23 квітня 2015, 10:18

Яка курсова політика стабілізує гривню?

Як уникнути наступних стрибків гривні і паніки на валютному ринку: рекомендації ректора Міжнародного інституту бізнесу Олександра Савченка

Олександр СавченкоРектор Міжнародного інституту бізнесу, професор

Хоча на валютному ринку спостерігається відносна стабілізація курсу в межах 21,5-23 грн/долар, ця рівновага залишається досить крихкою через те, що питання погашення зовнішніх боргів залишається відкритим. Ускладнює ситуацію і хронічна "пробуксовка" реформ. "Висновки" публікують поради відомого економіста, заступника голови НБУ (1991-1992 і 2005-2009) Олександра Савченка про те, як уникнути наступних стрибків гривні і паніки на валютному ринку.

Коли 2014 року курс гривні досяг 16 грн/дол., я опублікував відкритий лист президенту, прем’єру та голові НБУ, де надав чіткі рекомендації, як зупинити падіння гривні й розвал фінансової системи України. Жодної з них виконано не було. 2015 року долар перетнув позначку 20 грн.

Три головні рекомендації варто повторити ще раз – вони актуальні.

1. Збільшити пропозицію долара на організованому легальному валютному ринку України

1.1. Закрити нелегальні канали виведення капіталу з України з допомогою офшорів (у тому числі варто денонсувати угоду про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром), фіктивного імпорту (долари пішли за кордон, а товари в Україну не зайшли), фіктивного експорту (товари пішли за кордон, а долари в Україну не зайшли).

Для належного контролю за такими операціями запровадити режим платежів Т+2 (тобто з відстрочкою у дві доби – ред.) за валютними платежами, які перевищують 10 тис. євро. Валютні платежі та валютообмінні операції на суму понад 100 тис. євро має бути перевірено й завізовано відповідальними працівниками НБУ та Державної фіскальної служби України (зокрема, Держмитниці) з обов'язковим оприлюдненням повної інформації на офіційних сайтах відповідних відомств для громадського контролю та уникнення корупції. Такий режим має діяти один місяць.

1.2. Податково стимулювати повернення капіталу в Україну через стягування ПДВ одночасно з авансовими проплатами по імпорту, а також відшкодовувати ПДВ експортерам лише після повернення валютної виручки, за всіма контрактами.

1.3. Скасувати всі адміністративні обмеження за операціями з депозитами; примусовий продаж валютної виручки та інших валютних надходжень; податок з продажу валюти та податок на депозити.

1.4. Закрити експорт Росії в Україну за всіма позиціями за винятком енергетичних ресурсів.


2. Зменшити пропозицію гривні на готівковому та міжбанківському ринках України.

2.1. Радикально зменшити частку ВВП, яка перерозподіляється через держбюджет і соціальні фонди (зараз сумарно понад 60% ВВП, треба — не більш як 45% ВВП). Такий крок значно збільшить обігові кошти бізнесу і доходи українців, що створить додатковий попит для зростання ВВП і забезпечить його фінансування відповідними грошовими ресурсами.

Більш того, це припинить емісійне (тобто збільшенням грошової маси – ред.) фінансування Національним банком України Нафтогазу, фонду гарантування вкладів, капіталів Ощадного та Ексімбанку, що позитивно і радикально вплине на курс гривні.

За моїми розрахунками, незабезпечена емісія 2014 року перевищила 200 млрд грн!

Фото: expres.ua

 

Без такої реформи бюджету та пенсійної системи курсова катастрофа неминуча. Такі дії уряду і стануть базою отоїзагадкової "реформи", про яку постійно ведуть дискусії в парламенті, на засіданнях уряду і в Адміністрації президента, але мало розуміння її суті.

Такі дії уряду будуть непопулярними, адже відбудеться суттєве скорочення вищих навчальних закладів, шкіл, лікарень, районів, міністерств, чиновників, "космічних" пенсій окремим категоріям наших співгромадян… Скорочувати треба все, окрім видатків на армію і культуру, а також інвестиційних витрат із Державного бюджету.


 

3. Негайно розпочати політику інфляційного таргетування (монетарного режиму, який передбачає відповідальність центрального банку за дотримання проголошеного значення офіційного показника інфляції (таргету) протягом визначеного періоду часу – ред.). Без такої політики відпускати курс не лише безвідповідально, а й шкідливо.

3.1. Плаваючий курс — це невід'ємний елемент монетарної політики інфляційного таргетування. Без запровадження цього "якоря" стабільності монетарна політика призводить до розпаду валютно-фінансової системи, особливо в умовах неконтрольованої емісії, що зараз і відбувається в Україні.

Спочатку — упродовж не менш як року — плавання курсу має бути керованим, а потім — вільним. Валютні інтервенції Національного банку повинні бути неперіодичними і пояснюваними, тобто, слід розкривати суть ситуативнивгих проблем, які виникають на валютному ринку.

В умовах політики плаваючого курсу необхідно взяти під контроль інфляцію. Причому на першому етапі — один рік — запровадити м'яке інфляційне таргетування, яке відповідало б керованому, вільному плаванню курсу гривні в межах курсового коридору від 13 грн/дол. до 25 грн/дол. на 2015-2016.

М'яке інфляційне таргетування допускає як гнучкі його межі, так і високі рівні інфляції (але не вище 10%). На 2016 р. НБУ варто встановити мету щодо інфляції 8–12%.

Як стрибала гривня. І золотовалютні резерви

Ще раз наголошую, що в рамках інфляційного таргетування центральні банки не втрачають повністю можливості впливати на валютний курс. Цей вплив може бути як прямим, за допомогою валютних інтервенцій, так і опосередкованим, через управління ставками грошового ринку, які на 2015 оптимально встановити на рівні 20% з можливістю відхилення до двох процентних пунктів за кредитними і депозитними операціями НБУ, а на 2016 зменшити цей рівень до 10% з відхиленням в один процентний пункт, причому зменшення ставок має бути плавним, у міру зменшення інфляції та стабілізації курсу.

3.2. Необхідно посилити НБУ й економічний блок уряду справжніми визнаними на міжнародному рівні професіоналами. Центральні банкіри мають не лише знати, що і як робити, а й відчувати грошові, валютні ринки та макроекономічні пропорції — це справжнє мистецтво. Навіть керувати автомобілем не можна навчитися за інструкціями, а що вже казати про управління грошово-кредитними і валютно-курсовими механізмами.

До вже наданих раніше рекомендацій додам такі поради:

  1. Уряд і НБУ мають взяти за правило направляти на міжбанківський валютний ринок не менш як 30% валюти, залученої від усіх донорів, і в першу чергу – від МВФ. Застосування цього правила збільшить пропозицію доларів на ринку, що сприятиме посиленню гривні. Зараз Уряд і НБУ (як і бізнес) оминають легальний, організований валютний ринок і працюють, по суті, "в тіні".

  2. Дві третини валютного попиту під час валютної паніки (яка чомусь завжди виникає після будь-яких публічних заяв керівництва НБУ) формують спекулятивні настрої, і лише одну третину – імпортери. Такий висновок я зробив після аналізу заявок на купівлю валюти під час кризи 2008 року. Спекулянтів треба відсікти від ринку прозорими регуляторними методами (їх викладено в п.1.1). Якщо буде скорочено спекулятивний попит на валюту – курс стабілізується.

  3. У 1993-96 роки, коли я працював в ЄБРР на посаді виконавчого директора, за моєю ініціативою вдалося відкрити кредитну лінію на 300 млн євро для малого і середнього бізнесу України. Власне, то була перша валюта для малого і середнього бізнесу, яка зайшла на наш ринок через українську банківську систему.

    На жаль, нині ми майже повернулися у 1990-ті. Тому завдання для уряду – відкрити через міжнародні банки під державі гарантії декілька кредитних ліній для української банківської системи, яка зараз на межі виживання. Це збільшить пропозицію валюти і допоможе банкам і бізнесу, особливо малому.
  1. Остання – на жаль, майже фантастична рекомендація: НБУ анонсує адекватну монетарну та валютно-курсову політику і буде її дотримуватись. Аналогічно Уряд надасть громадськості свою доктрину сучасної економічної політики з конкретним планом економічних реформ та українськими прізвищами виконавців.

Олександр Савченко