Працювати не можна виїжджати

Як земельна реформа відродить українські села
21 червня 2017, 13:40

Фото: Данило Павлов, «The Ukrainians», http://zhzh.info

Фото: Данило Павлов, «The Ukrainians», http://zhzh.info

Без правої руки та лівої ноги, але з мрією та завзятістю, на своїй козячій фермі у селі Десятини, що на Житомирщині, господарює Олександр Кононов. Людина з інвалідністю, але безмежними можливостями і силою волі. Після 98 днів полону покинув рідну Луганщину і приїхав в Десятини, купив старий будинок, відкрив ферму, винайняв працівників і налагодив виробництво козячого сиру, який сьогодні знають і люблять по всій Україні.

До появи Санича та його сирів, про Десятини за межами Коростенського району чули одиниці. Таке село в народі називають «забите» - хоч територія чималенька, але живе тут близько чотирьох десятків людей, транспортне сполучення з райцентром дуже погане, доріг майже немає, і перспектив, здається, ніяких. Але не для Олександра Кононова!

Фото: Данило Павлов, «The Ukrainians», http://zhzh.info

Ферму Кононов організував разом із другом Віталієм Васяновичем. В інтерв’ю Укрінформу Олександр розповів:

«Віталій з Іршанська, козяча ферма була нашою спільною ідеєю. Я тримав кіз у Сєверодонецьку, і створення ферми було моєю мрією. Віталію підказали до мене звернутися. Він вклав у це гроші, а я приїхав тут працювати. Можна сказати, він будує ферму, а я нею живу і створюю її. Він – її тіло, а я – душа. Живу за сто метрів від ферми, сироварня розташована в моїй хаті, я цим займаюся день і ніч».

На фермі понад 200 кіз, працюють тут - крім Кононова та Васяновича - рідні Віталія, а також доярка Ліда, її помічник Ярослав і закарпатський ром Іван. З устаткування – доїльний апарат та інвентар для прибирання ферми. Для виробництва сиру – марлеві торбинки, багатовідерні каструлі, виварки, спеціальний інструмент, щоб розбивати сирний згусток (зветься «ліра», для виготовлення якої переробили решітку від барбекю). А ще піч для варіння сиру і великі сумки, в яких Олександр Кононов возить свій сир на продаж до Києва. Стандартна партія на продаж - 40-50 кг. З села до смт Іршанськ Олександра підвозить друг, там він сідає в автобус і їде до столиці, де сировара зустрічає хтось із друзів. І так майже щотижня.

На труднощі фермер не жаліється, налаштований оптимістично і хоче розширяти виробництво.

«Якщо зараз я виробляю 15 кг сиру на день, а продаю три – у мене виходить перевиробництво. А коли буду продавати 15 кг сиру на день – то вироблятиму тридцять, бо я докуплю кіз і візьму трохи інший доїльний апарат, яким одночасно доїтиметься не дві кози, а дев'ять», – розповідає Олександр.

З появою козячої ферми у селі почали купувати будинки (до того продавали за безцінь, на дрова). З окупованого Донецька переїхав у Десятини і друг Олександра - планує створити тут плантацію ароматичних трав, заморожувати їх і торгувати весь рік. Для цього треба багато електроенергії, та товариші впевнені – їм вдасться знайти гроші (можливо, гранти) на розвиток.

Фото: Данило Павлов, «The Ukrainians», http://zhzh.info

Як земельна реформа допоможе відродити українські села?

Чого можна навчитися з історії Олександра Кононова? І яку роль може зіграти скасування мораторію на продаж землі для того, щоб все більше українських сіл переставали бути «забитими»?

«Чого люди їдуть з села? Бо там немає сенсів існувати, немає там нічого цікавого. І це не тільки про роботу - адже робота не єдиний сенс життя людини. Людина має десь відпочивати, розважатися, розвиватися, вчитися… І цього всього в селі бракує. У сільській місцевості людям переважним чином просто нема чого робити», – наголошує агроексперт Вадим Арістов.

У рідних селах активні люди можуть вести не лише аграрний бізнес, а й розвивати сферу послуг, торгівлю, туризм. Але для того, щоб розпочати власний бізнес, потрібен стартовий капітал або кредит. Земля може стати тим надійним заставним капіталом, який дозволить відкрити свою справу на селі. Буде розвиватися бізнес – будуть у людей гроші на навчання, відпочинок, різні покупки. І село оживе, адже витрати в селі менші, ніж у місті. Саме тому власність на землю може стати тим стартовим поштовхом, якого сьогодні не вистачає українському селу.

Саме ці міркування лежать в основі земельної реформи. Так, її головною метою є залучення інвестицій в село. Бо активні люди в селах є! Вони мають землю, але не мають грошей. Матимуть змогу продати землю, або здати в оренду за вищою ціною, або віддати у заставу – отримають можливість знайти кошти на реалізацію своїх ідей. Адже після відкриття ринку, за перші п'ять років, за прогнозами IMF group Ukraine, вартість української землі зросте з 1100 до 2755 доларів.

Це дасть поштовх розвитку сільської інфраструктури, створенню підприємств з переробки. І вже ці підприємства будуть створювати більшу кількість робочих місць. Іншими словами, бізнес у селі – це запобіжник від соціальної катастрофи. Це соціальні гарантії, інфраструктура, залучення інвестицій, використання ресурсу самоуправління і хороша можливість для розвитку. Тому є всі підстави прогнозувати, що реформа припинить відтік молоді з села. А, значить, будуть гроші в селі, буде розвиток.

"Висновки"

Про Ми можемо

Розповідаємо про успішні справи людей, гаслом яких є: «Припини жалітися на державу, почни розбудовувати її сам». Постреволюційний вибух креативності та самостійності – шанс поховати патерналістські прагнення українського суспільства, успадковані з радянського минулого. Уже час бути собою. Однак «Висновки» виходять не з того, що волонтери відтепер повинні заміняти собою державу в усьому – від лагодження бойової техніки до наукових розробок для побуту військовослужбовців. Наступний крок у тому, що такі люди, які «можуть», самі ставатимуть владою, кожен – на своїй ділянці. І саме вони створять систему, яка дозволятиме реалізовувати себе українській людині не всупереч існуванню державної машини, а навіть завдяки їй, бо ця машина буде зібрана їхніми руками. Ми розуміємо, що без цього кроку нас очікує чергове розчарування і чергова революція.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Люстратор

Віктор Шокін Екс-генеральний прокурор України

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Ігора Білоуса голови Фонду державного майна

Запитання до:

Президента України Петра Порошенка

У чому полягає ключова проблема управління державою порівняно з управлінням Вашими активами, через яку доходи Державного бюджету за 2014 рік порівняно з 2013-м зросли лише на 3%, а Ваші особисті доходи, згідно з оприлюдненою декларацією, зросли на 600%?