25 червня 2015, 10:00

12-річне навчання в розділених школах. Як це працює за кордоном

Сергій Квіт пообіцяв перевести шкільну освіту на нову модель. "Висновки" дослідили, як подібні речі працюють у Китаї, Польщі та США

Українська школа повільно і непослідовно рухається до світових стандартів. Спершу шкалу оцінювання перевели на 12 балів, потім запровадили ЗНО, а 2009 року навіть набрали перший клас, який мав навчатися 12 років.

А потів прийшов Табачник, і все стало розвертатися назад: спершу скасували 12-річку, щоб було, як у Росії. Потім при вступі до вишу до ЗНО додали бал атестата, щоб золота медаль мала вагу, як у Росії. Потім стали міняти програму, повикидавши такі "непотрібні" предмети, як "Я і Україна", і перейменувавши "Рідну мову" в "Українську мову", а "Читання" зробивши "Літературним читанням" – теж, напевне, щоб як у Росії.

Усі ці чудові нововведення залишились і після Табачника. Однак перші позитивні рухи в середній школі нарешті почалися: повертаємось до 12-річки. І не просто додаємо зайвий рік, а по-новому ділимо школу на три: початкову (5 років), базову (4), і старшу профільну (3).

Проти цього одразу виступили батьки. Аргументи були: "шкода втрачати рік", "діти занадто інфантильні, коли так довго вчаться" і "в усьому світі не так".

Останній аргумент – неправда. В різних країнах діти вчаться у школі по-різному, але в більшості закінчують школу в 18. Також майже всюди, крім, звичайно, Росії й Білорусі, молодші, середні і старші школи є абсолютно окремими. В якихось країнах старша обов’язкова, в інших – ні. В деяких після середньої складають тести, в усіх дозволено приватні школи. Однак генеральна лінія всюди схожа на напрямок наших реформ. 

Китай: учитель може примусити маму
піти з роботи
 


Роки навчання:
від 6 до 18. До 15 років дитина має обов'язково вчитися.

Розділення: в Китаї молодша, середня і старша школи знаходяться у різних приміщеннях. Молодша школа – дуже простенька, і вона займає найбільше часу: шість років.

Навчання у старшій школі: після закінчення середньої школи діти пишуть важкий тест, за його результатами – зараховуються до старшої. Вона не обов’язкова, але працювати можна тільки з вісімнадцяти років. Приватні й альтернативні школи: Батьки можуть перевести дитину до приватної школи, вона платна, вважається престижнішою.

Юля, Україна, вчителька, мати трьох дітей, живе в Китаї другий рік:

Китайські діти мають гіршу загальну освіченість, ніж наші. Нема культу вищої освіти. Але щоб поступити до старшої школи, вчитися треба багато і старанно, іспити дуже складні.

Якщо брати середніх китайського і нашого різноробів, то наш знає більше, краще орієнтується у різних питаннях, але, глобально, нащо це різноробові?

Учителі тут – вельми шанований народ, їх поважають, слухають. Учитель чи вихователька дитсадочка можуть примусити маму піти з роботи, якщо дитина негідно себе поводить або не відповідає віковим нормам розвитку. Соромно, коли мамі вказують на негідну поведінку дитини, тоді вже навіть бабуся приїде допомагати, бо мама не може впоратися.

Проста початкова школа і зайвий рік навчання нікого не роблять лінивими, китайці дуже роботящі. Приклад. Цього місяця одне підприємство, в якому 12-годинний робочий день, мусило відмовитися від шостого робочого дня у тиждень (за який робітникам за законом платило потрійну оплату). І от – літо, море поруч, додали вільну суботу! Так ні – півзаводу звільнилося, бо що це за справи – в суботу не працювати? Мусили спеціально, щоб не втратити кращих робітників, під них створили зміну в суботу.

Китайці взагалі схильні жити за правилами. Роблять, як скаже старший – мама, бабуся, вчитель, суспільство. Дуже старанні, але не надто ініціативні.

У Польщі оцінку "шість" ставлять рідко

Роки навчання: з 6 до 18, до 15 років дитина має обов'язково вчитися.

Розділення: навчання в молодшій школі (триває 6 років) поділено на два етапи: перші три роки – інтегровані предмети, наступні три – розділені. Середня школа називається гімназією, триває три роки. Старша називається ліцеєм, також триває три роки. Кожна школа – як окрема освітня одиниця.

Навчання у старшій школі: ліцей не є обов’язковим.

Іспити: складаються і після початкової школи, і після середньої. Іспит після ліцею подібний до нашого ЗНО і називається matura, за ним дають атестат і приймають до вищих навчальних закладів.

Приватні і альтернативні школи: є, але батьки радять обирати їх дуже обережно.

Валерій, працює в сфері IT, дитина відвідує польську школу:

Що одразу впадає у вічі – доброзичливість. Вчителі – друзі, дуже приязні. Однак якщо батьки хочуть із учителем поговорити, то потрібно записуватись заздалегідь, і немає такого як у нас – щоб у кожного був мобільний учителя. Там викладачі більше охороняють свою приватність. У молодшій школі є уроки релігії – приходять сестри, часом священик.

У Польщі – шестибальна система, але для того, щоб отримати шість, треба зробити щось супер-супер. Зазвичай 5 і 5+ - найкращі оцінки, які діти отримують. Навчання легше, ніж в нашій школі, домашні завдання набагато простіші. Перші три роки – уроки інтегровані, тобто, намагаються поєднати, наприклад, природознавство і математику, обговорюють теми на зразок того, що робити під час повені.

Зазвичай ніхто не каже, що в одному місті одна школа престижніша за іншу. Але вважається, що школи в містах кращі, а десь у глибинці – гірші. Вступних іспитів до жодної початкової школи нема. 

Маріанна, працює в сфері IT, дитина ходить до польської школи:

Перейшли з української школи до польської гімназії, потім склали іспит і пішли до ліцею. Одразу помітна велика різниця в ставленні вчителів: воно дуже дружнє. Крім того, дитина стала більш творчою й ініціативною. В класі в них постійно то конкурси, то поїздки – їх влаштовують самі учні.

Коли після гімназії, перед ліцеєм складають іспит – це дуже добре, одразу помітно, де сильніші, а де слабші знання.

Чудово, що в них є зайвий рік навчання. Якби мій син учився з однолітками в Україні, дуже важко було б зараз визначити, куди вступати, він – іще дитина зовсім. А за рік, коли він уже трохи подорослішає, стане помітно, до чого в нього більше здібностей. 

США: 80% злочинців не закінчували
навчання у школі

Роки навчання: з 6 до 18 років, до 16 – освіта обов’язкова, потім школу можна залишити.

Розділення: школу поділено на молодшу, середню і старшу, кожна – в окремому приміщенні.

Навчання в старшій школі: учень сам обирає профіль навчання і підбирає шкільні предмети. Крім того, є набір обов’язкових предметів, які учень мусить пройти для того, щоб отримати документ про закінчення школи.

Іспити: після початкової школи іспити складають, але ті не впливають ні на що. За результатами іспитів після середньої школи можна отримати рекомендацію вступити до "професійної старшої школи" (аналог нашого ПТУ), якщо результати дуже погані. У вищій школі здається тест GEO (аналог нашого ЗНО), результати якого автоматично розсилаються до всіх університетів.

Приватні й альтернативні школи: 24% шкіл США – приватні, частина з них – релігійні. Такі школи не фінансуються державою, але документи про їх закінчення визнаються.

Ірина, жила у США, штат Індіана, вчилась у вищій школі:

Мене дуже вразили стосунки з учителями. В нашій школі я була з алгебри остання – а там стала першою, тому що вчитель був такий, як ми, сідав на стіл чи на парту, вигадував нам смішні й цікаві пояснення – і я все зрозуміла.

Розділення на три школи – це добре. Різні кабінети, різні туалети, різні меблі – це важливо для маленьких дітей. Вони в різних світах і з різними інтересами.

Предмети обираються вільно. Можна вивчати предмет "Догляд за немовлям", а можна вищу математику, якщо ти готуєшся до серйозного університету. Тому в старшій школі "класу" як такого немає – ти можеш учити деякі предмети як із тими, хто щойно вступив, так і з тими, хто вже випускається цього року, якщо він взяв на цей рік той самий предмет, що й ти. Це дуже добре, бо нема нашого стандартного поділу, який формується з першого класу: це – відмінники, і їм завжди "натягують", а це – двійкарі, і якщо вони написали контрольну добре, то точно "списали".

Престижність школи залежить від району. Є благополучні й неблагополучні райони, і школи в них відповідні. Але людина, яка працює, ніколи не стане жити в бідному районі, де всі живуть на допомогу з безробіття, бо це небезпечно. Тому й дитина її ходитиме до нормальної школи.

Олена Захарченко