Павло Клімкін

Народження та освіта

Народився 25 грудня 1967 у місті Курськ, Російська Федерація.

У 1991 закінчив факультет аерофізики та космічних досліджень Московського фізико-технічного інституту за спеціальністю «Фізика та прикладна математика».

Кар’єра

1991-93 - робота у відділі №10 Інституту електрозварювання ім.Є.Патона НАН України, який досліджував фізико-хімічні процеси у зварювальній дузі.

1993 поступив на дипломатичну службу. За словами Клімкіна, пропозицію отримав випадково, оскільки МЗС були потрібні фахівці з технічною освітою. До 1997 працював у Департаменті роззброєння МЗС України.

1997-2000 - третій, а згодом другий секретар посольства України в Німеччині.

2000-02 - перший секретар та радник із питань ядерної та енергетичної безпеки Департаменту економічного співробітництва МЗС України.

2002-04 - начальник відділу економічного та секторального співробітництва з Європейським Союзом Департаменту європейської інтеграції МЗС України.

2004-2008 - радник-посланник посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, тимчасовий повірений у справах України.

2008-10 - директор Департаменту Європейського Союзу МЗС України.

2010-12 - заступник міністра закордонних справ України.

З 2011 - керівник апарату МЗС та голова делегації України на переговорах з підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

2012-14 - посол України в Німеччині.

З 19 червня 2014 - Міністр закордонних справ України в першому та другому урядах Арсенія Яценюка.

Має дипломатичний ранг Надзвичайного і повноважного посла.

Бізнес

Інформації про участь у бізнес-структурах немає.

Політична діяльність

Інформації про належність до політичних партій немає.

Зв’язки

Знайомий із колишнім міністром закордонних справ Костянтином Грищенком, у підпорядкуванні якого працював у Департаменті з роззброєнь МЗС у 1997-98.

Пов’язують із дипломатами:

  • Євгеном Буркатом (надзвичайний і повноважний посол України у ПАР), що в період 2010-14 працював першим заступником керівника Головного управління міжнародних відносин Адміністрації президента України.
  • Андрієм Олефіровим (чинний заступник міністра закордонних справ, керівник апарату МЗС). За свідченням дипломата Богдана Яременка, Олефіров у 2009 пішов з посади радника директора Департаменту Консульської служби МЗС для того, щоб працювати у штабі кандидата у президенти Віктора Януковича. У 2010 повернувся на посаду директора Департаменту Консульської служби МЗС. За час роботи було порушено кілька кримінальних справ, пов’язаних з роботою департаменту. З 2012 - заступник міністра закордонних справ. Після початку Євромайдану займався юридичним обґрунтуванням причин відмови України від підписання асоціації України і ЄС. У лютому 2014 Олефіров відмовився відповідати на запитання, чи вважає Януковича легітимним президентом. У березні 2014 залишився на посаді завдяки заступництву тодішнього міністра закордонних справ Андрія Дещиці.
  • Олександром Щербою (чинний посол України в Австрії), якому приписують авторство промови президента України Петра Порошенка, виголошеної у Конгресі США у вересні 2014. У 2009-10, під час президентської кампанії, — радник кандидата у президенти Арсенія Яценюка. У 2010–13 Щерба працював послом з особливих доручень МЗС України. У 2013–14 — радник першого віце-прем'єра Сергія Арбузова, учасник переговорів з МВФ та ЄС щодо підготовки до підписання Угоди про асоціацію.

Від 2009 знайомий із Петром Порошенком, який на той час обіймав посаду міністра закордонних справ в уряді Януковича. Двічі отримував нагороди від Порошенка під час перебування того на посаді міністра.

Результати діяльності

30 березня 2012 парафував Угоду про асоціацію між Україною та ЄС як голова делегації України на переговорах з підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

27 червня 2014 як міністр закордонних справ брав участь у підписанні економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

27 листопада 2014 у відповідь на заяву голови Європейської Ради Германа ван Ромпея, який закликав до “комплексного рішення для України, щоб це була децентралізована, або федералізована держава”, Павло Клімкін зазначив:

"Це аж ніяк не підігрування Росії. Насправді, говорячи про питання федералізації, ван Ромпей, по-перше, не мав на увазі, що це необхідна опція. А, по-друге, говорячи про федералізацію, звичайно, деякі європейські політики мають на увазі ту версію цивілізованої федералізації, яка існує в багатьох країнах. Ну, наприклад, у тій же Бельгії. Але ніяк не логіку федералізації, коли окремі регіони будуть мати право вето на рішення центральної влади".

19 січня 2015 у ЗМІ оприлюднили рамковий документ між Україною та ЄС, де зокрема зазначалося: "Для того, щоби (Євросоюзом) розглядалася можливість повного зняття санкцій з Росії та повернення до політики "відносин як зазвичай", потрібно не лише завершення окупації та дестабілізації Росією Криму та Донбасу, але також згода Росії на повну компенсацію всіх збитків, нанесених Україні, у відповідності до міжнародно визнаної практики".

20 січня 2015 Павло Клімкін спростував це, назвавши некоректною інформацію про те, що Київ вважає необхідним відшкодування Москвою збитків України в якості умови для скасування накладених на неї санкцій.

20 січня 2015 Павло Клімкін зазначив, що "Для України СНД не є політичним майданчиком, не є організацією, де ми просуваємо свої політичні інтереси. Це пострадянська тусовка, по суті, яка формувалася в 1990-х роках". Проте вже у квітні 2015 сказав, що “ми беремо участь у заходах СНД, коли нам потрібно чогось досягти”.

25 січня 2015 в ефірі одного з телеканалів Павло Клімкін говорив про потребу визнати "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями і одночасно вимагав скликання тристоронньої переговорної групи (за участі представників "ДНР" та "ЛНР").

9 лютого 2015 міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина повідомив, що українська сторона сама просила відкласти запровадження нових санкцій проти Російської Федерації. “Це – прохання української сторони, щоб не вводити ці санкції сьогодні: однозначно прийняти рішення по санкціях сьогодні, а запровадити в понеділок (16 лютого – ред.). Складно було відмовити (українцям – ред.)”, - сказав Схетина.

За понад 9 місяців його керівництва міністерством (станом на початок квітня 2015) не відбулося призначення (перепризначення) послів України у 39 країнах, зокрема у таких як США, Канада, Чехія, Угорщина.

Декларація:

Згідно з декларацією про доходи за 2014 рік, Павло Клімкін заробив 99,7 тис.грн. Доходи сім’ї становили 149,2 тис.грн. У власності Клімкіних дві квартири 49,5 м2 та 164,5 м2, а також гараж площею 18 м2. Крім того, сім’я володіє автомобілями BMW X5 (2008) Skoda Felicia (2000).

Власні цитати:

“Майбутнє членство в ЄС є стратегічним вибором України. Але це не заважає нам розвивати стратегічне партнерство з Росією. Це не заважає поглиблювати стратегічні відносини з США, а також ніяк не відбивається на наших відносинах з іншими країнами, наприклад, з Китаєм", - Павло Клімкін Die Presse (2011)

Джерела:
Facebook
mfa.gov.ua
eurointegration.com.ua
wikipedia.org
mfa.gov.ua

 

Фізіогномічний аналіз Павла Клімкіна

Дізнатися більше про фізіогномічний аналіз Павла Клімкіна