Павло Штіфонов

Павло Штіфоновпартнер Адвокатської колегії "STATUS"

Пам'ятка для тих, хто хоче судитися з Росією

Скаржитися можна навіть анонімно. Але треба довести, що ви не можете отримати сатисфакцію у російських судах

07 листопада 2015, 20:46

"Висновки" публікують другий коментар юриста у серії публікацій щодо скарг на російську агресію. Минулого разу ми з'ясували, чому варто спробувати подати скаргу на агресора у міжнародний трибунал. Тепер – про деталі такого позову. 

На що можна скаржитися

Європейський Суд з Прав Людини є міжнародним органом, який, за певних умов, розглядає заяви, що подаються особами, які скаржаться на порушення їхніх прав, викладених у Європейській Конвенції з Прав Людини та Основних Свобод (далі - Конвенція). Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію (Росія її ратифікувала).

Заява може бути подана лише проти дій або рішень органів державної влади (органів законодавчої, виконавчої, судової влади тощо) однієї з цих держав та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних установ.

Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам.

Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду були використані усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку Ви маєте довести, що такі засоби захисту є неефективними.

Це означає, що Вам слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких Ви маєте намір поскаржитись до Суду. Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків.

Як саме скаржитися. Технічні деталі

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи. Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;
б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;
в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;
г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником.

Якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.

Суд розглядає справу разом з представниками сторін і, у разі необхідності, проводить розслідування, для ефективного здійснення якого заінтересовані Високі Договірні Сторони створюють усі необхідні умови.

Слухання проводяться у відкритому засіданні, якщо Суд за виняткових обставин не вирішить інакше. Доступ до документів, переданих до канцелярії, є відкритим, якщо Голова Суду не вирішить інакше. Крім того, на будь-якій стадії провадження Суд може надати себе у розпорядження заінтересованих сторін для забезпечення дружнього врегулювання спору на основі поваги до прав людини, як їх визначає Конвенція та протоколи до неї.

На початковій стадії подання заяви Ви не зобов’язані мати представника, а якщо Ви його маєте, він не обов’язково повинен бути адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, Вам потрібно, за загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мов Суду (англійською або французькою).

Якщо Ви бажаєте звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, Вам необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від Вашого імені. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника. 

Хто може змусити Росію виконати?

Нажаль, маємо констатувати, що на території Російської Федерації немає детального системного законодавчо врегульованого порядку виконання рішень Європейського суду з прав людини. Крім того, не встановлено жодної відповідальності посадових осіб за невиконання цих рішень. У зв’язку з цим, рішення Європейського суду з прав людини виконуються на території Росії вкрай неохоче.

У цих випадках можна лише сподіватися на те, що Комітет Міністрів Ради Європи, який здійснює нагляд за виконанням рішень, докладе належних зусиль для його виконання Росією.

Суворе і швидке виконання судових рішень має ключове значення для ефективного функціонування всього механізму Європейської конвенції. Без вжиття дієвих заходів щодо виправлення допущених порушень та запобігання нових, їм подібних, Конвенція стала б лише інструментом виплати грошової компенсації, що дозволяє державам "купувати право на порушення її положень".

Контроль, здійснюваний Комітетом Міністрів, якраз має своєю метою недопустити таку ситуацію, що суперечить духу всього механізму, і забезпечити дію Конвенції як ефективної колективної гарантії загального мінімального стандарту в дотриманні основних прав і свобод в Європі.

[Висновки] пропонують включитися в дискусію юристам, щоб прояснити важливі запитання, які виникають у зв’язку із цими рекомендаціями:

1) Оскільки юридично Україна не оголосила, що через військову агресію Росії перебуває з цією країною у стані війни, а лише проводить на Сході країни АТО, - чи існують в українських громадян правові підстави вимагати компенсації збитків саме від Росії?

2) Зважаючи на те, що в Україні АТО (а не збройна агресія Росії), чи не загрожує така ініціатива ситуацією, що позови адресуватимуться Україні – і збитки сплачуватимуть із українського бюджету? Отже: чи не може бути шлях ініціювання таких позовів вигідним саме Росії?

3) Досвід інших країн свідчить, що у випадках, коли громадяни мають юридичні підстави подавати індивідуальні позови щодо збитків, завданих їм внаслідок збройної агресії іншої країни, організаційну частину процесу бере на себе держава.Такий шлях забезпечував успіх. У ситуації, коли більшість громадян України не володіють англійською чи французькою мовами, необхідними для написання заяв, юридичними знаннями для супроводу процесу чи коштами для оплати цієї послуги, чи не доцільніше Уряду України взяти на себе організацію процесу подання заяв та їх юридичний супровід у міжнародних судах?

Інші ТОП-блоги:

15 серпня 2017, 08:27
Дмитро Лиховій
Журюся
09 жовтня 2016, 17:03