Петро Порошенко. Президент України

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади i

Упродовж 2014-2015 у виконавчу та законодавчу владу прийшли представники громадського середовища, створено Громадський люстраційний комітет, працюють громадські комітети контролю за діями місцевих органів влади.

Однак ефективних  системних механізмів громадського контролю за діями влади не створено. Йдеться, швидше, про «точковий» тиск на владу з метою змусити її виконувати свої функції.

Серед законодавчо врегульованих механізмів здійснення громадського контролю – громадська експертиза, антикорупційна експертиза проектів нормативно-­правових актів, доступ до публічної інформації та регуляторних актів, діяльність громадських рад, консультації з громадськістю, соціальний діалог.

Водночас, як зазначають експерти, досі немає закону, який містив би чітке визначення поняття «громадського контролю» й вичерпно регламентував його організацію і здійснення, а ухвалення низки дотичних до питання нормативно-­правових актів не забезпечило якісних зрушень. Як результат, критика дій влади з боку громадськості суттєво не впливає на остаточні рішення органів державної влади.

14 жовтня 2014 Верховна Рада ухвалила закони щодо боротьби з корупцією – внесений президентом закон "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про запобігання корупції", "Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів".

Було створено Конкурсну комісію з обрання кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро, яка з-поміж 176 кандидатів на цю посаду визначила двох фіналістів. 16 квітня 2015 президент призначив головою НАБ Артема Ситника. Оголошено конкурс на зайняття інших посад у НАБ. Як припустив голова фракції партії «Блок Порошенка» у ВР Юрій Луценко, повноцінна робота Антикорупційного бюро розпочнеться не раніше 2016.

Правовий контроль за діями влади можливий лише за умови виконання судами своїх функцій винятково у відповідності до законодавства. Робота з трансформації судової системи перебуває на початковій стадії.

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1146 днів

Такими ж відкритими [для громадського контролю] мають бути кадрова політика і діяльність кожного чиновника і високопосадовця, його статки й доходи, витрати держслужбовців та їхніх сімей. i

Останні призначення на високі посади за конкурсом не переконують у тому, що вони відбулися об’єктивно.

Джерело

Триває практика кулуарних домовленостей.

Джерело

Закритими від громадськості лишаються доходи і витрати високопосадовців та їхніх родин. Лише завдяки журналістським розслідуванням стають відомими факти невідповідності витрат і доходів  чиновників, які вже займають високі посади і які претендують на них.

Джерело   

26 квітня 2015 набув чинності Закон «Про запобігання корупції», яким передбачено створення електронного реєстру декларацій про доходи чиновників. У цей реєстр уряд передбачає внести декларації 200 тисяч чиновників, що дасть змогу Антикорупційному бюро й Антикорупційному агентству контролювати державних службовців на відповідність витрат  доходам.

Джерело

Згаданий закон передбачає  декларування  державними службовцями витрат і моніторинг їхньої життєдіяльності (відповідності способу життя чиновника та його сім’ї задекларованим доходам).

Водночас, поки електронного реєстру не створено, значна частина держслужбовців уникає публікації своїх декларацій про доходи, частина з них опиняються в центрі корупційних скандалів.

Джерело

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1146 днів

Не претендуватиму на повноваження більші, ніж ті, на які ви мене оберете i

Виконується. З часу обіцянки минуло 1146 днів

Має відбутися децентралізація влади i

Триває робота Конституційної комісії, яка розробляє питання переформатування адміністративно-територіальних одиниць та їх перейменування (остання пропозиція станом на 22 травня – на громади, повіти та регіони http://www.pravda.com.ua/news/2015/05/22/7068697/ )

Водночас Венеціанська комісія висловлювала стурбованість тим, що конституційна реформа в Україні йде надто повільно, тоді як необхідно, щоб конституційні поправки щодо децентралізації набули чинності до кінця 2015 року. Адже на жовтень 2015 заплановано місцеві вибори і виборці повинні знати, на які повноваження обирають місцеву владу.

Джерело


 [V]: Формулювання «має відбутися» не дає змоги чітко зрозуміти ступінь участі, яку передбачав Петро Порошенко для себе в цьому процесі.

 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень i

[V]:  Виконання цього пункту програми в умовах парламентсько-президентської республіки не входить у повноваження президента. Закони ухвалює парламент. З цієї причини його внесення до передвиборчої програми заздалегідь не передбачало особистої відповідальності Петра Порошенка за його виконання.

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Міських голів пропонуватиму обирати в два тури i

 4 квітня 2015 міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що у Верховній Раді працює робоча група спільно з Мін'юстом, завдання якої – до кінця поточної (другої) сесії парламенту восьмого скликання (літо 2015) ухвалити нову редакцію Закону про місцеві вибори, що передбачає вибори за відкритими партійними списками і вибори міських голів у два тури.

Під час підготовки коаліційної угоди представники партій більшості погодили систему двох турів голосування на виборах мерів великих міст. Як зазначив представник фракції партії «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Олександр Черненко, відповідні зміни до законодавства вирішено ухвалити до липня 2015. 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Створення суспільного телебачення є на порядку денному як невідкладне питання i

7 квітня 2015 президент підписав ухвалений Верховною Радою 19 березня закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який передбачає створення незалежної від президента та уряду Національної суспільної телерадіокомпанії на базі всеукраїнських та регіональних державних ТРК.

 

 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Особливу увагу слід надавати захисту українців Криму та кримських татар як корінного народу Криму i

 20 серпня 2014 президент підписав Указ № 841/2014 "Про Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу",  призначивши на цю посаду народного депутата і лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва.

Згідно з указом, посаду уповноваженого встановлено «з метою збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу у складі України»

3 листопада 2014 президент підписав указ щодо затвердження Положення про Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу. Положення, серед іншого, передбачає, що Уповноважений «забезпечує здійснення Президентом повноважень щодо забезпечення додержання конституційних прав кримськотатарського народу як корінного народу України».

Указами від 3 квітня 2015 внесено зміни до Положення про Раду представників кримськотатарського народу, згідно з якими місце роботи Ради переноситься із анексованого Сімферополя до Києва.

 Головою Ради призначено голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

 [V]: У програмі не зазначено, чи йдеться про підтримку на території Криму, чи як біженців.  

 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Зберегти існуючий статус-кво в мовному питанні i

Можна вважати, що статус-кво збережено – єдиною державною мовою залишається українська мова, тоді як російська мова, як і раніше, переважає в інформаційному і культурному просторі України.

31 березня 2015 президент заявив, що «готовий у будь-який час» винести питання другої державної мови (а також федералізації) на референдум, бо переконаний, що «український народ прихильникам другої державної мови і прихильникам федералізації, скаже своє рішуче «ні».

Джерело

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

До кінця ж терміну моїх повноважень розраховую добитися необхідних політичних рішень з боку ЄС та розпочати переговори про повноцінне членство України в Європейському Союзі i

Станом на 22 травня 2015 Угоду про асоціацію ратифікували Україна і 18 держав ЄС, ще дві держави ратифікували, але не встигли передати документи до Брюсселя. У чотирьох державах ратифікація відбулася в одній із палат парламенту. І ще чотири держави ЄС – Італія, Австрія, Греція та Кіпр – не починали процесу ратифікації взагалі.

Джерело

Джерело

22 травня на саміті програми ЄС «Східне партнерство» в Ризі було ухвалено підсумкову декларацію, в якій лише висловлено підтримку європейським прагненням України, однак не сказано про перспективу вступу до ЄС. Так, згідно з декларацією, «у рамках Європейської політики сусідства та Східного партнерства учасники саміту підтверджують суверенне право кожного з партнерів на вільний вибір рівня амбіцій і цілей, до яких вони прагнуть у своїх відносинах з Європейським союзом. Саме ЄС і його суверенні партнери мають приймати рішення про те, як вони хочуть діяти в своїх відносинах».

Джерело

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Президент як гарант Конституції, прав і свобод зобов’язаний створити умови для вільної інноваційної економіки та соціальної справедливості i

У рейтингу економічної свободи, який за підсумками 2014 року традиційно оприлюднив американський фонд Heritage Foundation у січні 2015-го, Україна посіла 162-ге місце, опустившись порівняно з даними за 2013 рік одразу на сім сходинок.

За оцінками міжнародних експертів, Україна посідає останнє місце серед 43 країн у європейському регіоні і її загальна оцінка нижча, ніж середня у світі. У Heritage Foundation зазначили, що зниження оцінки економічної свободи в Україні - одне із найбільших за рік. Українська економіка залишається "репресивною", верховенство права є "особливо слабким". Режим інвестицій залишається закритим, іноземні інвестори далі конкурують із великими державними підприємствами. Жорсткий ринок праці і складні бюрократичні правила щодо бізнесу гальмують розвиток динамічного приватного сектора, зазначили автори рейтингу.

Джерело

Кроком до покращення умов для бізнесу мав стати закон про зміни до Податкового кодексу, яким зокрема кількість податків скорочено з 22 до 9 (набув чинності 1 січня 2015), однак він не був однозначно позитивно сприйнятий підприємницьким середовищем. 

Джерело 

В умовах підвищення комунальних тарифів та цін діє Програма житлових субсидій та механізм компенсації додаткових витрат на оплату послуг ЖКГ.

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Реформувати правоохоронну систему (суди, міліцію, СБУ, прокуратуру) i

Джерело 

20 травня 2015 президент підписав указ про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-20 роки.

Джерело


[V] Реформування системи правоохоронних та судових органів в умовах парламентсько-президентської республіки не входить у повноваження президента. Закони ухвалює парламент; Кабмін, призначений парламентською коаліцією, розробляє документи, за якими ці зміни мали б відбуватися.  Тому  виконати цей пункт президент без парламенту не може. З цієї причини його внесення у передвиборну програму заздалегідь не передбачало його особистої відповідальності за виконання.  

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Кількість податків слід скоротити, ставки – зменшити, всі офшори - перекрити i

 Питання не перебуває в компетенції президента.

 Із 1 січня 2015 набув чинності Закон про зміни до Податкового кодексу, яким кількість податків скорочено з 22 до 9.

Водночас підвищено з 15% до 20% ставку податку для пасивних доходів фізичних осіб: відсотків, роялті та інвестиційних доходів. Для дивідендів, виплачених суб'єктами підприємницької діяльності, які є платниками податку на прибуток, ставка 5%.

Для суб'єктів підприємницької діяльності, які не є платниками податку на прибуток, - ставка 20%.

Експерти оцінюють запровадження зміни переважно негативно, зазначаючи, що насправді кількість податків фактично не змінилася – їх просто згрупували й перейменували, а податковий тиск на населення в результаті лише зріс.

 

 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Ще на досить тривалий час зберегти систему спрощеного оподаткування для малого та середнього бізнесу i

 Питання не перебуває в компетенції Президента України.

 Станом на 2015 рік систему спрощеного оподаткування збережено, з певними змінами. 

 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Забезпечити доступ української продукції на світові ринки. Якнайшвидше підписати економічну частину Угоди з ЄС (про зону вільної торгівлі) та в стислі терміни реалізувати її положення i

 27 червня 2014 Україна та ЄС підписали  економічну частину Угоди про асоціацію, яка передбачає створення зони вільної торгівлі, але її впровадження за результатами тристоронніх консультацій Україна − ЄС − Росія відкладається до кінця 2015. Водночас на цей же період було продовжено преференції для українських виробників, які експортують свої товари до ЄС.

 

 

 

Докладніше Виконується. З часу обіцянки минуло 1147 днів

Про Контроль обіцянок

Обіцянки політиків та урядовців – це ті слова, які, як вважають їхні виборці, повинні матеріалізуватися у справи. Передовсім це стосується влади. Владою, яка формується за результатами виборів, в Україні є: президент, Верховна Рада в особі парламентської більшості (тобто політичних сил, що увійшли до коаліції) та уряд, який формує коаліція.

Головними документами, в яких записано обіцянки, є виборчі програми.

Для президента його виборча програма і лишається таким документом на увесь період президентства.

Для партій парламентської більшості обіцянки, дані у виборчій програмі, трансформуються: спочатку – у коаліційну угоду, в якій визначаються спільні позиції з їхніх програм; потім у програму уряду, написану на базі Коаліційної угоди. Уряд також призначається більшістю – для реалізації цієї програми. Таким чином, виборчі обіцянки партій більшості набувають форми урядової програми, яку вони зобов’язуються виконувати, і в них для цього є всі важелі впливу: і більшість у законодавчому органі, і виконавча влада.

Депутати, обрані на мажоритарних округах, за чинним законодавством, на вибори ідуть від політичних партій, а в парламенті входять до фракцій політичних партій. Тому для них цей принцип також актуальний.

Окрім програмових обіцянок, трансформованих у програму уряду, у період між виборами з’являються поточні публічні заяви, які також можуть бути розцінені як обіцянки. Вони також контролюються «Висновками».

Дії на виконання обіцянок – це: голосування в парламенті, внесені законопроекти, видані та підписані постанови, розпорядження та укази, кадрові призначення, а також – іноді – публічна поведінка.

«Висновки» триматимуть на контролі всі головні обіцянки обраної влади.

Аналізуючи програми політичних сил, «Висновки» звернули увагу на те, що обіцянки даються в різних формах: від чітких зобов’язань – до констатації прихильності до певних цінностей. Припускаємо, частину з цього політики не вважають своїми обіцянками. У таких випадках просимо повідомити редакцію, ми готові внести корективи. Спілкування – через адресу vysnovky@gmail.com.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"