24 червня 2015, 11:26

Українці можуть вирахувати нову Тунгуську катастрофу

Професору Вадиму Саваневичу вдалося створити конкурентоспроможний ультранаукоємний проект із пошуку астероїдів за абсолютно нетиповою, напівкраудсорсинговою бізнес-моделлю. "Замість протекціонізму та відкатів я обираю традиційний український базар", - каже учений.

Астероїд на небі здається світлою цяткою, яка тоне серед безлічі зірок. Світиться він приблизно так само, і вирізнити його майже неможливо. От тільки летіти він при цьому може у напрямку Землі, і загроза від нього тоді цілком реальна.

Автоматично знаходити ці астероїди за зміщенням світлових крапок навчилися українці із проекту CoLiTec. Їхня унікальна програма Collection Light Technology з 2009 року допомогла відкрити чотири комети і 1570 астероїдів: це приблизно 1% відкритих за цей час. Серед них – чотири об'єкти, що зближуються із Землею, тобто, потенційно небезпечні.

Розробкою нині користуються українська Андрушівська астрономічна обсерваторія і програма Європейської космічної агенції GAIA FUN SSO, що об'єднує 40 обсерваторій в усьому світі, а також займається виведенням потужного телескопа на орбіту.

Від основних конкурентів - великих міжнародних компаній з фінансуванням у сотні мільйонів доларів, таких, як Astrometrica, PixInsight, PinPoint, MaxIm DL та інших - CoLiTec відрізняється тим, що їхня програма перебуває у відкритому доступі, і до того ж, має ряд унікальних плагінів, наприклад, для визначення надшвидких і надповільних об'єктів.

І при цьому CoLiTec навіть не є юридичною особою. Це добровільний аспірантський проект, заснований екс-професором Харківського національного університету радіоелектроніки Вадимом Саваневичем. 

Як відкривають нові астероїди?

Нові тіла в Сонячній системі знаходять, виходячи з того, що вони мають видимий рух, а зірки - ні. Тобто на серії знімків світні точки будуть у різних місцях.

Свіжі кадри з різних обсерваторій потрапляють на стіл багатьом науковцям світу. І кожен силкується розглянути в місиві джерел світла потрібні об'єкти.

"Спостерігачеві зазвичай дуже важко морально: він щось пропустив, інші обсерваторії знайшли цей об'єкт раніше. Його лають, він не спить ночами… А тепер, за 20-30 хвилин після останнього кадру наша програма йому підказує, де можуть бути потрібні йому небесні тіла. Натиснув кнопку - програма відправила всі дані на реєстрацію", - розповідає Саваневич.

Інформацію щодо третьої комети, відкритої за допомогою CoLiTec, щоправда, довго взагалі не відправляли: не були впевнені в тому, що все роздивилися правильно. Але все ж наважилися, а американські конкуренти оголосили про неї на годину пізніше.

На заробіток це практично не впливає, зате піднімає престиж країни і обсерваторії. Є мобільна версія CoLiTec, тому результати досліджень можна контролювати звідки-завгодно, використовуючи телефон або планшет.

Є, щоправда, деякі вчені, які відмовляються працювати в автоматизованому режимі й самостійно розглядають знімки. Для них CoLiTec розробив ще одну програму - блінк-компаратор. Вона нічого не підказує дослідникові, лише вирівнює і центрує вихідні кадри, прибираючи перешкоди. 

Світло вздовж траєкторії

Ідея збирати світло уздовж невідомої траєкторії руху об'єкта з'явилася в Саваневича ще 1990 року. "Ніхто не вірив ані мені, ані моїм методам", - згадує він.

Так тривало до 2009 року, коли науковець поспілкувався з Юрієм Іващенком, власником приватної обсерваторії в Андрушівці Житомирської області, який народився в день польоту Гагаріна 12 квітня 1961. Астроном пообіцяв випробувати метод, якщо йому нададуть готову програму, яка його реалізує.

Цією ідеєю харків'янин зацікавив аспірантів, зокрема, Олександра Брюховецького, який нині є одним із ключових учасників проекту. І вже за місяць представив прототип програми. А в травні 2010, трохи більше, ніж за рік, під час пробного використання за допомогою програми було відкрито перші два астероїди. Вперше в СНД і Балтії це сталося в автоматизованому режимі.

Відео, як комета, відкрита програмою CoLiTec, пролітає повз Сонце


Іващенкові так сподобався результат, що в перші два роки роботи CoLiTec він оплачував усі відрядження в межах проекту, інші поточні витрати, а також звів колектив із науковцями, зайнятими в російському проекті ISON. 10 грудня 2010 з використанням CoLiTec росіяни відкрили комета 2010 Х1 (Єленіна). Це було перше відкриття комети за 20 років, тобто перше відкриття комети в СНД і Балтії з моменту розвалу СРСР.

Співпрацю з ISON перервали в жовтні 2014 року. "Вже було важко співпрацювати з росіянами, хоч і їм теж було важко працювати з нами. Та й фінансувати вони нас припинили більш ніж за півроку до нашого розриву. Також важливо зрозуміти, що співпраця з ISON заморозила наші спроби знайти замовників серед учасників міжнародних проектів. З одного боку – не бракувало часу, а з другого – нам "не рекомендували", хоча прямої заборони на стосунки та контракти не було". 

Самоорганізація вільних громадян

І все це створено практично завдяки лише ентузіазму. "Я завжди вмів залучати й мотивувати людей. Я беру в свій проект аспірантів і здобувачів і запевняю їх: якщо працюватимете над програмою - у вас гарантовано буде дисертація. І більшість готова працювати більше", - ділиться рецептом Саваневич.

Хоча сама робота програмістів виходить не надто наукомісткою: на математику йде лише 5% зусиль, решта – "обгортки", допоміжні процеси. Власниками програми є всі учасники проекту, про що свідчать патенти і авторські договори.

"Я зумів без грошей згуртувати людей, ґрунтуючись на переконанні, що для людини важливішою за все є самореалізація і плідність веде до щастя", - розповідає ідеолог компанії.

Нині в проекті різною мірою задіяно близько 10 осіб, усі – або нинішні, або колишні аспіранти та здобувачі ученого. "Зазвичай усі десь працюють іще – мені не потрібні голодні запаморочення, так що робота в проекті для багатьох – просто хобі", - зізнається Саваневич.

Зокрема в проекті зайняті п’ять програмістів із загальним обсягом роботи за тиждень близько 170 годин, троє людей зосереджено на математиці й написанні тез, включаючи власні, що становить близько 120 годин. Є в колективі й перекладач.

Серед учасників проекту - Олександр Брюховецький, Євген Діков, Володимир Власенко, Михайло Безкровний, Артем Погорелов, Наталья Соковікова, Сергій Хламов, Микола Діхтяр, Яна Мовсесян.

"Мені один француз сказав, що я – небезпечна людина. З п'ятьма аспірантами ми можемо зробити атомну бомбу і тут же її випробувати. Так. Я не люблю будь-яку організацію, окрім самоорганізації вільних громадян. Замість відкатів і протекціонізму я обираю базар. Вийшов, продав – добре, ні – ну й дарма", - говорить науковець. 

Доведеться заробляти

Продати поки що вдається небагато. Офіційно гроші беруться не за сам продукт (він у відкритому доступі), – а за його налаштування й підтримку. В результаті, проект у формі переказів має близько $10 тис. на рік, які витрачають на відрядження та інші потреби.

І все ж, останнім часом організатор став замислюватися про більший заробіток. "Ми були першими в СНД і навіть в Європі. Але ми не єдині. Бракує ресурсів, і нас починають обходити команди інших країн. А наш проект міг би прославити Україну", - говорить науковець. За його підрахунками, для виходу наукомісткого продукту на новий рівень необхідно від $2 тис. до $10 тис. на місяць упродовж двох років. Можна буде залучити на повну ставку програмістів, PR-менеджера, венчурного агента та інших фахівців, і тоді термін окупності становитиме три роки.

Проект вже був за крок від стабільного фінансування. "Зараз ми майже отримали міжнародну премію-грант від NASA, але завадила ситуація у Східній Україні, як мені здається", - говорить Саваневич. Його виступ було визнано одним із трьох найкращих на Asteroid Initiative Idea Synthesis Workshop в NASA 30 вересня 2013. І американці вирішили виділити мільйон доларів як грант. Але в травні минулого року, коли вже всі документи були практично оформлені, раптово відмовилися без пояснення причин. 

Для Заходу недостатньо лише геніальних ідей

І ось тепер почалася робота з GAIA – учасникам програми рекомендовано до застосування саме українське ПЗ. Але до розробників висунули низку вимог, над якими вони раніше не замислювалися. Наприклад, наявність електронного підпису, крос-платформність, посилений контроль вхідних даних.

Першу вимогу учені вже виконали, планують остаточно доопрацювати програму до жовтня цього року.

"Коли в нас було п’ять користувачів – ми могли кожного навчити роботі з програмою. Коли їх сотні – це зовсім інша справа. Потрібен так званий "захист від дурня" – від абсолютно нелогічних дій юзерів. Ми зараз потроху виводимо програму на новий користувацький рівень", - каже Саваневич.

З наступного року він переходить на роботу до Ужгородського національного університету. "Там ближче Європа. Маю деякі пропозиції щодо фінансування проекту через наукові гранти, але "гроші не повинні виходити за межі ЄС". Так що будемо використовувати свого представника в Євросоюзі. Але, скоріш за все, проект уже не буде українським – як Skype eже не естонський", - розповідає професор.

За високим рахунком, керівник проекту мріє про створення фірми з розробки наукомісткого ПЗ. І завдяки реалізації більш комерційних проектів фінансувати і нинішні. "Взагалі будемо збирати-накопичувати світло. Де доведеться. З’ясувалося, що розроблені нами для астрономії методи добре працюють в інших галузях. І з розвитку соціальних консалтингових мереж, і з обробки відеоряду", - ділиться планами учений.

За його словами, його ідеї мають попит навіть за нульового рівня оплати праці. А якби в компанії з'явився інвестор, то справи пішли би швидше. "Впевнений, що ми принесли би йому гарні гроші у середньостроковій перспективі (3-5 років). А він нам дав би змогу займатись улюбленою справою без огляду на фінансові обмеження, що тиснуть на нас зараз", - запевняє учений.

За його словами, "аспірантська" модель працює добре, але з часом втомлює. "Особливо це відчуваєш у червні, під кінець навчального року", - каже Саваневич. Тому CoLiTec зараз шукає інвесторів.