Андрій Кристенко

Андрій Кристенкоасоційований партнер юридичної фірми ILF

Як подати скаргу на Росію і відсудити компенсацію. Інструкція

Наразі існують юридичні можливості для того, щоб громадяни й бізнес могли добиватися виплат

30 червня 2015, 12:00

Україна відмовилася від своїх зобов'язань стосовно деяких статей Конвенції з прав людини у зв'язку з анексією Криму і окупацією частини Луганської та Донецької областей, поклавши відповідальність за це на РФ.

Відповідну заяву було зареєстровано 9 червня 2015 року. Відмова стосується ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканність), ст. 6 (справедливий судовий розгляд), ст. 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) та ст. 13 Конвенції (ефективний засіб правового захисту).

І хоча українські медіа після цього повідомлення вибухнули заголовками в стилі "українці більше не можуть скаржитися до Євросуду", сила дії такого відступу буде розглядатися Судом через призму кожної конкретної справи.

Фізичні та юридичні особи України можуть і повинні використовувати рішення про покладання відповідальності на РФ для скарг до Європейського суду з прав людини. Можуть бути використано також і звіти міжнародних організацій щодо ситуації з правами людини в Криму і на окупованому Донбасі, а також інші документи Ради Європи, ПАРЄ, ООН тощо.

На сьогодні на розгляді ЄСПЛ уже перебувають сотні заяв людей і компаній, які скаржаться на порушення Конвенції у зв'язку з анексією Криму і збройним конфліктом на Сході України.

І їх кількість постійно зростає. Заявники, як правило, зазначають як відповідачів обидві держави – Україну та РФ. Утім, залежно від конкретних обставин справи, відповідачем може виступати одна з держав.

Основна маса скарг стосується смерті родичів на Сході України, поранень, руйнування житла, незаконного позбавлення волі, відсутності внутрішніх правових засобів захисту від цих порушень. Близько 40% скарг стосуються порушення права власності у зв'язку з військовим протистоянням на Донбасі.

Із запровадженням нового формуляра процедура звернення до ЄСПЛ стала набагато складніша, ніж раніше. Суд визнає прийнятними лише близько 5% заяв, інші ж або не відповідають необхідним критеріям, або подаються неповними.

Для того щоб мінімізувати ризик визнання скарги до Євросуду неприйнятною, я раджу звернутися по допомогу до юриста, який спеціалізується в роботі з цим Судом.

ЯК ПОСКАРЖИТИСЯ НА РОСІЮ

Якщо заявник все ж бажає самостійно звертатися ДО ЄСПЛ, йому/їй необхідно:

1) Завантажити відповідний формуляр на офіційному сайті Європейського суду з прав людини (echr.coe.int).

2) Заповнити всі розділи формуляра, скориставшись практичними інструкціями Суду і, додавши до нього всі релевантні документи і докази, відправити на адресу ЄСПЛ: European Court of Human Rights Council of Europe 67075 STRASBOURG CEDEX FRANCE.

Якщо формуляр буде заповнено правильно, а скарга відповідатиме всім критеріям, Суд відправить заявнику лист, в якому повідомить найменування та номер скарги, а також те, що справу буде розглянуто Судом, щойно це стане можливим. Згодом скарга направляється уряду держави-відповідача і сторони обмінюються аргументами і запереченнями (з цього моменту спілкування з Євросудом відбувається однією з офіційних мов Ради Європи – англійською або французькою), після чого ЄСПЛ ухвалює рішення.

Чи є шанси

У практиці ЄСПЛ - безліч справ, що стосуються військових конфліктів між державами-підписантами Конвенції. Це і справи Кіпру проти Туреччини, Грузії проти Російської Федерації, справи, що стосуються Придністров'я, Нагірного Карабаху тощо. У них розглядалися різні питання відповідальності як держав-окупантів (що де-факто контролюють території інших держав), так і держав, чиї території було окуповано.

Ураховуючи ці рішення Євросуду, можна впевнено стверджувати, що шанси на перемогу в ЄСПЛ у подібних справах дуже великі.

Ризики невиконання РФ рішень ЄСПЛ існують, і пов'язані вони, насамперед, з її непередбачуваністю і самоізоляцією.

Невиконання рішень ЄСПЛ Російською Федерацією в підсумку може призвести до її виключення з Ради Європи або її виходу з цієї міжнародної організації.

Утім, на сьогодні жертви анексії Криму і військового конфлікту на Сході України мають лише два варіанти: "зрозуміти і пробачити", або спробувати захистити своє право і отримати компенсацію, звернувшись зі скаргою до Європейського суду з прав людини.

[Висновки] пропонують включитися в дискусію юристам, щоб прояснити важливі запитання, які виникають у зв’язку із цими рекомендаціями:

1) Оскільки юридично Україна не оголосила, що через військову агресію Росії перебуває з цією країною у стані війни, а лише проводить на Сході країни АТО, - чи існують в українських громадян правові підстави вимагати компенсації збитків саме від Росії?

2) Зважаючи на те, що в Україні АТО (а не збройна агресія Росії), чи не загрожує така ініціатива ситуацією, що позови адресуватимуться Україні – і збитки сплачуватимуть із українського бюджету? Отже: чи не може бути шлях ініціювання таких позовів вигідним саме Росії?

3) Досвід інших країн свідчить, що у випадках, коли громадяни мають юридичні підстави подавати індивідуальні позови щодо збитків, завданих їм внаслідок збройної агресії іншої країни, організаційну частину процесу бере на себе держава. Такий шлях забезпечував успіх. У ситуації, коли більшість громадян України не володіють англійською чи французькою мовами, необхідними для написання заяв, юридичними знаннями для супроводу процесу чи коштами для оплати цієї послуги, чи не доцільніше Уряду України взяти на себе організацію процесу подання заяв та їх юридичний супровід у міжнародних судах?

Інші ТОП-блоги:

15 серпня 2017, 08:27
Дмитро Лиховій
Журюся
09 жовтня 2016, 17:03