15 найкращих фраз Шендеровича на "Книжковому Арсеналі"

"Не писати мене може змусити тільки патологоанатом", - каже російський письменник
24 квітня 2015, 01:03

Олег ШинкаренкоЖурналіст

Блоги та інтерв’ю російських опозиціонерів в Україні читають, певно, більше, ніж у них на батьківщині. А книжки з критикою Кремля видавати в РФ узагалі нема сенсу: то наклад раптово знищать, то вже надруковану книжку продавати відмовляються.

Те саме сталося із публіцистичним текстом відомого російського гумориста та публічного інтелектуала Віктора Шендеровича "Блокада мозку". Вона має форму щоденника – від 6 січня до 31 грудня 2014 року, і в Росії мати з нею справу відверто бояться.

В Україні книжка вийшла у харківському видавництві "Віват", і 23 квітня автор поспілкувався з читачами на київському "Книжковому Арсеналі". "Висновки" зберегли для вас 15 найцікавіших цитат з цієї розмови.

1

Публіцистика — це коли ти граєш не білими, а чорними. В літературі ти граєш білими, коли сам обираєш дебют, жанр, тему, мову, привід. У публіцистиці ти перед тим, як писати, відкриваєш сайт та зустрічаєш новину, яка тебе схвилювала, і ти пишеш. Це відповідь на подразник. Це нагадує реакцію жаби, якій крапнули на лапку кислотою, і вона її відсмикує.

2

Путінська олімпіада була величезним єднанням народу та адміністрації. Щасливе злиття, коли батьківщина та держава злилися для громадян в одне ціле. Це викликало ейфорію, небачений рейтинг влади, якій пробачили все — і вкрадені вибори, і корупцію, і інші злочини. Під час Берлінської олімпіади 1936 здійнялася така сама енергія народного підйому. Ми пам'ятаємо, на що вона пішла. Ніякого спорту окремо від політики не існує. Коли радянські хокеїсти виступали в Чехословаччині, в них бачили просто представників окупантів. Так різні сюжети стають одним історичним сюжетом.

3

Минулого року я написав цей текст, і негайно над моєю головою розірвався державний мішок із лайном. З маргінала я перетворився на персонального ворога держави. Незабаром я зрозумів, чому це сталося. Своїм текстом про олімпіаду в Берліні я потрапив у нерв, бо через два тижні після олімпіади в Сочі відбулася анексія Криму, а Гітлер через два роки після олімпіади в Берліні анексував Судети. Я цього не знав заздалегідь, а вони вже знали і бачили цю аналогію.

4

Я ворог не країни, а держави. Я навчився відділяти країну Росію від її державної влади.

5

Коли стався Крим, я зрозумів, що за цю авантюру найдорожче заплатимо саме ми — росіяни. Весь історичний досвід показує, що в результаті такого нахабства країна-ізгой платить значно дорожче, ніж той, на кого напали. Доля гітлерівської Німеччини була значно трагічніша за долі тих країн, які вона спочатку окупувала. Росія буде ще довго та страшно платити за цей вибір. Історія — дама безжальна. Вона нікуди не поспішає, але таких речей не пробачає.

6

Вся історія — це система відкладених штрафів, як у хокеї. Народи платять за гріхи своїх батьків та дідів. На голови мирних мешканців Берліну, на голови німецьких дітей у 1944-45 роках падали бомби, тому що їх батьки та діди кричали "Хайль!" або мовчки терпіли Гітлера.

7

Нації платять за свої помилки. Українська нація платить, зокрема, й за те, що обрала Януковича.

8

Народ — це слово урочисте, і одночасно принизливе. Ми називаємо народом людей, які не мають власного імені, тому вони дозволяють іншим говорити від свого імені. Лія Ахеджакова, Сергій Юрський, Михайло Успенський говорять тільки від свого імені — неможливо навіть уявити собі, аби вони колись говорили від імені народу. Ніхто не може говорити від імені народу.

9

Я прекрасно розумію, що зараз відчувають українці при слові "русский", "российский". Але ви маєте знати, що ці мавп'ячі танці, які нам показує по телебаченню російська пропаганда, це — не російський народ. Як мінімум тому, що Платонов писав: "без мене народ неповний".

10

Треба більше прислухатися до думки меншості, бо всі світові катастрофи завжди відбувалися за гарячої підтримки більшості. Серед маргінальної меншості — Сократ, Данте, Чаадаєв, Сахаров та інші. Завдяки ним людство виходить із мавп'ятника у бік людини.

11

Власник типографії, де була надрукована моя книжка, знищив весь її тираж та виплатив сімсот тисяч рублів компенсації за це. З того дня я називаю себе Радіщев. Якщо б я був жінкою, я обрав би собі прізвище Ахматова. Бо в історії російської літератури таких випадків було небагато. Мені дуже підвищили самооцінку.

12

Я не термінатор, у мене немає відчуття власної невразливості, хоробрості. Більш того, я переконаний, що сюжет, розпочатий 30 років тому Перебудовою, Росія програла. І в мене немає жодних ілюзій, що моя присутність чи мої тексти можуть щось змінити. Звісно, немає. У мене немає жодної раціональної відповіді на питання, чому я щоразу повертаюся до Росії. Можливо, тут щось типу гордощів. Я абсолютно щиро вважаю Росію своєю країною. Як сказала Людмила Улицька: "Я не хочу, щоб якась там кримінальна шпана вказувала мені, де мені жити". А я, на відміну від Путіна, народився у Москві.

13

Еміграція змінює жанр та інтонацію публіцистики. Писати "ми" можна, лише мешкаючи серед росіян. З Америки жорсткі слова про російську владу писати неможливо, бо це виключне право російського громадянина. Бо саме ця влада їсть мій хліб і спить на моєму дивані, і я маю право на претензії до неї. Через три тижні в Нью-Йорку у мене з'явилася гидлива емігрантська посмішка. Росія стала "там", "вони".

14

Еліта підтримуює Путіна у трьох випадках: ідіотизм, цинізм та трагічний вибір. Ми не будемо тут обговорювати підтримку (Надії – ред.) Бабкіної. Нам же не прикро, що Бабкіна підписала (відкритий лист діячів культури РФ на підтримку дій Росії у Криму – ред.)

15

Не писати мене може змусити тільки паталогоанатом.


Автор фото: Олег Шинкаренко

 

Олег Шинкаренко

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Міхеїла Саакашвілі Голови Одеської обласної державної адміністрації

Запитання до:

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

Чому Мін’юст не організує масове подання позовів до ЄСПЛ від українських громадян до Росії за збитки, завдані внаслідок подій на Донбасі та у Криму?