Що і кому мав сказати Янукович

22 липня колишній президент України Віктор Янукович дав розширене інтерв’ю британському телеканалу BBC. У ньому він відповідав на різнопланові запитання, починаючи від його ролі в подіях річної давнини на Майдані й закінчуючи теперішньою війною на Сході країни.
23 червня 2015, 19:23

З ключових повідомлень, які прозвучали у відповідях, випливає, що інтерв'ю адресовано не українцям. Перелік цих повідомлень свідчить, що українського президента-втікача Росія використала як канал для комунікації із західними союзниками України:

1) "Окупація Криму — це реальність, з якою необхідно змиритися", оскільки ця подія вже відбулася. Цю тезу в різній формі Янукович повторює кілька разів. При цьому наголошує, що воєнного вирішення проблеми немає. У цьому контексті згадується і проблема невизнаного Придністров’я, воєнного вирішення якої також немає, за словами Януковича.

2) Донбас повернеться в Україну, лише якщо:

  • Україна буде повністю дотримуватися Мінських домовленостей та допустить до влади сепаратистів, які нині воюють проти урядових військ.
  • Україна візьме на себе повноцінне економічне й соціальне забезпечення окупованих регіонів.

3) Війна зупиниться лише в тому разі, якщо буде враховано позиції Росії. США і Європа повинні чинити тиск на Київ, щоб Україна погодилася виконувати Мінські домовленості й поступилася частиною свого суверенітету. 

Інтерв’ю Януковича є посланням Путіна західним союзникам України на тлі тимчасової патової ситуації, що склалася на фронті. 

З одного боку, політика економічних санкції зі сторони Заходу є досить успішною, особливо після активізації у справі "ЮКОСу", яка дала змогу заарештовувати російські активи за кордоном. Економічних проблем у РФ виникає дедалі більше. Крім того, невдалими були воєнні дії російських військ у червні. Всі спроби просунутися на лінії зіткнення завершилися нічим. 

Разом із тим, втрати від санкцій відчують на собі також більшість європейських країн. Окуповані ж території (Крим, частина Донбасу), за відсутності жорсткої економічної блокади, налагодили доволі ефективні шляхи постачання усієї необхідної продукції для підтримання стерпного для населення рівня життя. 

Без активної діяльності як української сторони, так і західних союзників, насамперед США, у питанні фінансової та воєнної допомоги Україні, складаються обставини, за яких Росія може спробувати домовитися з Європою.

Ситуація може розвиватися за кількома основними сценаріями: 

1) Захід не змінить своєї жорсткої позиції. Санкції далі завдаватимуть шкоди російській економіці. В Україні за підтримки Заходу проведуть реформи.

Про можливість такого варіанта свідчить доволі поблажлива позиція МВФ, який готовий надавати кредити Україні попри відмову окремих кредиторів у реструктуризації боргів України. Зокрема, західні кредитори доволі спокійно відреагували на мораторій уряду щодо виплат приватним кредиторам, значна частка зобов’язань мала припадати саме на російських кредиторів. 

У такому випадку буде реалізовано варіант, пропонований нещодавно Джорджем Соросом, який полягає у максимальній економічній підтримці України, яка дасть їй змогу згодом посилитися й у воєнному плані.

2) Серед західних союзників знову виникне розкол між тими, хто готовий відновити активні переговори з Росією, - і прихильниками жорстких санкцій.

У такому випадку будуть тривати переговори щодо можливих різних форм участі сепаратистів у політичній системі. Утім на Сході точитимуться воєнні дії. Можливо, Росія спробує домовитися про пом’якшення санкцій як прояв “доброї волі” західних партнерів. До такого сценарію може бути схильна і сама Європа. Зокрема, вже звучали пропозиції щодо фактичного одностороннього виконання Україною Мінських домовленостей, хоча лише Україна і виконувала ці домовленості досі, тоді як представники сепаратистів та Росія регулярно їх порушували. За будь-якого варіанта це лише проміжний сценарій, який призведе до третього можливого розвитку.

3) Західні союзники, найперше США, вирішать тимчасово відмовитися від України на користь своїх економічних і геополітичних інтересів, які полягають у доступі до російських ресурсів і стримуванні експансії Китаю.

У такому випадку щодо України може виникнути майже така ситуація, що існувала у відносинах між Заходом та СРСР, коли західні демократичні країни де-юре не визнавали приналежність країн Прибалтики до СРСР, вважаючи їх окупованими. Проте, де-факто сприймали цей факт, закриваючи очі на окупацію задля отримання дешевих російських ресурсів. 


З міжнародно-правового погляду, Україна для покращення свого становища в новій дипломатичній війні мала б чітко обрати сторону конфлікту.

По-перше, зупинити дипломатичні та торговельно-економічні відносини й уже публічно на міжнародному рівні визнати Росію агресором. У такому випадку Україна на час війни і окупації своїх територій мала б змогу відмовитися від виплати не тільки приватних зовнішніх боргів, а й державних, утворених перед Росією.

По-друге, забезпечити жорстку блокаду не тільки Донбасу і Криму, а ще й Придністров’я. У цьому випадку Україна отримає додаткових союзників у вигляді Румунії та Молдови, а також створить додаткове джерело занепокоєння для РФ. Офіційно Україна не втручатиметься в конфлікт, але цілком може зупинити всі економічні зв’язки невизнаної республіки з третіми сторонами, створити умови, за яких російським військам перебувати в цьому регіоні буде некомфортно.

По-третє, офіційно Україна мала б ігнорувати виступ Януковича, але неофіційно він свідчить про те, що в Росії немає достатньо ресурсів для продовження наступу, а отже Україна сама, комбінуючи економічні і воєнні засоби, мала розпочати витіснення терористів із Донбасу.

"Висновки"

Про Що це значить

За подіями бачити процеси – головне призначення рубрики. Подія – це не лише «те, що сталося», а й «те, що станеться». Чому відбулася подія, кому вона вигідна, симптомом якого процесу є і що може відбутися слідом за нею, - такий короткий аналіз є важливою складовою нашої щоденної роботи.

Енергетична незалежність: кому і що було вигідно

Підписання українським Мінпаливенерго угод із Росією на постачання газу та вугілля справляє враження дежавю. І не так сам факт закупівлі, як його аргументація: "вигідна ціна"

Детектор

Контроль обіцянок

Арсеній Яценюк:

Прийняття і виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року

Фізіогноміка

Фізіогномічний аналіз Василя Грицака Голови СБУ

Запитання до:

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

Чому Мін’юст не організує масове подання позовів до ЄСПЛ від українських громадян до Росії за збитки, завдані внаслідок подій на Донбасі та у Криму?