Пантеони в Європі: історія держав в особах. Португалія

Королі, футболіст, мореплавці епохи Великих відкриттів, президенти та співачка - особистості, чиї імена португальці увічнили у 5-х пантеонах
17 грудня 2015, 21:06

За прізвищами на табличках Пантеонів можна вивчати історію країни, створювати їй рекламу та, врешті, підвищувати самооцінку її громадян.

Пантеон – слово, яке вокристовують на означення групи богів, що належать до якоїсь однієї релігії або міфології, або ж будівлі, присвяченої богам певної релігії. Сучасне значення цього слова, яке застосовується найчастіше, — місце поховання людей, внесок яких у розвиток держави, її науки, культури вважається видатним.

У попередніх публікаціях [Висновки] ілюстрували, як формувалися пантеони в Італії та Франції. На прикладі Франції ми побачили те, що оминуло Італію: ревоюція вплинула не лише на живих представників королівської династії (їх стратили), але й на "централізоване" поховання французьких королів. Окрім королівського некрополя, Франція має також Національний пантеон, який після революції 1793 і до сьогодні фіксує імена найвидатніших французів (вчених, письменників, політичних діячів), та військовий некрополь - він наголошує, якої ваги надають французи своїм військовим перемогам від часів Наполеона.   

У цій публікації - про досвід спочатку монархічної, а потім республіканської Португалії, а в наступних - Іспанії, Польщі, і навіть СРСР.

Португалія

Наявність 2-х пантеонів у Лісабоні та ще 3-х – за його межами зумовлена політичними трансформаціями та зміною дислокації королівської резиденції упродовж 900-літньої історії португальської монархії. Один із них, Національний пантеон Поругалії у Лісабоні, відображає республіканську епоху, розпочату 1911 року поваленням короля Мануеля ІІ. А розташований у столичному монастирі Жеронімуш, як і три інших, - монархічну. Однак згадку про найбільш славетну сторінку своєї історії – Епоху відкриттів – португальці повторили одразу у двох.

  Лісабон. Національний пантеон Португалії

Національний пантеон Португалії - церква Санта Енграсія. Лісабон. Фото: Вікіпедія.

Розташований у церкві Санта Енграсія. Сам храм почали будувати на початку XVII ст., а остаточно завершили лише у ХХ, що зробило його синонімом вислову «робота, яку ніяк не можуть завершити».

Пантеон у цій будівлі створений у 1916 році, під час Першої Португальської Республіки, але роботи завершено лише в 1966-му, в період правління диктатора Салазара.

У Національному пантеоні Португалії. Фото: Вікіпедія.

Тут поховані президенти республіки – перший, Мануель де Арріага, який керував країною у 1911-15 роках; 2-й, Теофіло Брага; 4-й, Сідоніу Паїс, убитий монархістами 1918 року; Оскар Кармона, який найдовше керував країною, - упродовж 1926-51 років; опозиційний до диктатора Салазара генерал Умберто Дельгадо, убитий 1965 та перепохований тут у 1990 році; літератори – Алмейда Гаррет (єдиний, хто творив у монархічному ХІХ ст.; усі решта – у ХХ), Жоао Де Деуш, Акіліну РибейроСофія де Мелло Брейнер Андресен; співачка фаду Амалія Родригес (слухати), футболіст Ейсебіо. До речі, сам Салазар, як і заповідав, похований у себе на батьківщині в простій могилі.

 Перший президент Португалії Мануель де Арріага

Фото: Вікіпедія

  

Співачка Амалія Родрігес. Фото: altamont.pt          Футболіст Ейсебіо. Фото: dynamo.kiev.ua

Є кенотафи видатних осіб Епохи відкриттів – принца Енріке Мореплавця (XV ст.), який вважається ініціатором (тобто головним менеджером та спонсором) цієї епохи – похований він у монастирі в Батальї; «будівничого імперії», мореплавця і завойовника Афонсу де Альбукерке (XVІ ст.), першовідкривача морського маршруту до Бразилії Педру Альвареша Кабраля (XVІ ст.), Васко да Гама та поета й літописця Епохи відкриттів Луїша де Камоенса (обидва поховані у монастирі Жеронімуш); генерала, зарахованого католицькою церквою до лику святих, Нуну Перейра Алвареша (XІV ст.).

  Пантеони португальських королів ХІІ – XVI ст.

Монастир Санта Круз - "Національний пантеон". Коїмбра. Фото: skyscrapercity.com.

Коїмбра, монастир Санта Круз. Одна з його назв – «Національний пантеон». Коїмбра була столицею Португалії з середини ХІІ ст. до 1255 року. Монастир заснований 1131 і є місцем упокоєння першого короля Португалії Афонсу Енрікеша та його сина Саншу І, коронованого в цьому соборі 1185. Монастир був розграбований під час Наполеонівських воєн, а припинив функціонувати у 1834 році.

Гробниця першого короля Португалії Афонсу Енрікеша. Коїмбра. Фото: skyscrapercity.com.

 Монастир Санта-Марія да Алькобаса.

Фото: votpusk.ru

Алькобаса, монастир Санта-Марія да Алькобаса. Заснований королем Афонсу Енрікешем 1153 року на честь його перемоги над маврами в березні 1147. Слугував Королівським пантеоном у XIII-XVI ст. Тут поховані королі Афонсу II та Афонсу III із дружинами, князі, а також король Педро I із його коханкою, Інес де Кастро, убитою 1355 року за наказом батька Педро І, короля Афонсу IV.  Ставши королем, Педро, за легендою, посмертно коронував кохану як королеву Португалії і перепоховав у монастирі поруч із членами королівської родини.

Інес де Кастро - "мертва королева". Коханка короля Педро І, посмертно коронована як королева Португалії. Фото: Вікіпедія.  

Баталья,  монастир Санта-Марія да Віторія. Будувати його почав у 1385 році король Жоао І на знак подяки Діві Марії за свою перемогу в битві над кастильцями – як усипальницю королів династії Авіш, заснованої того ж року і яка правила до 1580-го. Тут поховані наступні португальські королі та принци того періоду з дружинами, серед яких Жоао І з дружиною Філіпою Ланкастер; Жоао ІІ, Дуарте І, Афонсу V, принц Енріке Мореплавець. Як королівський пантеон монастир функціонував до 1495 року, а потім цю функцію почав виконувати монастир Жеронімуш у Лісабоні; наступні Авіші були поховані уже там.

Наполеонівські війська зруйнували та спалили комплекс у 1810 році. Три гробниці нині є копіями, а могила Жоао ІІ – порожня, бо французькі солдати викинули його кістки.

У 1840 році король Фердинанд II почав відновлення монастиря, яке тривало до початку ХХ ст. У 1980 монастир був перетворений на музей.

          

Принц Енріке Мореплавець. Фото: Вікіпедія        Король Жоао І дякує Діві Марії за перемогу в битві над                                                                                            кастильцями. Фото: Вікіпедія

  Лісабон. Монастир Жеронімуш

Монастир Жеронімуш. Лісабон. Фото: Вікіпедія.

Є місцем поховання португальських королів з XVІ ст. Спеціальний вівтар був замовлений королевою Катериною Австрійською. Тут поховані всі наступні 4 королі династії Авішів – Мануель I (під час його правління було відкрито Бразилію; його іменем названо стиль «мануеліно») з дружиною Марією Арагонською, Жоао III з дружиною Катериною Австрійською, Себастьян І та Енріке І, який помер 1580 і яким закінчилася династія. Надалі португальський трон перейшов до іспанських королів.


           

Васко да Гама. Фото: Вікіпедія.                                             Король Мануель І. Фото: Вікіпедія.

Так представляють Васко да Гама написом коло гробниці: "Португальський мореплавець..."

Гробниця Васко да Гама у Жеронімуші. Фото: Вікіпедія.

У Жеронімуші розташовані також гробниці Васко да Гама (1468-1523) та Луїша де Камоенса (1527-1570). Довідники пишують, що рештки обох видатних португальців були перепоховані тут лише у 1880 році. 

Далі буде: пантеони в Іспанії, Польщі, СРСР.  

Ірина Лукомська

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Люстратор

Артем Ситник Директор Національного антикорупційного бюро

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Павла Жебрівського Голови Донецької обласної державної адміністрації.

Запитання до:

Голови Національного банку України (НБУ) Валерії Гонтаревої

Як ви поясните західним партнерам, від яких Україна вимагає санкцій проти Росії, чому в умовах війни НБУ збирається підтримувати російські банки?