Celox, посунься

Волонтери розробили для українських бійців кровоспинне, краще за іноземні зразки
17 квітня 2015, 10:00

 

 

Основні переваги "Кровоспасу"

- Кров починає згортатися вже за 30-40 секунд після застосування. А за 3 хвилини кровотечу спиняє повністю. Для порівняння: QuikClot починає діяти лише зі 120-ї секунди.

- Лікувальна речовина не обсипається з гофрованого бинта, як у інших засобах. Отже, немає ризику потрапляння цієї речовини до судин та утворення тромбів.

- Вартість сировини для виготовлення одного пакунка "Кровоспасу" – незначна. Тож загальна вартість препарату (довжина бинта - 3,6 м, ширина – 7,5 см) буде близько 100 грн. Вартість іноземних аналогів – $20-50.

Кровоспинні (гемостатичні) засоби мають бути в індивідуальній аптечці кожного нашого бійця. Це аксіома. Адже відомо, що найпоширеніша причина загибелі під час військових дій – велика крововтрата.

Але постачання кровоспинних в зону АТО до останнього часу залишалося однією з найгостріших проблем. Із українських засобів була  лише гемостатична губка, про ефективність якої складали анекдоти. Зарубіжні ж Сelox та QuikClot коштують дорого, до того ж, привозити їх з-за кордону волонтерам часто доводилося контрабандою.

Але на сьогоднішній день проблему можна вважати вирішеною. Українські вчені-волонтери розробили та вже готують до масового виробництва  гемостатик "Кровоспас".  За оцінками експертів, він не просто копіює, а значно перевершує за своїми якостями відомі зарубіжні аналоги. А за ціною в рази дешевший від будь-якого з них.

ХТО ЦЕ ЗРОБИВ 

Авторами розробки стали вчені одразу декількох наукових установ Києва. Ігор Цурупа, Світлана Сотник та Ярослав Кишеня – з Інституту фізичної хімії ім. Л. Писаржевського,  Володимир Гранич – з Інституту кардіології ім. М. Стражеска, Вадим Мазевич та Ігор Гайович – з Інституту ортопедії. Долучалися й інші фахівці. Загальне керівництво здійснював  заввідділом Інституту фізичної хімії, доктор хімічних наук Петро Манорик. Колектив назвався "Науково-дослідний центр "Борей".

Вчені розповідають, що спочатку волонтерили, як і всі інші. Допомагали знайомим та колегам, які брали участь в АТО. Збирали гроші та купували їм бронежилети, рації, інші речі. Втім, скоро зрозуміли, що можуть допомагати армії не лише грошима. Їх знання та досвід можуть принести набагато більше користі, і не лише знайомим, але й усім бійцям.

Ігор Цурупа

Ігор Цурупа


- Ініціатором створення "Кровоспасу" був мій колега, кум і кращий друг Ігор Цурупа, - розповідає вчений-волонтер Ярослав Кишеня. – Ми дивилися, скільки коштували іноземні кровоспинні і думали: зможемо ми зробити свій аналог – чи ні. Почали працювати над ним після роботи, на вихідних. Потім  почали підтягуватися фахівці з польової медицини, гематології, кардіології, інші. Утворилася така робоча група, в якій були хіміки, військові лікарі, травматологи, ортопеди, кардіологи, фізіологи. Тому що кровоспинний засіб знаходиться на межі багатьох дисциплін.

Спершу потрібно було розробити хімічну формулу препарату. Відтак з`ясувати, як ця хімічна формула буде діяти на процеси гемостазу, а це вже специфіка біологічної медицини. Врешті, треба було продумати зовнішній вигляд цього засобу, упаковку, щоб зробити його зручним та простим у використанні.     

На власній крові

Працювати над формулою вітчизняного кровоспинного вчені почали ще минулого літа, а восени вже пересвідчилися в тому, що спромоглися зробити те, що спочатку здавалося неможливим: отримали препарат, кращий за натівський аналог. І це попри те, що на винахід британського Celox та американського QuikСlot свого часу, напевно. було витрачено великі гроші, а український "Кровоспас" створили на волонтерських засадах.

За словами координатора групи Петра Манорика, кров для випробувань препарату здавали всі без винятку волонтери. Кожен - по 150 мл. Під час досліджень таких "порцій" потрібно було назбирати з десяток щодня!

Робота над "Кровоспасом"Робота над "Кровоспасом"

Робота над "Кровоспасом"


 

Але "жертви" себе виправдали.

"Ми поставили собі задачу випустити таку кількість препарату, щоб ним можна було забезпечити кожного бійця, оснастити кожну індивідуальну аптечку. Усі інші завдання – другорядні", - каже Ярослав Кишеня.

Але й після закінчення війни необхідність у "Кровоспасі" не відпаде. Цей препарат дуже знадобиться у медицині катастроф і не тільки. Вчені вважають, що місце препарат у знайдеться і в аптечках автомобілістів.

Зараз найголовніше – прискорити процедуру реєстрації препарату

Як допомогти

На організацію доклінічних досліджень необхідні значні кошти – на закупівлю та утримання піддослідних тварин, оплату транспорту та розхідних матеріалів.

З приводу фінансової допомоги звертатися: (063) 190-29-53 (Ігор Цурупа)  та igortsurupa@ukr.net, або на сторінку "Кровоспас" у Facebook.

Сьогодні вчені-ентузіасти продовжують випробування препарату. Невдовзі почнеться етап доклінічних випробувань, потім – клінічних. Вже є попередня домовленість про запуск препарату у масове виробництво на Борщагівському хімфармзаводі.

Проте найголовнішим своїм завданням на сьогоднішній день вчені вважають якнайшвидше проходження процедури реєстрації препарату. Його виготовлення можна буде розпочинати лише після завершення усіх реєстраційних процедур.

Учені вважають, що роблять усе, що від них залежить. Подали заявку на патентування, погоджують з Міноборони технічну документацію. Кажуть, за оптимістичними прогнозами, у червні можна буде розпочати масовий випуск препарату. Але для цього реєстрація має пройти за скороченою процедурою.

Волонтери "Борею" сьогодні звертаються в усі інстанції, щоб допомогли з реєстрацією такого необхідного на фронті препарату. Втім, у бюрократичних кабінетах, як відомо, час плине дуже повільно. Відповідний закон могла б ухвалити Верховна Рада, але співпраця волонтерів з депутатами також поки обмежуються "перемовинами".

Це вже – застарілий підхід. Війна вимагає нових механізмів для оперативного вирішення нагальних питань.

Горизонтальні зв’язки між волонтерськими групами дозволяють вирішувати проблеми, що виникають, не залучаючи бюрократію - це більш ефективно.

Олександра Романюк

Про Ми можемо

Розповідаємо про успішні справи людей, гаслом яких є: «Припини жалітися на державу, почни розбудовувати її сам». Постреволюційний вибух креативності та самостійності – шанс поховати патерналістські прагнення українського суспільства, успадковані з радянського минулого. Уже час бути собою. Однак «Висновки» виходять не з того, що волонтери відтепер повинні заміняти собою державу в усьому – від лагодження бойової техніки до наукових розробок для побуту військовослужбовців. Наступний крок у тому, що такі люди, які «можуть», самі ставатимуть владою, кожен – на своїй ділянці. І саме вони створять систему, яка дозволятиме реалізовувати себе українській людині не всупереч існуванню державної машини, а навіть завдяки їй, бо ця машина буде зібрана їхніми руками. Ми розуміємо, що без цього кроку нас очікує чергове розчарування і чергова революція.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Люстратор

Володимир Гройсман Прем'єр-міністр України

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Ігора Білоуса голови Фонду державного майна

Запитання до:

Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана

Чи не означатиме ухвалення змін до Конституції восени 2015 порушення конституційних прав тих громадян, які проживають на непідконтрольних Україні територіях?