Партія влади зібрала найбільше голосів на виборах до облрад (Інфографіка)

Екс-регіонали реваншували на сході і підвні, "Свобода" - на заході, а в кількох областях локальні політичні проекти місцевих князьків склали серйозну конкуренцію БПП
11 листопада 2015, 13:06

Збільшити свої електоральні здобутки у жовтні 2015 року порівняно з парламентськими виборами-2014 змогли лише ті політичні сили, які критикували центральну владу. Це демонструє аналіз результатів жовтневих виборів до обласних рад, здійснений Інформаційно-аналітичним центром «RATING Pro».

Блок Петра Порошенка «Солідарність» підтримали 19,4% виборців, Батьківщину – 12%, Опозиційний блок – 11,5%, «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 7,3%, Свободу – 6,7%, Радикальну партію Олега Ляшка – 6,7%, Самопоміч – 6,3%, Відродження – 5,4%, Наш край – 4,8%, Аграрну партію України – 3,2%. Такою є сумарна підтримка політичних партій виборах до обласних рад у жовтні 2015.

Так, найкращого електорального росту досягли УКРОП (який закликав «не прогинатися під президента») та ВО «Батьківщина», за яку у порівнянні з останніми парламентськими виборами проголосувало вдвчі більше виборців. "Батьківщина" входить до владної коаліції, однак, судячи з результатів, виборець не бачить суперечності в тому, що ця політсила (як учасник коаліції) одночсасно і несе відповідальність за відсутність реформ, і критикує за це владу (тобто саму себе). 

Не спрацювала тактика «конструктивної критики» влади, обрана об’єднанням «Самопоміч». Порівняно з парламентськими виборами, «Самопоміч» втратила значну частину електорату, особливо у своїх базових регіонах (на Заході та у Києві). Окрім того, перше випробування місцевими виборами продемонструвало, що ця партія не має структур у Рівненській, Одеській, Миколаївській, Сумській, Черкаській та Чернігівській областях, здатних виставити команди до облрад.

Жорстка опозиційна риторика не спрацювала у випадку Радикальної партїї Олега Ляшка – на парламентських виборах 2014 за "радикалів" проголосувало 7,44% виборців, цього разу - 6,7% . А от ВО «Свобода» повернула частину свого електорату – передовсім в західних областях, в також отримала нових прихильників в центрі і на півночі.

У ролі партії влади на цих вибрах виступив Блок Петра Порошенка «Солідарність», який поглинув організаційні активи УДАРу та «Народного фронту». Однак навіть в такій іпостасі вона лише наблизилася до результату, отриманого на парламентських виборах - 22%.

Електоральне поле Партії регіонів – на відміну від виборів-2014 – поділили між собою кілька політичних сил. Першу скрипку тут грає «Опозиційний блок» - екс-регіонали покращили свій результат з 9,4 до 11,5%. Однак конкурентцію йому склали інші політичні проекти, які також сформовані з колишніх членів Партії регіонів – «Відродження» та «Наш край», які отримали результат в межах 5%.

Не вдалося досягти успіху комуністам, які в умовах заборони діяльності КПУ переформатувалися у новий проект «Нова держава». Це може свідчити або про те, що весь електорат комуністів остаточно перетікає до проектів, створених на уламках Партії регіонів, або ж варто очікувати нового прокту лівого спрямування.

Нинішні місцеві вибори вивели на політичну орбіту нові політичні проекти. Окрім УКРОПу, «Відродження» та партії «Наш край», це Аграрна партія України, а також Громадський рух «Народний контроль», які отримали свої фракції у кількох обласних радах.

А так звані місцеві еліти виставили на виборчі перегони свої локальні політичні проекти, які в кількох областях склали конкуренцію партії влади. Зокрема, на Закарпатті вчергове святкував перемогу "Єдиний Центр" сім'ї Балог; в Одеську облраду 12 депутатів провела партія "Довіряй ділам" (третя за чисельністю фракція) нинішнього мера Одеси і екс-регіонала Геннадія Труханова; у Черкаській області з другим результатом фінішувала партія ВО "Черкащани", яку створили найбільші місцеві бізнесмени; у Хмельницькій області перемогу святкувала партія "За конкретні справи" власників мережі будівельних супермаркетів "Епіцентр" Олександра і Галини Герег. 

"Висновки"

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Люстратор

Наталія Яресько Екс-міністр фінансів України

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Назара Холодницького Керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Запитання до:

Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана

Чи не означатиме ухвалення змін до Конституції восени 2015 порушення конституційних прав тих громадян, які проживають на непідконтрольних Україні територіях?