П’ять правил доброго управління, які можуть змінити життя українського села

Громади не довіряють уряду. Треба змінювати ситуацію
22 березня 2016, 06:27

Олена Нагорна

Олена Нагорна"Висновки"

Ходив раніше анекдот про двох кумів, які перекидалися словами через закриті двері. Один каже: «Куме, я до вас в гості прийшов!» «Так заходьте», - відповідає другий, не встаючи з місця. «Так закрито ж!» - зі сподіванням озвучує перший. «Так отож!» - відповідає непохитний господар.

 Нинішня ситуація в Україні – як ілюстрація того анекдоту. Під закритими дверима нетерпляче топчеться громадянське суспільство, намагаючись долучитися до управління державою. Та стара система не палає бажанням «відкривати двері». І, здавалося б, є потреба в залучення громадянського сектору до реформування країни, навіть політична воля певною мірою присутня. Але конструктивний і, головне, результативний, діалог не налагоджений. І попри періодичне бажання «винести ці двері до бісової матері», еволюційний розвиток держави воліє «підібрати ключі» до закритих дверей.

Що маємо на сьогодні

На переконання Ольги Жовтоног, керівника міжнародної громадської організації «Примавера», «наразі відсутній діалог та співробітництво між урядом та громадами щодо їх участі у впровадженні та моніторингу процесу реформ».

На рівні громад існує загальна недовіра до уряду та процесу реформ внаслідок тотальної корупції. Люди обурені нехтуванням з боку уряду місцевих ініціатив та рекомендацій, настрої на рівні громад швидше протестні або пасивні. Але обізнаність у можливостях поєднання зусиль та здійсненні впливу на процеси реформ для розробки та впровадження стратегічних планів та бізнес проектів розвитку сільських територій недостатня. Втім, сподіваючись на швидкого економічного зростання, місцеві громади не готові брати на себе частку відповідальності за процеси реформ у суспільстві – передусім, через відсутність досвіду в організації громадського руху за для досягнення неполітичних, а суто економічних цілей.

З боку уряду та Верховної ради існують політичні амбіції та вузько секторальні цілі; недотримання обіцянок, затягування прийняття нових законів та державних програм, відсутність незалежного моніторингу процесу реформ та зворотного зв’язку з громадськістю, відсутність державно - приватного партнерства у реалізації конкретних проектів розвитку сільських територій».

«Але лише поєднання діяльності уряду та місцевих ініціатив дасть важливий поштовх для розвитку економіки та суспільного життя. Енергія та досвід громад так само, як й природні ресурси та агропотенціал українського села повинні бути реалізовані   через нову систему державного врядування», впевнена Ольга Жовтоног, яка є координатором проекту програми Матра «Розвиток потужності громад для участі у впровадженні та здійсненні контролю процесу реформ у сільському господарстві, управлінні земельними ресурсами та розвитку сільських територій (“ BELIEVE ”)

Що таке «Добре врядування"

Добре місцеве врядування - це процес поєднання влади та відповідальності у суспільстві. Це ширша за уряд категорія, яка включає взаємовідносини між офіційними інституціями та інституціями громадянського суспільства, та стала важливою концепцією міжнародного розвитку. Національні уряди більшості країн декларують сьогодні свою прихильність до демократії та доброго врядування, визначаючи шість його основних принципів.

Сталий розвиток конкретної території чітко пов’язаним з імплементацією концепції доброго місцевого врядування. Головний фактор, який може загрожувати сталому розвитку - слабкі інституції, які проводять програми та заходи через непрозору систему прийняття рішень. Якщо рівень схвалення міської політики мешканцями низький, то їх мотивація бути включеними в процес прийняття рішень буде мінімальною. Натомість, прозорість, підзвітність та участь всіх зацікавлених сторін у процесі прийняття рішень, партнерство з приватним сектором, сектором громадянського суспільства та з громадою веде до сталого розвитку.

Відкритість суспільству процесів реформ у галузях економіки шляхом постійного інформування громадськості через засоби масової інформації. Наприклад, у Нідерландах система кадастру є абсолютно прозорою щодо процедур реєстрації земельних ділянок та надання інформації про власників землі. В кадастровій системі можна легко знайти покупця та ціну, за якою придбано конкретний будинок у певному місці на певній вулиці. Також можна дізнатися ім’я власника, розмір та ціну земельної ділянки для сільськогосподарської виробництва. За деяку інформацію треба сплачувати, щоб отримати її через кадастрову інформаційну систему на веб-сайті кадастру, інша є безоплатною.

Участь громадськості та зацікавлених сторін у формуванні та реалізації галузевої політики шляхом утворення громадських платформ та діалогів на національному та регіональному рівнях. Візьмемо за приклад Галісію, північну провінцію Іспанії, де існує постійна проблема лісових пожеж Місцева влада залучила до вирішення проблеми велику кількості організацій та громад, а також приватну компанії. Сторони створили громадську платформу, яка розробили Стратегію боротьби з пожежами. Нею було визначено, хто з числа залучених організацій буде реалізовувати які конкретні стратегічні заходи, хто за що відповідатиме, щоб запобігти виникненню пожеж, закріплено відповідальність та план дій для кожного окремого учасника процесу.

Звітність урядових організації та політичних сил перед громадськістю та зацікавленими сторонами, розподіл відповідальності між усіма учасниками формування та впровадження політики. Прикладом запровадження широкої звітності є Національний геопортал в Іспанії. Будь який мешканець країни – бізнесмен, науковець чи простий громадянин може знайти та проаналізувати велику кількість геоінформаційних даних, що представлені на цьому порталі, спостерігати за змінами та доповненнями інформації. На порталі також у відкритому доступі представлено інформацію щодо державних процедур, проведення тендерів та прийняття рішень, яку можна відслідковувати та контролювати громадськістю.

Ефективність процесів розвитку та реалізації реформ, що забезпечуються поєднанням зусиль, координацією та налагодженням комунікацій між усіма зацікавленими сторонами. У Німеччині існує дуже ефективна система організації великих інфраструктурних проектів – будівництво доріг, каналів тощо. Під час планування розвитку нової інфраструктури визначають, яким чином це може вплинути на землекористування в агроланшафтах, як врахувати існуюче землеволодіння та землекористування, існуючу мережу доріг, природні території. Тому кожен інфраструктурний проект супроводжується проектами консолідації земель, що ґрунтується на справедливому обміні земельних ділянок , врахуванні бачення мешканців та фермерів. У процесі широкого діалогу з громадськістю з декілької варіантів розвитку інфраструктури обирають найбільш ефективний з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін на цій території.

Взаємозв’язок з процесами реформування у суміжних галузях економіки та з природними, інфраструктурними, соціально-економічними та організаційними факторами під час планування та виконання проектів розвитку сільських територій. На місцевості де Вієр у Фландрії (Бельгія) державні установи на національному та регіональних рівнях вирішли розвинути цю територію відповідно до бачення місцевих громад. Для уього було утворено координаційну наглядову раду, що обєднала 13 основних зацікавлених організацій . Координаційна рада розробила інтегрований план розвитку території. У процесі розробки плану було досягнуто порозуміння та компромісу між великою кількістю різноманітних інтересів. Усі учасники процесу досягли того, чого вони бажали шляхом відкритого діалогу та взаємопов’язаних скоординованих дій.

Підбираємо «ключі»

Згаданий на початку анекдот не такий вже й веселий у перекладенні його на ситуацію в країні. Імітація реформ та діалогу з громадськістю може мати плачевні наслідки для влади. Проте активна увага до проекту «Розвиток потужності  громад …» з боку територіальних громад свідчить про затребуваність такого процесу. Громади самі шукають – за допомогою яких би інструментів впливати на органи влади. Наразі проект щодо створення громадських платформ для запровадження принципів доброго управління реалізовується у шести регіонах.

23-го березня 2016 відбудеться перший навчальний семінар проекту «Розвиток потужності  громад для участі у впровадженні та здійсненні контролю процесу реформ  у сільському господарстві, управлінні земельними ресурсами та розвитку сільських  територій  «BELIEVE». Там планується не тільки представити результати роботи двох громадських платформ, що вже діють в Україні, а й обговорити плани щодо створення національної мережі громадських платформ для запровадження громадського моніторингу впровадження Державної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2020 року. «Родзинкою» семінару стане оприлюднення перших ідей організації та просування інвестиційних проектів, що сформовані на рівні громадських платформ, що утворені у рамках виконання проекту «BELIEVE» у різних регіонах України ( Львівська, Волинська, Київська, Полтавська та Херсонська області).

Олена Нагорна

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Павло Жебрівський Голова Донецької обласної державної адміністрації

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Віктора Шокіна Екс-генерального прокурора України

Запитання до:

Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана

Чи не означатиме ухвалення змін до Конституції восени 2015 порушення конституційних прав тих громадян, які проживають на непідконтрольних Україні територіях?