Богдан Малиновський

Богдан Малиновськийжурналіст, публіцист

Львівська провокація:

хто справжній провокатор?

21 березня 2016, 22:27

Події у Львові на минулих вихідних вже встигли збурити масу дискусій в країні. Але мало хто хоче бачити інший аспект цих подій. А конкретно — визнавати, що саме організатори ЛБГТ-фестивалю у Львові і є головними провокаторами. Принаймні, не меншими, ніж ті, хто намагався фестивалю завадити. Ну скажіть, невже організатори фестивалю не знали, що подібні заходи й досі дратують і ображають значну частину населення? Чому вони вирішили його провести саме в найконсервативнішому з-поміж великих міст України? Чому, скажімо, не в толерантній і космополітичній Одесі, де більшості абсолютно байдуже під яким прапором ходять демонстрації – червоно-чорним, райдужним чи під триколором?

І аргумент про обмеження чужих прав тут не витримує ніякої критики. Бо ті самі люди, котрі горлянку рвуть, захищаючи гей-паради в Україні, у власних країнах усіляко обмежують і себе, і інших, аби лише не зачепити почуттів мусульман, негрів, євреїв etc. У своїх країнах вони вилучають з меню свинину, забороняють встановлювати в офісах і публічних місцях різдвяні ялинки, які встановлювали на одному й тому ж місці понад століття. Вони змушують усіх ходити голодними з ранку до вечора і припиняти роботу барів у Рамадан, вони забороняють слово «негр», яке до війни активно застосовували самі негри. Вони пролобіювали кримінальну відповідальність за заперечення Холокосту при тому, що за заперечення круглої форми Землі така відповідальність не передбачена, хоча останнє однозначно очевидніше. Чому вони ніяк не погодяться так само обмежити себе тут?

Чи, може, організатори ЛБГТ-фестивалю у Львові і їхні захисники не розуміли, що гей-парад у цьому місті – майже те саме, що парад у масках свиней у брюссельському кварталі Моленбек?

Може, критики протестів проти гей-парадів не розуміють, що для наших пересічних громадян це ще більша образа, ніж для поляків – велопробіг на честь 100-річчя з дня народження Степана Бандери, який наша ліберально-інтелектуальна публіка так гнівно критикувала?

Як на мене, запитання не риторичні. Як на мене, тут одне з трьох.

Або для ліберально-інтелектуальної публіки поляки, європейські мусульмани чи американські негри – люди першого сорту, а прості українці – другий сорт, бидло, яким можна знехтувати і піпл, який все схаває.

Або ситуація в Україні цілком нагадує ситуацію в Російській імперії перед 1 світовою війною, коли Ленін писав, що в Росії живуть 2 нації, які майже нічого не знають одна про одну: бідні й багаті. Таке враження, що й сучасна наша еліта так само мало знає про народ, причому інтелектуальна еліта знає ще менше, ніж еліта бізнесова чи політична. Тоді я настійно рекомендую вітчизняним ліберальним інтелектуалам поїздити в електричках і громадському транспорті і дізнатися, як на гей-паради реагує простий народ. І згадати, що народ врешті зробив зі страшно далекою від нього елітою в Російській імперії 100 років тому.

Або ж сам ЛБГТ-фестиваль є провокацією. Можливо – провокацією, влаштованою Адміністрацією Президента проти «Самопомочі» з метою налаштувати проти неї європейських політиків і показати своїм брюссельським покровителям, що єдина сила, яка по-справжньому відстоює «європейські цінності» - це «Солідарність». Ну, звичайно, крім «Народного фронту», який розгубив свій рейтинг повністю і, скоріше за все, безповоротно. Втім, рівень наших нинішніх можновладців, для яких двоходівка – вже багатоходівочка, змушує сумніватися в тому, що за цим стоїть наша АП.

Тоді залишається одне: організатори львівського фестивалю хотіли створити відповідну картинку на європейських телеканалах напередодні референдуму в Нідерландах – країні, яка серед традиціоналістів стала притчею во язицех за своє поблажливе ставлення до наркотиків та секс-меншин. І таким чином, спрацювати на негативний імідж України, спрацювати на Росію і на Путіна. Бо інакше чому проводити ЛБГТ-фестиваль саме зараз, а не, скажімо, у травні – синхронно з київським?

І, насамкінець: в умовах гальмування реформ і збереження багатьох корупційних схем і лазівок у широких мас населення може сформуватися враження, що єдиний результат євроінтеграції України – це гей-паради. А від цього недалеко до масового розчарування в євроінтеграції як такій (подібно до того, що ми бачимо зараз у Молдові) і тим більше – в нашій нинішній

Інші ТОП-блоги:

15 серпня 2017, 08:27
Дмитро Лиховій
Журюся
09 жовтня 2016, 17:03