Голодомор. І вони зроблять це ще раз

Якщо ми дамо їм перемогти

26 листопада 2016, 19:10

Один із найбільших і найстрашніших інсайдів, чи то просвітлень, що мені давалися протягом життя - стосувався саме Голодомору.

Одного разу я повела діток у Музей Голодомору, і там з молодшою донькою сталася буквально істерика. Коли вона побачила фотохроніку та почула, що від голоду гинули навіть немовлята, це п'ятирічне створіння зрозуміло весь жах заподіяного. Дорослі дядьки не можуть відчути, видумають якісь виправдання, а воно, маленьке, - змогло.

Ми разом з працівницею музею насилу її заспокоїли. Жіночка вже після закриття зібрала всіх діток, та провела для них окрему екскурсію. Особливо вона привертала увагу діток до столітньої іграшки-котика, сшитого із мішковини. Саморобне кошеня, що належало якомусь малюкові. Дівчаткам сподобалось, я думала, що вмру.

І тоді мене накрило. Дивлячись на це кошеня, на заплакане обличчя донечки, на цілі тома з іменами загинувших... Я раптом все-все відчула і зрозуміла. Кожною клітинкою. Кожною частинкою душі.

Я зрозуміла ЧОМУ це з нами робили. НАВІЩО вони це зробили. Я відчула, ЩО відчували ті енкеведисти, що забирали в матерей останню краюху хліба. Я почула як вони сміялись. І ЩО відчувала кожна мати, що була приречена ховати своїх дітей. Вся це чорна, страшна хмара болю і відчаю опустилась на мене в одну мить.

І слава Господу, що він нам дає подібні речі лише на якийсь час, бо якби відчувала це постійно, то зійшла би з розуму. Це було дуже важко.

Але найголовніше, що мені тоді було показано - це те, що може статись в майбутньому. Бо Голодомор - це спроба знищити нас як націю, всіх до останнього немовля. Вони це робили свідомо. Вони це робили радо. Вони не вибачаться за це і не відчувають себе винними.

І ВОНИ ЗРОБЛЯТЬ ЦЕ ЩЕ РАЗ. Якщо ми дамо їм перемогти, якщо ми здамося - вони ще раз спробують нас знищити. Всіх. Будь-якими методами. І цього разу вони захочуть довести діло до кінця.

Ми не можемо цього допустити. Заради усіх, хто загинув тоді, ми не маємо права загинути зараз. Ми маємо перемогти.

Інші ТОП-блоги:

15 серпня 2017, 08:27
Дмитро Лиховій
Журюся
09 жовтня 2016, 17:03