Чому Москаль може собі дозволити радикалізм?

Губернатори Донецької та Луганської областей ведуть абсолютно протилежну політику щодо взаємодії з окупованими територіями
10 червня 2015, 13:15

Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль дедалі частіше вдається до радикальних заходів. Зокрема, він перекрив будь-яке транспортне сполучення з територією "ЛНР", мотивуючи це великою кількістю контрабанди, яка йде з обох боків лінії розмежування. А також погрожував закрити єдиний пункт пропуску через посилені обстріли українських блокпостів.

На початку червня 2015 Москаль вступив у "комунальну війну", цілковито припинивши подачу води на територію, окуповану "ЛНР". Відповідальність за розв'язання цієї війни він покладає на бойовиків, які пошкодили лінію електропередач, через яку постачалася електроенергія до Станиці Луганської та восьми прилеглих до неї сіл.

Натомість голова Донецької обладміністрації Олександр Кіхтенко наполягає на неподільності Донецької області і виступає за поновлення тісних економічних зв’язків із окупованими районами. Через таку позицію міністр МВС Арсен Аваков у квітні 2015 назвав його колаборантом і пообіцяв домогтися його відставки.

Минулого тижня керівник фракції партії "Блок Петра Порошенка" в парламенті Юрій Луценко виступив із заявою про те, що практику економічної блокади окупованих територій, яку реалізує голова Луганської обладміністрації, слід поширити й на територію Донеччини.

Чому в двох губернаторів настільки відрізняються підходи до вирішення ситуації? Опитані "Висновками" політологи називають абсолютно різні причини. 

Сергій Таран, політолог, співзасновник та голова Правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір", директор Міжнародного інституту демократій (Україна)

Геннадій Москаль у регіоні уособлює саме того керівника, якого багато хто там очікує. Він відвертий і, якщо треба, – може щось і грубо сказати. Але ініціативний та рішучий, зрештою. Там потрібні зараз саме такі люди, бо це зона АТО, останнє передбачає те, що люди з армійською прямотою стають лідерами. Тому він просто зараз на своєму місці.

І, звичайно ж, прізвище. Воно дуже специфічне, враховуючи вплив Росії на події на Донбасі.

Що ж до закидів у ескалації конфлікту з РФ – то я мало собі можу уявити, щоб Москаль, не маючи зброї, із голими руками ішов на це. На ескалацію конфлікту іде Росія – вони ввели на Донбас війська і намагаються підім’яти під себе українські території. А Москаль просто адекватно чинить спротив, і на ескалацію конфлікту його заяви навряд чи впливають.

Не впливають вони і на стосунки України з місією ОБСЄ. Загалом претензії до того, як працює ОБСЄ, має вся експертна спільнота і дуже багато політиків. Але те, що інші кажуть дипломатичною мовою, – він каже прямо. І це його відрізняє від інших.

Москаль діє, і через це йому можна пробачити певну одіозність. Адже, скажімо, до керівника сусідньої області Олександра Кіхтенка ніхто ніколи не ставив запитань щодо його поведінки – основні претензії, які йому висували, це невиконання плану будівництва оборонних споруд. І не суттєво, чи говоритиме він мовою оксфордського професора, чи мовою одеського биндюжника. Якщо при цьому оборонні споруди буде збудовано – манера поведінки не матиме значного впливу на його кар’єру. Керівники повинні діяти швидко і рішуче. 


Костянтин Бондаренко, політолог, голова правління Інституту української політики та Фонду "Українська політика"

Геннадій Москаль – командний гравець. Він зробив ставку на групу Яценюка, Авакова та інших. І якраз вписався в картину усіх схем, які працюють на сході у прифронтовій зоні і пов’язані з оточенням Яценюка і з середовищем "яструбів", котрі, говорімо відверто, мають свої дивіденди з війни.

Його колега із Донецької області Олександр Кіхтенко опирається цим схемам і, відповідно, потрапив у немилість до Авакова і Яценюка, які вимагають його відставки. Москаль "тримає ніс за вітром" і знає, на кого треба орієнтуватися. Президент не хоче відверто сваритися на сьогоднішні з цією групою "яструбів".

Нинішні заяви й дії Москаля працюють на ескалацію конфлікту в регіоні. Більше того, вони йдуть урозріз із Мінськими домовленостями. Але група "яструбів", до якої належить Москаль, чудово розуміє, що недовго лишатиметься при владі, що десь восени, скоріше за все, вони самі змушені будуть піти у відставку. Тому уже зараз вони готують середовище, яке буде виступати із різкою критикою Мінських домовленостей і вимагати їх денонсації.

Я не хочу говорити зараз про те, що діється в оточені як Кіхтенка, так і Москаля. Я не хочу говорити про всі зловживання, які сьогодні відбуваються на фронті, не хочу говорити про ті суми, які сьогодні ідуть із Луганської і Донецької областей у кишені високопосадовців. Повірте, ці суми занадто великі. Тому буде перебільшенням вважати, що Москаль і Кіхтенко – самостійні фігури, і що все відбувається виключно з їх волі. 

Від "Висновків":

Хто з двох експертів має рацію – залежить від того, як відповісти на ключове запитання: наскільки самостійними політичними фігурами є глави Донецької та Луганської ОДА. А отже, яка мотивація їхніх дій.

Про Що це значить

За подіями бачити процеси – головне призначення рубрики. Подія – це не лише «те, що сталося», а й «те, що станеться». Чому відбулася подія, кому вона вигідна, симптомом якого процесу є і що може відбутися слідом за нею, - такий короткий аналіз є важливою складовою нашої щоденної роботи.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Люстратор

Віктор Муженко Начальник Генерального штабу ЗСУ

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Ігора Бенедисюка Голови Вищої ради юстиції

Запитання до:

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

Чому Мін’юст не організує масове подання позовів до ЄСПЛ від українських громадян до Росії за збитки, завдані внаслідок подій на Донбасі та у Криму?