Чому президент і прем'єр сторгувалися на Білоусі й Терентьєві

Верховна Рада призначила на посаду голови Фонду державного майна Ігоря Білоуса, колишнього очільника Державної фіскальної служби, а на посаду голови АМКУ — Юрія Терентьєва, заступника генерального юрисконсульта ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
20 травня 2015, 15:52

Призначення відбулися на тлі відходу з влади технократів-експатів. Експерти назвали нові призначення в уряді компромісом між "Народним фронтом" і партією "Блок Петра Порошенка". "Самопоміч" "відзначила досвід і уміння" кандидатів, і вирішила дати шанс "першому поколінню українських технократів".

Ігор Білоус уже встиг попрацювати в нинішньому уряді керівником Державної фіскальної служби і пішов з посади в березні 2015 внаслідок скандалу, пов’язаного з корупцією у податковій. Юрій Терентьєв не має досвіду роботи держслужбовцем. Дотепер його кар’єра була пов’язана винятково з великим бізнесом. Терентьєва зокрема називають одним із найдосвідченіших юридичних бізнес-консультантів. У різні роки він очолював юридичні департаменти в "МЕТРО Кеш енд Керрі Україна", тютюновій компанії JTI Україна та Bristol-Myers Squibb.

Нові призначення можуть свідчити про дві тенденції:

1. Влада не зацікавлена у призначенні на управлінські посади реформаторів

Коаліція йде на призначення, які можуть завдати суттєвих іміджевих втрат і змушують від самого початку сумніватися в ефективності цих осіб на позиціях державних управлінців. Зокрема, Ігоря Білоуса підозрювали у збереженні старих схем ухилення від податків із залученням до них людей, прямо пов’язаних з очільником МВС часів Януковича Віталієм Захарченком.

У податковій системі за часів Білоуса практично не відбулося якісних змін. Навпаки, зросло податкове навантаження, наприклад, на сільгоспвиробників — приблизно втричі, внаслідок змін до Податкового кодексу наприкінці 2014. Представники малого та середнього бізнесу також вказують на збільшення, починаючи з літа 2014 року, кількості перевірок та розміру хабарів за зменшення донарахованих перевіряльниками податкових зобов’язань та штрафів.

Новопризначений голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв не має досвіду роботи у державній службі, що можна було б розглядати як перевагу. Однак його досвід роботи у великих компаніях змушує з пересторогою ставитися до його діяльності на посаді голови Антимонопольного комітету.

Великий бізнес на українському ринку часто порушує антимонопольне й конкуренте законодавство, вступає в картельні змови. Не були винятком і компанії, в яких працював Терентьєв. Зокрема, АМКУ нещодавно ухвалив рішення у справі проти 14 великих торгівельних мереж, розпочатій два роки тому, оштрафувавши їх за картельну змову, що призвела до невиправданого підняття роздрібних цін у столичних супермаркетах на 22-70%.

Серед порушників значиться і компанія "МЕТРО Кеш енд Керрі Україна". При чому висунуті звинувачення стосуються подій 2010-2011 років, коли в "МЕТРО Кеш енд Керрі Україна" працював майбутній голова АМКУ. При чому на посаді, обіймаючи яку неможливо не помітити участь своєї компанії в порушені антимонопольного законодавства, – в "МЕТРО Кеш енд Керрі Україна" Терентьєв опікувався юридичними питаннями. Зокрема був керівником юридичного відділу, керівником відділу фінансового контролю, директором департаменту координації розвитку, директором з контролю дотримання законодавства (!) і корпоративних стандартів.

Також у кадровій політиці уряду окреслилися цікава тенденція: топ-менеджери міжнародних і українських компаній із досвідом роботи в Україні виявилися для влади бажанішими, ніж іноземні фахівці – абсолютно незалежні управлінці, як-от естонка Яніка Мерило або грузин Джаба Ебаноїдзе. Можливо, справа в тому, що колишні українські топ-менеджери були причетні до реалій української економічної системи, а отже, не будуть настільки кардинально її змінювати, оскільки вона цілком влаштовує великий бізнес (можна отримувати надприбутки в короткі терміни),  в тому числі наближений до нинішньої влади. 

Тож нові призначення на посади ДФС, Фонду держмайна, Антимонопольного комітету спонукають до висновку:

Влада позбавляється незалежних і віддалених від фінансово-промислових груп управлінців.

2. Напередодні чергової хвилі великої приватизації державного майна на посади призначають "потрібних людей", які мають захищати інтереси учасників приватизації.

Білоус брав участь у реприватизації "Криворіжсталі", а Терентьєв працював на цьому підприємстві. Як і новопризначений голова ДФС Роман Насіров, Білоус має досвід роботи консультанта з інвестиційних питань у різних компаніях, він також фінансовим радником у сфері злиття та поглинання. Специфіка роботи у інвестиційних компаніях передбачає пошук механізмів зменшення вартості активів, які вони збираються придбати.

Уряд ініціював масштабну програму приватизації 286 державних підприємств, до яких має намір додати ще 43. Дозвіл на приватизацію останніх має дати Верховна Рада. На продаж виставлено такі об’єкти, як Одеський припортовий завод, державні частки в енергогенеруючих компаніях.

Основним претендентами на виставлені лоти будуть передовсім представники великого українського бізнесу, оскільки західні компанії не ризикують вкладатися у переддефолтну країну в стані війни. Натомість українські олігархи традиційно будуть намагатися придбати активи за найменшою ціною.

Ключовими у процесі приватизації є три відомства. По-перше, Фонд державного майна, який безпосередньо займається продажем та управлінням державних часток. По-друге, Антимонопольний комітет, який слідкує за тим, щоб не відбулося монополізації ринку, в тому числі за рахунок злиття. По-третє, Державна фіскальна служба, яка своєю діяльністю може вплинути на рентабельність державних підприємств (чи частково державних): наприклад ініціювати перевірку, яка спровокує знецінення активів такого підприємства напередодні продажу.

Тож нові призначення людей з "інвестиційним минулим", а також пов’язаних із великим бізнесом в Україні, можуть свідчити про те, що:

Готується "правильна" приватизація решток державного майна в інтересах українських фінансово-промислових груп.

Можливі наслідки призначень залежатимуть від перших дій очільників:

Негативні. Буде завдано шкоди зовнішньому іміджу України, зважаючи на призначених, серед яких є скомпрометовані особи. Залишки державної власності за порівняно невеликі кошти опиняться в руках кількох олігархів, до яких наближені теперішні призначені особи. Повториться ситуація середини 1990-х, коли відбувся процес “дикої приватизації”, а власників приватизаційних сертифікатів було просто обдурено.

Позитивні. Коли з перших кроків стане зрозуміло, що Антимонопольний комітет діє в інтересах ринку. Тобто справді пильнуватиме за тим, щоб не було монополізації за рахунок злиття і купівлі державних підприємств чи державної частки. Фонд держмайна забезпечить прозорий процес приватизації і намагатиметься продати активи якнайдорожче. ДФС сприятиме посиленню конкуренції за рахунок спрощення адміністрації податків.

Проте, зважаючи на саму "процедуру" досягнення домовленостей стосовно кандидатур і призначення їх внаслідок "кулуарних закритих коаліційних переговорів", позитивні результати видаються примарними.

Про Що це значить

За подіями бачити процеси – головне призначення рубрики. Подія – це не лише «те, що сталося», а й «те, що станеться». Чому відбулася подія, кому вона вигідна, симптомом якого процесу є і що може відбутися слідом за нею, - такий короткий аналіз є важливою складовою нашої щоденної роботи.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Петро Порошенко:

Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Павла Жебрівського Голови Донецької обласної державної адміністрації.

Запитання до:

Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана

Чи не означатиме ухвалення змін до Конституції восени 2015 порушення конституційних прав тих громадян, які проживають на непідконтрольних Україні територіях?