Богдан Малиновський

Богдан Малиновськийжурналіст, публіцист

Референдум у Нідерландах. Хто винен зрозуміло. Що робити?

Головними причинами поразки України стали неправильно обраний напрямок роботи і популізм політичного керівництва

11 квітня 2016, 00:04

Можна було збільшувати активність України в голландському інформаційному просторі, можна було розповсюдити масу роз’яснювальних матеріалів про Україну, про Євромайдан, про катастрофу «Боїнга», про українсько-голландські економічні зв’язки. Все це цілком могло б змінити результати на кілька відсотків у потрібну нам сторону, але не більше.

Радикально змінити ситуацію можна було б, лише принципово змінивши свою аргументацію. А саме: на кожному кроці пояснювати голландцям, що це така сама Угода про асоціацію, як підписана ще наприкінці 60-х років з Туреччиною або в 2004-му з Єгиптом, що це така сама зона вільної торгівлі, як створена нещодавно з Чилі, а раніше з низкою країн Латинської Америки та Північної Африки.

Але для цього потрібно, щоб здійснилося неможливе. По-перше, потрібно щоб наші інтелектуали усвідомили, що Європа – це не тільки хіпстери, які тусуються в кофі-шопах та гей-клубах, якими переповнений центр Амстердама. До наших єврооптимістів нарешті має дійти, що все більше європейців стогне від невдоволення неповоротким і таким відірваним від простих громадян брюссельським бюрократичним монстром, породженим Маастрихтськими угодами.

По-друге, потрібно, щоб наші політики нарешті визнали: вступ до ЄС не потрібен ані українській державі, ані українській нації. Сільгоспвиробникам, наприклад, безперечно будуть вигідні дотації, хоча до того часу їх неодмінно уріжуть, якщо взагалі не обмежать окремими секторами – наприклад, органічним, локальними продуктами і сортами, тощо. Владі будуть вигідні дотації на розвиток інфраструктури як можливість відщипнути щось собі – нехай, не 50-70%, як зараз, а всього 5-10. Грантожери взагалі купатимуться в грошах, які почнуть потоком іти від усіляких європейських інституцій. Ну і у вітчизняних олігархів зростуть в ціні активи, суттєво здешевілі за останні роки.

Але чи буде вигідно країні передавати як мінімум 75% свого суверенітету далекому в усіх відношеннях брюссельському панству, що є маріонетками неформального тіньового світового уряду? Особливо, якщо до того часу ЄС перетвориться фактично на федеративну державу? Здається, нинішні українські можновладці про це зовсім не задумуються. Втім, чого можна було чекати від людей, які в часи, коли Україна виборювала свою незалежність, або заробляли свій перший мільйон, або влаштовувалися на суперпрестижний юридичний факультет (і ніколи не повірю, що без блату або хабара – хіба що кілька років відпрацювавши в міліції), або на рівні дитячої підсвідомості засвоювали принцип лихих 90-х «все просто так, крім грошей»?

От якби ми заявили, що Асоціація з ЄС – це не проміжна, а кінцева зупинка на нашому шляху євроінтеграції, Угода про асоціацію була б уже в нас у кишені. А так перспектива вступу до ЄС, якою наші політики спокушають вітчизняний електорат, неабияк лякає пересічного європейця. Адже для простого європейця це ніщо інше, як суттєве зростання податкового навантаження через неминучі колосальні дотації на величезний аграрний сектор і вбиту інфраструктуру на території, більшій за найбільшу на даний момент країну ЄС. А ще – багатомільйонний десант трудових мігрантів і, що ще гірше, - багатотисячний десант кримінальних елементів.

Більше того, з перспективою запровадження в Україні зовнішнього управління з Брюсселя (ну, Бог з ним, якщо на тимчасовій основі, як зараз, але ж ні - на постійній, Карле!), як і з перспективою насадження чужих нам цінностей під страхом адміністративної, а то й кримінальної відповідальності, які в останні десятиліття раптом стали європейськими, незгодні багато українців. Але наша влада і на них не зважає.

Не зважають вони навіть на те, що за той час, який займе виконання Україною всіх умов вступу до ЄС (за підрахунками доморощених єврооптимістів – 10 років, а за тверезими оцінками керівників ЄС – 20-25 років), самого Євросоюзу може не стати. Принаймні, в нинішньому його вигляді.

Надто вже велика для наших політиків спокуса експлуатувати тему вступу до ЄС. Це ж як комунізм: стільки років мине, поки широкі маси зрозуміють, що це все «Фата моргана», і на скількох виборах за цей час можна виїхати на цій глобальній і довгограючій темі! Так само, як комуністи, а згодом регіонали були «на коні», поки було багато людей, що сумували за Радянським Союзом, нинішня верхівка сподівається бути «на коні», доки тут буде багато виборців, налаштованих за першої можливості виїхати з цієї країни – за рахунок обіцянок надати їм таку можливість цілком легально.

Хто винен, розібралися. А що ж робити зараз? Ситуацію ще можна врятувати. Але для цього потрібні радикальні і рішучі кроки. Насамперед – відмовитися від євроілюзій і перестати дурити своїх виборців. Аж до того, щоб оформити це офіційно. Наприклад, доповнити Угоду про Асоціацію невеликим пунктом, де зазначити, що Україна не може подавати заявку на вступ до ЄС. Цілком можливо, що цього буде недостатньо – тоді, може, навіть ініціювати зміни до Конституції, які унеможливлять вступ до міждержавних об’єднань на кшталт ЄС чи ЄврАзЕС або Митного Союзу. Внести положення, що Україна не може бути членом митних союзів – і цього було б достатньо.

Так можна домогтися головного – створення зони вільної торгівлі з ЄС. Адже поштовх до розвитку економік країн Центральної Європи від Угоди про Асоціацію був навіть сильнішим, ніж поштовх від вступу до ЄС. А який економічний стрибок зробили Туреччина і Китай! Вони не входять до жодних економічних союзів, але сама лише зона вільної торгівлі – з ЄС і США відповідно – зробила чудеса.

Та чи зможуть відмовитися від «журавля в небі» заради «синиці в руках» наші політики, чия жадібність породила вислів «Їм не потрібно багато - їм потрібно все, і якомога швидше»?

 

Інші публікації автора:

Інші ТОП-блоги:

Микола Маломуж
Микола Маломуж

колишній Голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України

Диверсія у Балаклії:
чому вибухають склади боєприпасів
24 березня 2017, 11:27
Дмитро Лиховій
Журюся
09 жовтня 2016, 17:03