Міхеїл Саакашвілі

Народження і освіта

Народився 21 грудня 1967 в Тбілісі. Мати – Гіулі Аласанія, професор, історик, фахівець з культури середньовічної Грузії, тюрколог. Вітчим, Зураб Кометіані, професор-психолог, був головою наукової ради Інституту фізіології ім. Беріташвілі, автор понад 100 наукових робіт.

В юності захоплювався спортом, музикою, вивчав англійську та французьку мови. У старших класах був заступником секретаря комітету комсомолу школи. Школу закінчив з золотою медаллю.

1992 закінчив з відзнакою факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім.Т.Шевченка. 1993 отримав диплом Страсбурзького міжнародного інституту з питань людських прав. 1994 закінчив магістратуру юридичного факультету Колумбійського університету, Нью-Йорк. Працював в адвокатскій фірмі Patterson, Belknap, Webb & Tyler. 1995 здобув докторську ступінь в Університеті Дж. Вашингтона. Навчався в Академії європейського права у Флоренції та Гаазькій академії міжнародного права.

Кар’єра

У 1992-95 працював у Державному комітеті Грузії із захисту людських прав та у Норвезькому інституті з питань людських прав.

Із 1995 по 2002 – депутат парламенту Грузії. Голова комітету з конституційних, юридичних питань і законності (1995-98). У 2000 – віце-президент ПАРЄ.

У 2000-01 – міністр юстиції Грузії.

У 2002 обраний головою Тбіліського сакребуло (міськради).

4 січня 2004 обраний президентом Грузії (96,27% голосів) на дострокових виборах, які відбулися після зміщення Шеварднадзе з поста президента в результаті «Революції троянд» у листопаді 2003. Переобраний на другий президентський термін 5 січня 2008 (53,4%). Унаслідок конституційної реформи 2010 року, термін повноважень, що обмежений двома термінами і мав минути 5 січня 2013, був продовжений до жовтня 2013.

13 лютого 2015 призначений головою Дорадчої міжнародної ради реформ, створеної президентом України.

«Є універсальні принципи в тому, що як тільки починаєш перебудовувати будинок і валити усередині перегородки, воно може на тебе впасти. Треба будувати нові будівлі. Не можна з цією судовою системою, з цими суддями боротися з корупцією. Ми в Грузії пересадили 12% суддів, а в Україні потрібно посадити як мінімум 25%»

Бізнес

Інформація про власний бізнес – відсутня.

Політична діяльність

У 1995-2002 – депутат парламенту Грузії; обирався тричі – у 1995, 1999 та 2001.

У 1998 очолив парламентську фракцію "Союзу громадян Грузії", яка підтримувала президента Шеварднадзе.

2001 створив право-ліберальну політичну партію «Єдиний Національний Рух», яка виступила за вступ Грузії в НАТО та ЄС. У листопаді 2003 разом з іще трьома політичними силами, опозиційними до президента Шеварднадзе, об’єдналися у «Єдиний нацональний альянс”.

Саакашвілі – один із ініціаторів масових демонстрацій з вимогами відставки президента Шеварднадзе, уряду і проведення нових виборів. Протести завершилися «Революцією троянд» (20-23 листопада 2003) та достроковими президентськими виборами 4 січня 2004.

Президент Грузії з січня 2004 по жовтень 2013. З 14 січня 2004 партійний прапор ЄНР використовується як державний.

2 листопада 2007 розпочався мітинг опозиції з вимогою переходу до парламентської республіки; 7 листопада його розігнав спецназ, постраждали близько 500 людей. Опозиція висунула вимогу негайної відставки Саакашвілі. Влада заборонила телеканали «Кавкасія», «Імеді», телекомпанію «Руставі-2». Того ж дня у своїй промові заявив, що готовий «принести себе в жертву заради народу Грузії». В МЗС Грузії заявили, що опозиція координує дії з Росією. 8 листопада підписав указ про введення в Грузії надзвичайного стану терміном на 15 днів «у зв’язку зі спробою державного перевороту».

У серпні 2008 Грузія зазнала військової агресії з боку Росії, яка підтримала сепаратистські угруповання Південної Осетії і Абхазії. Після окупації частини Грузії російськими військами та етнічних чисток грузинських сіл навколо Південної Осетії, припинення вогню було досягнуто за участю міжнародних посередників.

«Гіпотетично ця війна відбувається через невирішений конфлікт із сепаратистами. Проте насправді це війна за незалежність і майбутнє Грузії. І в першу чергу це війна за те, в якій Європі житимуть наші діти. Говоритимемо відверто: цей конфлікт вирішує майбутнє свободи в Європі» (Wall Street Journal, 11 серпня 2008).

За підсумками парламентських виборів 2012, ЄНР програв блоку "Грузинська мрія", створеному бізнесменом Бідзіною Іванішвілі, і перейшов в опозицію.

27 жовтня 2013 на чергових президентських виборах представник ЄНР також програв (21,73% голосів) висуванцю блоку «Грузинська мрія» (62,12%).

7 грудня 2013 та 23 лютого 2014 Саакашвілі виступав зі сцени Євромайдану. 8 серпня 2014 на річницю воєнного конфлікту між Грузією та Росією молився у Львові за загиблих у російсько-грузинській та російсько-українській війнах.

 

«Те, що йде війна, стимулює до активних дій, адже всі розуміють, що звичайними методами тут не прорватися».

Зв’язки

Однокурсник Петра Порошенка за навчанням на факультеті міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім.Т.Шевченка.

Віктор Ющенко – хрещений батько молодшого сина Саакашвілі Ніколоза.

Результати діяльності

За часів президентства Саакашвілі Грузія посідала 8 місце за простотою відкриття бізнесу, 7-ме – за отриманням прав на будівництво, 5-те – за отриманням кредитів, 20-те – за рівнем захисту інвесторів, 2-ге – за легкістю реєстрації прав власності.

Прийшовши до влади, пообіцяв отримати від приватизації $200 млн. уже наступного року. Якщо за попередні 7 років (1994-2000) бюджет отримав $192 млн., то за 2005 – $231 млн.

За часи його правління в грузинському уряді було лише дві людини віком за 40 років. Генеральним прокурором Грузії була призначена 28-річна Ніка Ґварамія, а заступником міністра внутрішніх справ – 26-річна Ека Зґуладзе.

«В Україні, мені здається, багато речей легше зробити. У Грузії реформи образили багатьох старих кадрів, які були звільнені з державної служби. Співвідношення людей, які були незадоволені реформами, в порівнянні з Україною в Грузії було більшим - через той фактор, що всі всім куми, родичі і т.д

У 2005 в Грузії прийнято програму дерегуляції економіки.

Кількість міністерств зменшено з 18 до 13, державних служб – з 52 до 34. Персонал міністерств скорочено на 35%, кількість чиновників у громадському секторі – на 50%. Зарплати держслужбовців зросли в середньому до 450 доларів.

Відразу після приходу до влади звільнив керівників усіх силових структур.

Новим законом утворено патрульну поліцію, яка виконувала функції боротьби з правопорушниками та наглядом за дорожнім рухом; одночасно створено відділ кримінальної поліції. Було звільнено до 90% усіх співробітників колишньої міліції (близько 75 000), а кількість новоствореної поліції скорочено до 30 000 осіб.

Необхідною умовою працевлаштування в нову поліцію була відсутність досвіду роботи у правоохоронних органах. Поліцейським підвищено зарплату в 10-20 разів (в середньому 700 доларів, гарантовано медичну страховку, премії та низку інших пільг). Одночасно задля виявлення у поліції слабких ланок було утворено Генеральну інспекцію. Грузинські поліціонери мали доносити на свого напарника, якщо той вчинив або провокує на вчинення правопорушення. Крім того, за новим грузинським законодавством, хабародавець, який повідомить про хабароотримувача, звільняється від кримінальної відповідальності.

Кількість тяжких злочинів зменшилася на 35%, збройних пограбувань – на 80%, вбивств – на 50%. За півроку в Грузії було викрадено лише один автомобіль. Понад 75% грузинів висловили довіру поліції. Лише 2% грузинів заявили, що протягом року мали справу з виявами корупції.

"Дуже добре популістично говорити: "Давайте не платити держчиновникам платню, тому що нині людям важко". Сьогодні по цих заробітних платах, які я бачу у ваших чиновників, то вони або дійсно святі, або практично всі крадуть. Третього немає. Аби вони не крали, їх треба або поміняти, або дати їм серйозні заробітні плати".

2013 звинувачений правоохоронними органами Грузії у перевищенні повноважень при розгоні опозиційної акції в листопаді 2007, розгромі телекомпанії «Імеді», вилученні власності у засновника цієї телекомпанії мільярдера Бадрі Патаркацишвілі та у зв’язку із побиттям депутата Валерія Гелашвілі.

Порушено справу щодо помилування ним у 2008 чотирьох посадовців департаменту конституційної безпеки МВС Грузії, засуджених як фігурантів справи про вбивство 28 січня 2006 банкіра Сандро Гіргвліані. Як свідок проходить по дев'яти кримінальних справах, в тому числі про загибель у 2005 прем'єр-міністра Грузії Зураба Жванії.

1 серпня 2014 Тбіліський суд заочно арештував Саакашвілі. 13 серпня йому пред'явлено звинувачення в розтраті бюджетних коштів. У вересні 2014 Головна прокуратура Грузії наклала арешт на його майно, його дружини та матері. Саакашвілі заявив, що не має наміру співпрацювати зі слідчими органами» країни, назвав справу суто політичною та порушеною за вказівкою лідера правлячої коаліції "Грузинська мрія" Іванішвілі, за яким, на його думку, стоїть Росія.

17 лютого 2015 Головна прокуратура Грузії поширила заяву, якою просить українську сторону екстрадувати Саакашвілі. Україна відмовилася.

 

Фізіогномічний аналіз Міхеїла Саакашвілі

Дізнатися більше про фізіогномічний аналіз Міхеїла Саакашвілі