Велосипедна економіка: як європейські міста заробляють на транспорті?

Чотири джерела прибутку, які відкриваються перед містами, що інвестують у велосипедну інфраструктуру
06 жовтня 2015, 14:05

Будапешт / Фото btrackb.eu

Будапешт / Фото btrackb.eu

Олеся Сторожукмедіа-координаторка Асоціації велосипедистів Києва

Затори, аварії, вихлопні гази і шум, постійне подорожчання проїзду – це не лише українські біди. З цим зіткнулися більшість європейських столиць ще 30-40 років тому. А зараз уже про подібні проблеми забули: у тому числі, і завдяки велосипедам.

Велоінфраструктура в Україні постійно "не на часі". Головний аргумент: велодоріжки - це дорого. Проте європейські міста давно дійшли висновку: з часом видатки на велотранспорт перетворюються на економію, а в перспективі – в надходження для міста.

Зниження витрат на будівництво та утримання транспортної інфраструктури, зменшення витрат на охорону здоров’я та довкілля, позитивний вплив на сектор туризму та велобізнесу, збільшення роздрібної торгівлі та здорожчання нерухомості у привабливих районах - такі переваги дає розвиток велотранспорту вже сьогодні в Берліні та Кракові, Дубліні та Барселоні, в Парижі та Нью-Йорку.

 

1. Менше витрат на дороги

Велосипедисти у Празі. Фото Praha.eu

Що більше людей їздить на велосипедах, то менше на дорогах автомобілів, а отже, вони менше "вбивають" асфальтове покриття. До того ж, зменшується потреба в створенні та утриманні величезних парковок, на місці яких могли б бути громадські площі чи зелені зони.

 

2. Кращі умови для малого та середнього бізнесу

Велосипеди і кав'ярні в Оттаві. Фото urbancommuter.wordpress.com

Вулиці, де приємно пересуватися пішоходам і велосипедистам, стають центрами тяжіння людей. Тут пожвавлюється роздрібна торгівля, краще розвивається мале та середнє підприємництво, адже на велосипеді можна зупинитися та припаркуватися практично в будь-якому місці – що складніше для водіїв авто. А вздовж озеленених та обладнаних для пішоходів і велосипедистів вулиць дорожчає нерухомість.

 

3. Нові сектори економіки

Туристичний веломаршрут у Польщі

Туристичний веломаршрут у Польщі. Фото О. Сторожук

В країнах ЄС з 2012 року продають більше велосипедів, ніж автомобілів, і рано чи пізно ця тенденція охопить Україну. Тож окремої уваги заслуговує велобізнес – а це цілий сектор економіки. Це не лише продажі самих велосипедів чи аксесуарів, а ще й обслуговування, туризм. Велосипедисти відкривають нові туристичні напрямки, що пожвавлює місцеві економіки, зокрема розвитоку зеленого та агротуризму. Наприклад, у Великій Британії туристи на велосипедах витрачають під час подорожі в середньому 25 фунтів на день, у той час як автомобілісти – 7,3 фунти (пояснюється це тим, що велосипедисти можуть фізично взяти менше речей з собою, через що частіше користуються місцевими послугами).

  

4. Менше витрат на охорону здоров’я

Центр Берліну. Фото Олесі Сторожук

Менше задимлення вулиць, проблем з надмірною вагою і фізичною детренованістю. Країни ЄС за рахунок розвиненого велосипедного руху економлять 200 млрд євро на рік (близько 400 євро щороку на кожного громадянина), і половина цих коштів – якраз завдяки міцнішому здоров’ю громадян.

 


Скільки це коштує?

Велосипед не потребує великих бюджетних затрат у порівнянні з іншими видами транспорту. До прикладу, бюджет Праги становить 1,6 млрд євро, з яких 47% іде на транспорт. "Велосипедний" бюджет цього міста 2015 року – 2,1 млн євро, тобто, лише 0,3% від усього транспорту.

Але навіть такими незначними інвестиціями можна зробити місто велосипедним: починаючи з 2002 року у Празі створено 475 веломаршрутів, з яких 145 км – відокремлені велодоріжки. 2006 року було видано норму, згідно з якою при кожній реконструкції вулиці чи розв’язки мають враховувати умови для руху пішоходів та велосипедистів. Подібним шляхом рухаються українські міста Львів і Вінниця, які з кожним роком нарощують свою веломережу.

Велодоріжка у Львові

Велодоріжка у Львові. Фото Ореста Олеськіва

Велоінфраструктура у Вінниці

Велоінфраструктура у Вінниці. Фото О. Сторожук

Будівництво 1 км велоінфраструктури в Києві коштує від 600 тис до 1 млн грн (залежно від типу), 1 км автодороги 1 категорії - близько 40 млн грн. Комплексна веломережа в 500 км коштуватиме столиці близько півмільярда гривень - приблизно стільки вже витрачено на незавершену реконстукцію Поштової площі. Велосипедною мережею до 2025 року можуть користуватися 10% киян, тобто близько 300 тисяч осіб.

При цьому влада українських міст має усвідомити, що велосипед – не розкіш, а стратегічна транспортна інвестиція. Інвестиції у вело- інфраструктуру дають результат приблизно за 10 років.

Олеся Сторожук

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Віктор Шокін Екс-генеральний прокурор України

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Зоряна Шкіряка колишнього в.о. голови Держслужби з надзвичайних ситуацій

Запитання до:

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

Чому Мін’юст не організує масове подання позовів до ЄСПЛ від українських громадян до Росії за збитки, завдані внаслідок подій на Донбасі та у Криму?