Петро Порошенко. Президент України

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади i

Упродовж 2014-2015 у виконавчу та законодавчу владу прийшли представники громадського середовища, створено Громадський люстраційний комітет, працюють громадські комітети контролю за діями місцевих органів влади.

Однак ефективних  системних механізмів громадського контролю за діями влади не створено. Йдеться, швидше, про «точковий» тиск на владу з метою змусити її виконувати свої функції.

Серед законодавчо врегульованих механізмів здійснення громадського контролю – громадська експертиза, антикорупційна експертиза проектів нормативно-­правових актів, доступ до публічної інформації та регуляторних актів, діяльність громадських рад, консультації з громадськістю, соціальний діалог.

Водночас, як зазначають експерти, досі немає закону, який містив би чітке визначення поняття «громадського контролю» й вичерпно регламентував його організацію і здійснення, а ухвалення низки дотичних до питання нормативно-­правових актів не забезпечило якісних зрушень. Як результат, критика дій влади з боку громадськості суттєво не впливає на остаточні рішення органів державної влади.

14 жовтня 2014 Верховна Рада ухвалила закони щодо боротьби з корупцією – внесений президентом закон "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про запобігання корупції", "Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів".

Було створено Конкурсну комісію з обрання кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро, яка з-поміж 176 кандидатів на цю посаду визначила двох фіналістів. 16 квітня 2015 президент призначив головою НАБ Артема Ситника. Оголошено конкурс на зайняття інших посад у НАБ. Як припустив голова фракції партії «Блок Порошенка» у ВР Юрій Луценко, повноцінна робота Антикорупційного бюро розпочнеться не раніше 2016.

Правовий контроль за діями влади можливий лише за умови виконання судами своїх функцій винятково у відповідності до законодавства. Робота з трансформації судової системи перебуває на початковій стадії.

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Елементом такого контролю [громадського] є можливість для громадян отримати вичерпну інформацію про рішення державних органів та органів місцевого самоврядування i

В Україні діє Закон «Про доступ до публічної інформації», однак рішення центральних, а особливо — місцевих, органів влади вибірково залишаються закритими для громадськості. Зокрема, активісти часто скаржаться на неможливість отримати доступ до інформації щодо земельних ділянок та містобудування.

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Такими ж відкритими [для громадського контролю] мають бути кадрова політика і діяльність кожного чиновника і високопосадовця, його статки й доходи, витрати держслужбовців та їхніх сімей. i

Останні призначення на високі посади за конкурсом не переконують у тому, що вони відбулися об’єктивно.

Джерело

Триває практика кулуарних домовленостей.

Джерело

Закритими від громадськості лишаються доходи і витрати високопосадовців та їхніх родин. Лише завдяки журналістським розслідуванням стають відомими факти невідповідності витрат і доходів  чиновників, які вже займають високі посади і які претендують на них.

Джерело   

26 квітня 2015 набув чинності Закон «Про запобігання корупції», яким передбачено створення електронного реєстру декларацій про доходи чиновників. У цей реєстр уряд передбачає внести декларації 200 тисяч чиновників, що дасть змогу Антикорупційному бюро й Антикорупційному агентству контролювати державних службовців на відповідність витрат  доходам.

Джерело

Згаданий закон передбачає  декларування  державними службовцями витрат і моніторинг їхньої життєдіяльності (відповідності способу життя чиновника та його сім’ї задекларованим доходам).

Водночас, поки електронного реєстру не створено, значна частина держслужбовців уникає публікації своїх декларацій про доходи, частина з них опиняються в центрі корупційних скандалів.

Джерело

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Стану гарантом збереження щойно відновленої парламентсько-президентської форми правління, за якої Уряд формується коаліцією фракцій та депутатів i

 27 лютого 2014 коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України «Європейський вибір» сформувала уряд на чолі з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

2 грудня 2014 коаліція, сформована за результатами парламентських виборів, які відбулися 26 жовтня 2014, затвердила склад уряду на чолі з Арсенієм Яценюком.

 

Докладніше Виконано

Не претендуватиму на повноваження більші, ніж ті, на які ви мене оберете i

Виконується. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Забезпечу повне перезавантаження влади i

З боку президента не окреслено чітке визначення вжитого ним терміну «перезавантаження». 2 лютого 2015 на засіданні Національної ради реформ він заявив, ніби єдине, що не дає змоги говорити про повне перезавантаження влади, — це її судова гілка.

Джерело

Тоді як у січні 2015 він же зазначав, що «процес перезавантаження влади, розпочатий у 2014-му», завершиться після бюджетної децентралізації та проведення місцевих виборів восени поточного року.

Джерело

На кадровому рівні говорити про повне перезавантаження влади також не випадає, адже багато посад, як на центральному рівні, так і на місцевому, обіймають чиновники, які працювали в органах державної влади й за попередніх президентів.

Закон, за яким відбулися вибори до парламенту в жовтні 2014, також не було змінено, отже не змінилися принципи формування представницької влади. 

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Докладу всіх зусиль у рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори суто на пропорційній основі за відкритими списками i

 27 серпня 2014 Указом Президента України №690/2014 припинено повноваження Верховної Ради 7-го скликання і призначено позачергові парламентські  вибори.

26 жовтня 2014 відбулися вибори до Верховної Ради за змішаною мажоритарно-пропорційною системою; змін до виборчого законодавства щодо відкритих списків внесено не було.

[V]: Загальна оцінка ґрунтується на тому, що суть обіцянки полягала не в самому факті виборів, а в їх проведенні на основі нового законодавства, визначальними елементами якого мали стати пропорційна система та відкриті списки.

 

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Має відбутися децентралізація влади i

Триває робота Конституційної комісії, яка розробляє питання переформатування адміністративно-територіальних одиниць та їх перейменування (остання пропозиція станом на 22 травня – на громади, повіти та регіони http://www.pravda.com.ua/news/2015/05/22/7068697/ )

Водночас Венеціанська комісія висловлювала стурбованість тим, що конституційна реформа в Україні йде надто повільно, тоді як необхідно, щоб конституційні поправки щодо децентралізації набули чинності до кінця 2015 року. Адже на жовтень 2015 заплановано місцеві вибори і виборці повинні знати, на які повноваження обирають місцеву владу.

Джерело


 [V]: Формулювання «має відбутися» не дає змоги чітко зрозуміти ступінь участі, яку передбачав Петро Порошенко для себе в цьому процесі.

 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень i

[V]:  Виконання цього пункту програми в умовах парламентсько-президентської республіки не входить у повноваження президента. Закони ухвалює парламент. З цієї причини його внесення до передвиборчої програми заздалегідь не передбачало особистої відповідальності Петра Порошенка за його виконання.

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Виконавча влада в областях належатиме не призначеним згори «губернаторам», а виконкомам, сформованих облрадами, обраними людьми i

[V]: Виконання цього пункту програми в умовах парламентсько-президентської республіки не входить у повноваження президента. Закони ухвалює парламент. З цієї причини його внесення у передвиборчу програму заздалегідь не передбачало особистої відповідальності Петра Порошенка за його виконання.

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1230 днів

При обов’язковому збереженні та зміцненні єдиного гуманітарного українського простору в мовно-культурній сфері, в освіті, в політиці історичної пам’яті обов’язково враховуватиметься специфіка кожного регіону i

У проекті змін до Конституції України, внесеному президентом на розгляд Верховної Ради у червні 2014, є пункт про те, що «сільські, селищні, міські, районні, обласні ради можуть у порядку, визначеному законом, надавати в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці статус спеціальної російській мові, іншим мовам національних меншин України».

Досі такого поняття, як «спеціальна мова», в українському законодавстві не існувало.

Проект відкликано для опрацювання 27 листопада 2014.

Багато експертів вважають, що надання російській мові будь-якого особливого статусу автоматично унеможливить «обов’язкове збереження та зміцнення єдиного гуманітарного простору в мовно-культурній сфері».

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Україна залишиться унітарною, соборною державою i

6 квітня 2015 Петро Порошенко заявив: «Ідея федералізації - це як інфекція, біологічна зброя, яку Україні намагаються нав'язати з-за кордону. Її бацилами намагаються вразити Україну і зруйнувати нашу єдність... Спочатку вони розраховували, що федералізація спрацює, але коли Україна об'єдналася, вони пішли на нас агресією, війною, намагаючись зараз насадити федералізацію залізом і кров'ю. Я не дам цього зробити... Для тих, хто дуже хоче провести тезу федералізації, вкинути її в дискусію, у нас є кінцевий інструмент - референдум».


[V]: У квітні 2015 президент висловив готовність провести референдум щодо державного устрою України, ризикуючи таким чином унітарністю держави в ситуації, яка таких ризиків не вимагає.

 

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Міських голів пропонуватиму обирати в два тури i

 4 квітня 2015 міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що у Верховній Раді працює робоча група спільно з Мін'юстом, завдання якої – до кінця поточної (другої) сесії парламенту восьмого скликання (літо 2015) ухвалити нову редакцію Закону про місцеві вибори, що передбачає вибори за відкритими партійними списками і вибори міських голів у два тури.

Під час підготовки коаліційної угоди представники партій більшості погодили систему двох турів голосування на виборах мерів великих міст. Як зазначив представник фракції партії «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Олександр Черненко, відповідні зміни до законодавства вирішено ухвалити до липня 2015. 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1230 днів

У якості першочергового внесу до Верховної Ради закон про парламентську опозицію i

Станом на сьогодні такого законопроекту президент на розгляд ВРУ не вніс.

 

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Структура власності ЗМІ стане прозорою, а конкурентне середовище в цій сфері – посилене i

23 квітня 2015 президент підписав указ про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна–НАТО на 2015 рік. У розділі «Політичні та економічні питання» (підрозділ 1.1.3 «Свобода слова») серед середньострокових цілей, зокрема, визначено «забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації». Однак якоїсь конкретної програми дій на виконання цього пункту немає.

Докладніше Не виконано. З часу обіцянки минуло 1230 днів

Про Контроль обіцянок

Обіцянки політиків та урядовців – це ті слова, які, як вважають їхні виборці, повинні матеріалізуватися у справи. Передовсім це стосується влади. Владою, яка формується за результатами виборів, в Україні є: президент, Верховна Рада в особі парламентської більшості (тобто політичних сил, що увійшли до коаліції) та уряд, який формує коаліція.

Головними документами, в яких записано обіцянки, є виборчі програми.

Для президента його виборча програма і лишається таким документом на увесь період президентства.

Для партій парламентської більшості обіцянки, дані у виборчій програмі, трансформуються: спочатку – у коаліційну угоду, в якій визначаються спільні позиції з їхніх програм; потім у програму уряду, написану на базі Коаліційної угоди. Уряд також призначається більшістю – для реалізації цієї програми. Таким чином, виборчі обіцянки партій більшості набувають форми урядової програми, яку вони зобов’язуються виконувати, і в них для цього є всі важелі впливу: і більшість у законодавчому органі, і виконавча влада.

Депутати, обрані на мажоритарних округах, за чинним законодавством, на вибори ідуть від політичних партій, а в парламенті входять до фракцій політичних партій. Тому для них цей принцип також актуальний.

Окрім програмових обіцянок, трансформованих у програму уряду, у період між виборами з’являються поточні публічні заяви, які також можуть бути розцінені як обіцянки. Вони також контролюються «Висновками».

Дії на виконання обіцянок – це: голосування в парламенті, внесені законопроекти, видані та підписані постанови, розпорядження та укази, кадрові призначення, а також – іноді – публічна поведінка.

«Висновки» триматимуть на контролі всі головні обіцянки обраної влади.

Аналізуючи програми політичних сил, «Висновки» звернули увагу на те, що обіцянки даються в різних формах: від чітких зобов’язань – до констатації прихильності до певних цінностей. Припускаємо, частину з цього політики не вважають своїми обіцянками. У таких випадках просимо повідомити редакцію, ми готові внести корективи. Спілкування – через адресу vysnovky@gmail.com.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"