Олександр Турчинов

Народження та освіта 

Народився 31 березня 1964 року в Дніпропетровську. 

У 1986 з відзнакою закінчив технологічний факультет Дніпропетровського металургійного інституту, спеціальність — «обробка металів» (інженер). 

Кандидатська дисертація «Методичне забезпечення і механізм реформування та оптимізації оподаткування в сучасних економічних умовах» (1995). Докторська - «Тіньова економіка (методологія дослідження та механізми функціонування)» (1997). 

Під час навчання в інституті закінчив військову кафедру, отримав звання лейтенант, військова спеціальність – командир танкового взводу.

Кар’єра

У 1986 працював майстром на комбінаті «Криворіжсталь».

У 1987–90 — секретар райкому комсомолу, завідувач відділу агітації й пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу. 

У 1990–91 — головний редактор «УНА-прес АПН» - українського представництва російського інформаційного агентства «ИМА-Пресс» («Информационное молодежное агентство»), яке було створене зусиллями керівників «Агентства печати "Новости"» (АПН) та Спілки журналістів СРСР.

У 1991 створив і очолив Інститут міжнародних зв'язків, економіки, політики і права. 

У 1992 – голова Комітету з роздержавлення і демонополізації виробництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації. 

У 1993-94 - радник з економічних питань прем'єр-міністра України Леоніда Кучми. 

У 1994-1995 – генеральний директор Інституту економічних реформ. 

У 1998, 2002, 2006, 2007, 2012, 2014 обирався народним депутатом України за списками ВО «Громада», ВО «Батьківщина», партії «Народний фронт».

У лютому-вересні 2005 – голова Служби безпеки України (подав рапорт про звільнення за власним бажанням після того, як президент Віктор Ющенко відпраив у відставку уряд Тимошенко). 

Травень 2007-грудень 2007 указом президента Ющенка був призначений першим заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони, обіймав посаду до грудня. 

У грудні 2007 – березні 2010 - перший віце-прем'єр-міністр України.

22 лютого 2014 року, після Революції гідності, обраний Головою Верховної Ради. 

Із 23 лютого до 7 червня 2014 – в.о. президента України. 

Із 15 грудня 2014 – секретар Ради національної безпеки й оборони України. 

Доктор економічних наук, професор. Автор низки монографій та наукових статей. Має авторські свідоцтва. 

Бізнес

За даними Держреєстру юридичних осіб, Турчинов не значиться учасником у капіталі яких-небудь компаній. Однак бізнесом займаються його теща Тамара Белиба, мати Валентина й дружина Ганна. За даними Держреєстру юридичних осіб, їм належить компанія ТОВ «Інститут економіки та права» - фірма, що займається економічними дослідженнями. Турчинов також був акціонером у цій компанії, але в 2010 вийшов із неї.

2012 рік компанія сім'ї Турчинова завершила з доходами 3,63 млн грн., чистий прибуток - 3 млн грн. 

«Інститут економіки та права» - учасник у статутному капіталі ТОВ «Ікомтел», що надає послуги дротового і бездротового зв'язку. Мажоритарним акціонером «Ікомтел» є ТОВ «Компанія «Кінотур», що займається фіналізацією і мастерингом фільмів. Одним із власників «Кінотуру» є теща Турчинова. У 2012 році компанія мала оборот 4,9 млн грн. 

Ще одним акціонером компанії «Кінотур» є ТОВ «МЦ-Офіс», яке розташоване в Подільському районі столиці на вулиці Турівська, 19б, - біля офісу партії «Батьківщина», одним із лідерів якої Турчинов був до 2014. Мажоритарна частка фірми «МЦ-Офіс» належить литовській компанії Ekonomikos Institutas, що причетна до будівництва одного з найбільших дата-центрів у Литві. Згідно інформації з реєстру, єдиним акціонером Ekonomikos Institutas є теща Турчинова - Тамара Белиба. 

Політична діяльність

Наприкінці 1980-х виступив одним із координаторів Демократичної платформи в КПРС, за що був виключений із лав Комуністичної партії. 

У 1994 Леонід Кучма лобіював Турчинова під час дискусії про лідерство в об'єднанні «Нова Україна», яке підтримувало кандидатуру екс-прем’єра на президентських виборах, але активісти віддають перевагу Володимиру Гриньову

Того ж року став засновником і головою Всеукраїнського об’єднання «Громада». У 1996 до «Громади» приєдналася Юлія Тимошенко, один із керівників корпорації «Єдині енергетичні системи України», а у вересні 1997-го партію очолив Павло Лазаренко, щойно звільнений із посади прем’єр-міністра України. 

1998 Турчинов обраний народним депутатом за партійним списком «Громади». У березні 1999 після корупційного скандалу і арешту Лазаренка в США вийшов із керівництва партії,  у травні — з парламентської фракції «Громади». 

У липні 1998, разом із Тимошенко, створив нову партію — Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — і був заступником голови до літа 2014 року. За відсутності Тимошенко в парламенті очолював парламентську фракцію «Батьківщини». За квотою партії у 2000-2002 очолював Комітет ВР з питань бюджету. 

У 2000 був учасником опозиційних акцій «Україна без Кучми», «Повстань, Україно!», Форуму національного порятунку. 

2004, після того, як голова ВО «Батьківщина» погодилася в обмін на гарантії посади прем’єра підтримати на президентських виборах Віктора Ющенка, брав участь у Помаранчевій революції. Очолював виконком із забезпечення координації акції громадянського протесту під час подій на Майдані-2004, був одним із заступників керівника виборчого штабу Віктора Ющенка. 

Вийшов із «Батьківщини» у серпні 2014, після призначення дострокових парламентськи виборів. У вересні 2014-го увійшов до керівництва новоствореної партії «Народний фронт», очолив центральний виборчий штаб та увійшов до партійного списку під №3. 

На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року обраний народним депутатом України за списком «Народного фронту». З грудня 2014 – голова фракції «Народний фронт». 

Зв’язки

Бізнес сім’ї Олександра Турчинова офіційно ведуть його теща Тамара Белиба, мати Валентина й дружина Ганна Турчинова, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

На початку політичної кар’єри виходець із Дніпропетровщини Турчинов був заступником Павла Лазаренка в партії «Громада», а надалі 15 років співпрацював з іншою представницею Дніпропетровська – Юлією Тимошенко.

Турчинов належить до конфесії євангельських християн-баптистів, є активним парафіянином та одним із проповідників у баптистському молитовному домі у Києві на вулиці Мічурінській.

Результати діяльності 

Як голова парламентського Комітету з питань бюджету у 2001 році виступив автором бюджетної реформи та був одним з співавторів Бюджетного кодексу. 

13 вересня 2002 помічник депутата Турчинова Руслан Лук'янчук був затриманий працівниками податкової міліції з великою сумою готівки та обвинувачений «у вчиненні злочину групою осіб, організованою групою або злочинною організацією, фіктивному підприємництві, легалізації та/або відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, загрозі або насильстві щодо співробітника правоохоронних органів». У сутичці з Лук'янчуком та податківцями брав активну участь сам Турчинов, який намагався звільнити свого помічника. Тоді генпрокурор Святослав Піскун звинуватив помічника Турчинова в незаконній конвертації валюти.

За підсумками керівництва Службою безпеки України в 2005 році Турчинова обвинувачували в знищенні 13 томів досьє на міжнародного кримінального авторитета Семена Могилєвича, якого підозрювали в участі у газових схемах «РосУкрЕнерго». Але в 2007 році Апеляційний суд Київської області закрив судове провадження у цій справі. 

За три місяці перебування Олександра Турчинова на посаді в.о президента та голови Верховної Ради (23 лютого – 25 травня 2014) Росія окупувала й анексувала український Крим, у Донецькій та Луганській областях було проголошено сепаратистські «народні республіки», почалася Антитерористична операція (АТО). 

Після перемоги Революції Гідності і втечі Віктора Януковича та фактичної руйнації старої піраміди влади Верховна Рада залишилася фактично єдиним легітимним органом центральної влади в Україні. Сформувавши нову більшість, парламент під керівництвом Турчинова призначив новий уряд, ухвалив важливі законодавчі акти, що дозволило забезпечити стабільний перехід влади і проведення демократичних виборів президента України. 

В умовах російської військової агресії та війни на Донбасі парламент вніс зміни до Державного бюджету на 2014 рік, суттєво збільшивши витати на оборону, армію та силові органи.  

Серед знакових рішень переформатованого парламенту - відновлення конституційною більшістю у 306 голосів дії положень Конституції України 2004 року, які були незаконно скасовані під час каденції Януковича. Також були скасовані «диктаторські закони 16 січня».  

Був прийнятий пакет антикризових законів, що дозволили уряду не допустити дефолту в Україні. 

Був ухвалено закони «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «Про очищення влади». 

Синхронно з Європейським парламентом Верховна Рада ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Як голова виборчих штабів своїх партій, «Батьківщина» та «Народний фронт», Турчинов незмінно забезпечував на виборах результат вищий від очікуваного й прогнозованого соціологами. На парламентських виборах 2014 року «Народний фронт» посів перше місце за партсписками, отримавши можливість запропонувати свою кандидатуру прем’єр-міністра.

Успіхом увінчалися й опозиційні кампанії Майдану 2004 і 2013-2014 років, до політичного керівництва яких входив Турчинов. 

Декларація про доходи

Згідно з декларацією, Олександр Турчинов за 2014 рік отримав дохід на загальну суму 374 тис. грн (роком раніше, у 2013, його дохід становив 1,22 млн грн). На різних посадах він заробив 180 тис. грн. Доходи від дивідендів і відсотків склали 194 тис. грн.

На його банківських рахунках, як ідеться в декларації, - 11, 39 млн грн.

Сума доходу членів сім'ї секретаря РНБО в 2014 році – 57, 5 тис. грн.

У власності дружини Турчинова Анни - Toyota Highlander 2013 року випуску, квартира площею 382 кв. м та інше нерухоме майно 18,1 і 19,7 кв.м. Також у дружини є вклади в банках на суму 32 726 грн.

Згідно з декларацією за 2014, сам Турчинов не володів нерухомістю та автотранспортом.