Що чекає на ДФС під керівництвом Насірова?

Новий голова "податкової" не є самостійною і компетентною фігурою
07 травня 2015, 12:11

Уряд призначив головою Державної фіскальної служби депутата з партії "Блок Петра Порошенка" Романа Насірова. Конкурс було оголошено після відставки 23 березня 2015 з посади голови ДФС Ігоря Білоуса. Відставка відбулася після початку розслідування фактів корупції в органах фіскальної служби.

Головною задекларованою урядом метою конкурсу було забезпечити прозоре обрання нового керівника податківців. Серед критеріїв, які називалися перед початком конкурсу, були "наявність досвіду роботи у фінансовій сфері" і "призначення людини з бездоганною репутацією".

Проте є кілька ознак, які породжують сумніви у тому, що обрана кандидатура відповідає задекларованим критеріям та здатна реформувати податкову.

  1. Тісні зв’язки обраного кандидата із представниками "команди Азарова-Януковича", коли податкова виконувала контролювальну й каральну функцію.

Зокрема, у період 2013-14 Насіров працював заступником голови правління у Держаній продовольчо-зерновій корпорації, що була під контролем Юрія Іванющенка ("Юри Єнакієвського") та аграрного міністра Миколи Присяжнюка, надто наближених до сім’ї Януковича. Тоді за допомогою законодавчих змін, податкових і митних обмежень виживали конкурентів корпорації з ринку, перетворюючи її на монополію, яка фактично єдина могла відправляти зерно на експорт. За результатами аудиту цієї корпорації за 2013-2014 було виявлено порушень на $200 млн, а проти її посадовців корпорації порушили кримінальні справи.

  1. Брак компетентності для проведення глибоких реформ.

2012 року майбутній голова ДФС, спілкуючись з екс-прем’єром Грузії і автором грузинських економічних реформ Кахою Бендукідзе, не зміг навіть назвати, які податки сплачуються в Україні та їх розміри. Висновки грузинського реформатора були доволі різкими. Він порадив Насірову спочатку вивчити, які є податки, а потім ставити запитання і порівнювати з іншими країнами. Бендукідзе зауважив, що Насіров не орієнтується в питаннях оподаткування й розподілу бюджетних коштів в Україні й у світі.

Якщо ж проаналізувати пропозиції Насірова щодо запланованих реформ, то вони надто загальні й формальні. Зокрема, новий голова ДФС планує боротися з корупцією на митниці регулярною ротацією митників, що насправді без зміни митного і внутрішнього законодавства, яке б вирівняло ціни на товари ширвжитку за кордоном і в Україні, призведе до зростання поборів. Перетворення ж податкової міліції у відділ фінансових розслідувань, що є однією з реформаторських пропозицій Насірова, змінює лише вивіску, але не змінює суті цього органу. 

Найближчий конкурент теперішнього голови ДФС, Андрій Коломієць, виглядає в цьому плані кандидатурою, яка більшою мірою відповідає критеріям, задекларованим урядом перед початком конкурсу. Має 15 років стажу на керівних посадах у сфері фінансів - зокрема, в аудиторській компанії KMPG Barents Group, одним із основних видів діяльності якої є саме податковий аудит і оптимізація податкового навантаження для великих корпорацій. Пропозиції Коломійця щодо реформ є більш конкретними. Зокрема, передбачають скорочення обласних і районних державних фінансових інспекцій та створення на їх місці 5-7 регіональних центрів ДФС. Це зменшує кількість працівників фіскальної служби, які контактують з підприємцем, а отже суттєво знижує можливості для корупції на різних рівнях.

  1. Непрозорість проведення конкурсу, що з самого початку підриває довіру до його результатів.

Зокрема, одна з учасниць, народний депутат України, Оксана Продан вказувала на непрозорість конкурсу і нерівні умови, оскільки комісія не оголошувала проміжних результатів, не висвітлювала їх у ЗМІ.

Отже, новий голова ДФС не є достатньо незалежною фігурою, яка має знання і рішучість для проведення реформ

Більш імовірно, що, залежно від ситуації, він може працювати як на користь реформ, так і саботувати їх.

Очікуємо на такі наслідки:

Негативні випливають з попереднього досвіду роботи Насірова у компанії (Державна зерново-продовольча корпорація), причетній до формування системи податкового тиску на підприємців. Спокуса використати податкову як каральний орган під час наступних місцевих або дострокових парламентських виборів зростатиме з наближенням дати виборів. Зважаючи на те, що Насіров є представником команди президента, такий тиск може чинитися в інтересах цієї команди. Крім того, брак компетентності може спровокувати непродумані реформи, від яких буде більше шкоди, ніж користі, - як було, наприклад, у минулому, коли уряд Тимошенко пробував оподаткувати грошові перекази від заробітчан.

Позитивні наслідки можливі в разі початку проведення реформ у країні. За цих обставин буде вжито непопулярні різкі фінансові заходи з арсеналу методів шокової терапії, до чого схильна теперішня міністр фінансів Наталія Яресько. Такі методи можуть передбачати як спроби жорстко припиняти корупцію у податкових органах, так і суворі заходи з виявлення ухилення від податків та пошуку нових джерел надходжень для бюджету. У такому разі новий голова ДФС змушений буде стати частиною цього механізму. За такого розвитку подій його можуть використати як простого виконавця-камікадзе, який частково прийме на себе негатив від самих реформ.

"Висновки"

Про Що це значить

За подіями бачити процеси – головне призначення рубрики. Подія – це не лише «те, що сталося», а й «те, що станеться». Чому відбулася подія, кому вона вигідна, симптомом якого процесу є і що може відбутися слідом за нею, - такий короткий аналіз є важливою складовою нашої щоденної роботи.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Люстратор

Артем Ситник Директор Національного антикорупційного бюро

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Зоряна Шкіряка колишнього в.о. голови Держслужби з надзвичайних ситуацій

Запитання до:

Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана

Чи не означатиме ухвалення змін до Конституції восени 2015 порушення конституційних прав тих громадян, які проживають на непідконтрольних Україні територіях?