Арсеній Яценюк. Екс-прем’єр-міністр України

Контроль за трансфертним ціноутворенням, зокрема розроблення та сприяння прийняттю змін до законодавства, що регулює трансфертне ціноутворення (2016) i

22 грудня 2014 Кабінет Міністрів вніс на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

28 грудня Верховна Рада ухвалила цей закон і з 1 січня 2015 він набув чинності, але був розкритикований експертами за двозначність деяких норм та надмірну жорсткість, що фактично заблокувало його реалізацію на практиці.

Джерело
23 квітня 2015 Верховна Рада ухвалила в першому читанні новий законопроект - про внесення змін до Податкового кодексу (щодо трансфертного ціноутворення), внесений групою депутатів від фракції партій «Блок Петра Порошенка» та «Самопоміч».

4 червня 2015 Кабмін своєю Постановою затвердив порядок, який визначає процедуру розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення.

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Впровадження нової системи адміністрування податку на додану вартість (I квартал 2015 року) i

Згідно зі змінами до Податкового кодексу, з 1 січня 2015 запроваджена система електронного адміністрування ПДВ.

Докладніше Виконано

Завершення реформи державних закупівель, розроблення та сприяння прийняттю закону України про електронні державні закупівлі (2015 рік) та впровадження електронних державних закупівель (2016 рік) i

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо удосконалення системи державних закупівель та електронних закупівель) подано до парламенту і відкликано 09 лютого 2015.

Джерело

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Виконання програми співробітництва з МВФ (протягом строку дії програми) i

Виконано

Формування нового складу Антимонопольного комітету (І півріччя 2015) (у рамках демонополізації економіки) i

19 травня 2015 Верховна Рада 266-ма голосами призначила головою Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва. Подання на призначення глави АМКУ вніс у Верховну Раду прем'єр Арсеній Яценюк.

Водночас нові державні уповноважені АМКУ станом на 15 червня 2015 не призначені.

Джерело

 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Розроблення та сприяння прийняттю у новій редакції Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2015) (у рамках демонополізації економіки) i

Виконується. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Капіталізація державних банків (у рамках демонополізації економіки) i

Не виконано. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Максимальне використання переваг режиму вільної торгівлі з державами - членами ЄС (постійно) (у рамках активного просування експорту та захист внутрішнього ринку) i

Всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС має запрацювати з 1 січня 2016. Раніше очікувалося, що вона почне діяти з жовтня 2014, але у вересні 2014 за наполяганням Росії запровадження ЗВТ було відкладено.

Наприкінці квітня 2014 Єврокомісія запровадила для України режим автономних торговельних преференцій. Він передбачав, що при збереженні квот європейські мита будуть  знижені на 94,7% для української промислової продукції та на 82,2% - для українського аграрного експорту.

Водночас українські мита на європейський імпорт зберігалися у повному обсязі, а з лютого 2015 до них додалися ще й додаткові імпортні мита у 5-10%, покликані наповнювати бюджет 2015.

У перші місяці після запровадження такого режиму торгівлі український експорт до ЄС зріс на 25% порівняно відповідним періодом попереднього року, але до кінця 2014 зростання українського експорту на європейському напрямку значно уповільнилося і загалом за підсумками 2014. становило лише 2,6%. 

Від початку 2015 показники українського експорту до ЄС різко погіршилися - на 33,3% порівняно з аналогічним періодом 2014 (попри те, що в той час в Україні розгорталися бурхливі політичні події).

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Підписання з урахуванням національних інтересів угод про створення зони вільної торгівлі з Канадою, Туреччиною, Ізраїлем, Радою співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ), Економічним співтовариством держав Західної Африки (ЕКОВАС) (до 2018) (у рамках активного просування експорту та захист внутрішнього ринку) i

Не виконано. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Проведення наступальної політики Торговим представником України (постійно) (у рамках активного просування експорту та захист внутрішнього ринку) i

Не виконано. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Збільшення удвічі обсягів експорту товарів вітчизняного виробництва до 2019 року (у рамках активного просування експорту та захист внутрішнього ринку) i

 Термін виконання обіцянки – 2019. 

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Запровадження ефективного управління об’єктами державної власності (2015) (у рамках впровадження корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР, призначення визнаних фахівців на керівні посади в ключових державних компаніях) i

Станом на 5.04.2015 існує лише рішення РНБО про державне оборонне замовлення.

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Залучення міжнародних аудиторських компаній до аудиту ключових державних компаній (щороку) (у рамках впровадження корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР, призначення визнаних фахівців на керівні посади в ключових державних компаніях) i

Рада Національного банку України рекомендувала Кабінету міністрів провести всеосяжний аудит НАК «Нафтогаз України» із залученням міжнародних аудиторських компаній для визначення шляхів оптимізації фінансової діяльності компанії та скорочення дефіциту.

Джерело

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Усунення посадових осіб державних органів від управління державними компаніями (2015) (у рамках впровадження корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР, призначення визнаних фахівців на керівні посади в ключових державних компаніях) i

Не виконано. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Розроблення та сприяння прийняттю у новій редакції Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (виключення понад 1200 об’єктів) (I квартал 2015) (у рамках масштабної прозорої приватизації державної власності за наявності відповідних економічних умов) i

Кабінет міністрів затвердив Постановою перелік державних підприємств, які підлягають приватизації у 2015. До переліку включено 342 об'єкти.

Зокрема, в добувній промисловості серед них фігурує: державний концерн "Укрторф", відокремлений підрозділ Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля",  Шахта "Південнодонбаська №3 ім. Сургая", Шахта "Дмитрова" ДП "Красноармійськвугілля", Шахта "Центральна" ДП "Красноармійськвугілля", відокремлені підрозділи ДП "Львіввугілля" та інші.

Також в списку є пакет акцій 16,5% Шахти ім. Засядька, та 50,5% ТОВ "Керамнадра".

В енергетичній галузі це: "Центренерго" – 78% акцій, , "Донбасенерго" – 25%, Херсонська ТЕЦ, Одеська ТЕЦ, Миколаївська ТЕЦ та пакети акцій обленерго.

В нафтогазовій галузі – пакети акцій міськгазів.

В сільськогосподарській галузі – ДП "Конярство України" (близько 40 тисяч га землі), Яготинський цукровий завод, ДП "Чутове" та інші.

В транспортній галузі: Гайворонський тепловозремонтний завод, Івано-Франківський локомотивремонтний завод, ТОВ "Торговий флот Донбасу", Авіакомпанія "Горлиця", авіаційне підприємство "Універсал Авіа".

В будівельній галузі: ПАТ "Дніпрометробуд".

В хімічній промисловості: Сумихімпром, Одеський припортовий завод, АК "Свема".

Також в списку фігурує ПАТ "Президент Готель", ПАТ "Атомпрофоздоровниця", ПАТ "Укрнафтопродукт". 

В тому числі в цьому списку фігурують підприємства, які були виключені із переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

Зокрема, йдеться про 13 портів, ПАТ "Українське Дунайське Пароплавство", українська будівельна корпорація "Укрбуд" та інші.

 

Замість закону діє розпорядження Кабінету міністрів.

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1076 днів

Про Контроль обіцянок

Обіцянки політиків та урядовців – це ті слова, які, як вважають їхні виборці, повинні матеріалізуватися у справи. Передовсім це стосується влади. Владою, яка формується за результатами виборів, в Україні є: президент, Верховна Рада в особі парламентської більшості (тобто політичних сил, що увійшли до коаліції) та уряд, який формує коаліція.

Головними документами, в яких записано обіцянки, є виборчі програми.

Для президента його виборча програма і лишається таким документом на увесь період президентства.

Для партій парламентської більшості обіцянки, дані у виборчій програмі, трансформуються: спочатку – у коаліційну угоду, в якій визначаються спільні позиції з їхніх програм; потім у програму уряду, написану на базі Коаліційної угоди. Уряд також призначається більшістю – для реалізації цієї програми. Таким чином, виборчі обіцянки партій більшості набувають форми урядової програми, яку вони зобов’язуються виконувати, і в них для цього є всі важелі впливу: і більшість у законодавчому органі, і виконавча влада.

Депутати, обрані на мажоритарних округах, за чинним законодавством, на вибори ідуть від політичних партій, а в парламенті входять до фракцій політичних партій. Тому для них цей принцип також актуальний.

Окрім програмових обіцянок, трансформованих у програму уряду, у період між виборами з’являються поточні публічні заяви, які також можуть бути розцінені як обіцянки. Вони також контролюються «Висновками».

Дії на виконання обіцянок – це: голосування в парламенті, внесені законопроекти, видані та підписані постанови, розпорядження та укази, кадрові призначення, а також – іноді – публічна поведінка.

«Висновки» триматимуть на контролі всі головні обіцянки обраної влади.

Аналізуючи програми політичних сил, «Висновки» звернули увагу на те, що обіцянки даються в різних формах: від чітких зобов’язань – до констатації прихильності до певних цінностей. Припускаємо, частину з цього політики не вважають своїми обіцянками. У таких випадках просимо повідомити редакцію, ми готові внести корективи. Спілкування – через адресу vysnovky@gmail.com.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"