свята та транслюють його положення на сьогодення.

Але події в країні вносять корективи у цей жанр. Особливо цікаво порівнювати цього року позицію предстоятелів двох православних церков – УПЦ КП і УПЦ МП.

УПЦ Київський патріархат

Приблизно чверть послання патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета – на "світську" тематику. Він визначив систему координат "добро-зло" в контексті нинішніх подій, а також поклав на "великодню матрицю" ключові поняття сьогоденної України – починаючи з неоголошеної війни на Донбасі та корупції.

На відміну від Московського патріархату, де забороняють навіть записки залишати за християн, якщо вони ходять чи то до церков Київського патріархату, чи то до греко-католицької, чи (не дай Боже) є католиками, Філарет бере за основу не конфесійну, а національно-державну єдність.

Як ключове поняття, він визначає для себе "український народ", а тому згадує у Посланні і "всіх християн" (а не лише вірних своєї церкви) і "українство у всіх країнах світу". Чесною працею він закликає служити не лише "ближньому", а "всьому українському народу і Українській державі".

Слід розуміти, що церква традиційно молиться за "владу і військо" (в сенсі, аби їм було послано розум, добрі наміри і корисні для народу дії), тому відсутність згадки про владу можна було б розцінити як прояв політичного "фе". Філарет навіть конкретизує цей перелік.

Ось "світські" фрагменти послання (виділення – авт.):

"Воскресіння Христове спонукає нас боротися з гріхом, у тому числі і з корупцією. Воно запалює нас прагнути до моральної чистоти, до святості. Воно навчає нас бачити в людях братів і сестер; надихає нас допомагати біженцям, старим людям і дітям, захисникам України; (…) надихає нас на боротьбу проти неправди та кривди. Воно надихає нас на труд, на виконання своїх обов’язків і побожне життя.

Цього року Україна святкує Воскресіння Христове в умовах неоголошеної війни на Донбасі. Але ми твердо віримо, що незабаром Господь пошле нам перемогу над агресором, бо з нами правда; а де правда, там Бог і перемога. (…)

(…) Поздоровляю з Пасхою Христовою Президента України Петра Порошенка, Верховну Раду, Український уряд, Збройні сили України, всіх захисників нашої Батьківщини, всіх християн України і весь український народ. Сердечно вітаю зі світлоносним святом все українство у всіх країнах світу на всіх континентах.

Відзначаючи Пасху Христову, Церква закликає нас жити в мирі, любові, у всякому благочесті й чистоті, чесною працею служити ближнім, всьому українському народу і Українській державі, щоб у день нашого власного воскресіння бути достойними вічної радості з Воскреслим Господом (…).

УПЦ Московський патріархат

У посланні предстоятеля УПЦ Московського патріархату митрополита Київського і всієї України Онуфрія – лише близько одної сьомої частини – на світську тематику.

Онуфрій

Послання митрополита Онуфрія, опубліковане на сайті УПЦ МП, має українську та російську версії.

Україна згадується лише 1 раз (у формі "Українська земля"). Про українську державу та народ не йдеться; про мир сказано так, щоб ніхто нічого не подумав про війну на Донбасі, а про примирення згадано в контексті "простити один одного". "Что такое хорошо и что такое плохо" в сучасному українському світі – відповідей на ці запитання Онуфрій не дає.

Ось «світські» фрагменти його послання (виділення – авт.):

"Ще раз поздоровляю усіх Вас, дорогі браття і сестри, з празником Світлого Христового Воскресіння, з Пасхою Христовою. Бажаю усім здоров’я, щастя і Божого благословіння. Нехай серце кожної людини наповниться радістю і світлом, які подарував нам Воскресший Господь.

У ці святі дні наша Церква молиться, щоб Господь послав на нашу Українську землю Свій благодатний мир, щоб ми у Христі простили один одного, як Христос простив усіх нас (Кол. 3, 13). Церква молиться, щоб ми всі об’єднались Христовою любов’ю (…)"

Для того, щоб зрозуміти, чию стилістику наслідує Онуфрій, прочитаємо ще одне послання – патріарха Московського Кіріла. На офіційному сайті Російської православної церкви воно опубліковане російською мовою, однак тут же є розділ "На языках канонического пространства РПЦ", де стовпчиком подано меню з перекладом на десяток мов, першим серед яких стоїть переклад українською.

Якщо Філарет апелює до "вірних" церкви, то Онуфрій (навіть в українській версії тексту), як і Кіріл, надсилає послання "чадам".

Російська православна церква

Патріарх Московський і всія Руси Кіріл у своєму пасхальному посланні про політику не говорить. Єдина згадка про "неєвангельські" події – "Победа в Великой Отечественной войне". Про страждання ближніх на Донбасі – ані слова.

Однак є тези, які можуть нести подвійний зміст. Так, Кіріл закликає "к подвигу деятельной любви" (що, з огляду на позицію РПЦ в українському питанні, виглядає досить загрозливо). А останній абзац можна розглядати як прозорий натяк, що російський народ веде зараз боротьбу зі "злом", чим, власне, і викликані його "скорби и искушения".

Кіріл

Послання патріарха Московського Кіріла на офіційному сайті Російської православної церкви   опубліковане російською мовою, однак тут же є розділ «На языках канонического пространства РПЦ», де стовпчиком подано меню з перекладом на десяток мов, першим серед яких стоїть переклад українською.

У цій боротьбі Кіріл обіцяє народу "перемогу", а незаперечним аргументом правоти цього прогнозу висуває належність до церкви, яку "не смогут одолеть даже врата ада". Свої думки він підкріплює цитатами з Євангелія та Божественним одкровенням, що певним чином нагадує маніпулятивний спосіб використання цитат із творів Маркса та Леніна у наукових роботах радянських часів.

Ось ці фрагменти (виділення – авт.):

«Но как же мы можем подражать Спасителю? Каким может быть наш подвиг применительно к реалиям современной жизни? (…) Через подвиг, неизменно связанный с внутренним усилием и ограничением себя, мы имеем возможность опытно познать, чтó есть настоящая и совершенная любовь, ибо жертвенность, лежащая в основании любого подвига, есть высшее проявление этого чувства.

Господь призвал нас к подвигу деятельной любви, запечатленной в самоотверженном служении ближним, а наипаче тем, кто особенно нуждается в нашей поддержке: страждущим, больным, одиноким, унывающим. (…)

Когда же подвиг становится содержанием жизни не только отдельного человека, но и всего народа, когда в устремлении к гóрнему соединяются сердца миллионов людей, готовых защищать свою Родину, отстаивать высокие идеалы и ценности, тогда происходят поистине удивительные, чудесные и порою даже необъяснимые с точки зрения формальной логики вещи. Такой народ обретает огромную духовную силу, побороть которую оказываются неспособными никакие бедствия и враги. Ярким свидетельством правоты этих слов является Победа в Великой Отечественной войне. (…)

В скорбях и искушениях мы призваны сохранять спокойствие и бесстрашие, ибо нам даны великие и славные обетования о победе над злом. Нам ли унывать и отчаиваться! Мы составляем Церковь Христову, которую, по неложному слову Господа, не смогут одолеть даже врата ада (Мф. 16:18), и о нас свидетельствует Божественное Откровение, предрекая, что «отрет Бог всякую слезу с очей их, и смерти не будет уже; ни плача, ни вопля, ни болезни уже не будет, ибо прежнее прошло" (Откр. 21:3-4).

 

Ірина Лукомська

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Наталія Яресько Екс-міністр фінансів України

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Арсенія Яценюка Екс-прем’єр-міністра України

Запитання до:

Президента України Петра Порошенка

У чому полягає ключова проблема управління державою порівняно з управлінням Вашими активами, через яку доходи Державного бюджету за 2014 рік порівняно з 2013-м зросли лише на 3%, а Ваші особисті доходи, згідно з оприлюдненою декларацією, зросли на 600%?